Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

утверд.

  • 1 жалеть, что не ... (в утверд . предл.) (/he wished he had done that-он жалел , что не сделал этого)

    General subject: wish

    Универсальный русско-английский словарь > жалеть, что не ... (в утверд . предл.) (/he wished he had done that-он жалел , что не сделал этого)

  • 2 любой

    1) General subject: all, any (you can get it in any shop - это можно достать в любом магазине), any one (человек), anybody (в утверд. предл.), anyone (в утверд. предл.), each, either (there are curtains on either side of the window - по обеим сторонам окна висят занавески), every, the next man (человек), whatever, whatsoever, which, whichever, whoe'er, whoever, of any description (напр., во фразе no caps of any description), (устар.) shake a stick at
    3) Scottish language: ilk, ilka

    Универсальный русско-английский словарь > любой

  • 3 так или иначе

    1) General subject: anyhow (в утверд. предл.), anyway (в утверд. предл.), by hook or by crook, by hook or by crook, by some means (or other), for better or worse, in either event, in one way or other, one way or another, some way or other, somehow, somehow or other, someway or other, someways or other, whether or no, whatever (ответ на реплику, с которой не вполне согласен, но и не хочешь спорить), one way or the other (One way or the other, taxpayers will foot this bill.), whatever happens, at any rate, regardless, be that as it may, therefore
    2) Sports: either way
    4) Advertising: in any event
    5) Set phrase: (used as paren.) in any case
    6) Makarov: any way, in some or other way, whether (...) or not

    Универсальный русско-английский словарь > так или иначе

  • 4 да

    да I
    частица 1. (утвердительная) jes;
    2. (пусть): да здра́вствует Сове́тская А́рмия vivu la Sovetia Armeo.
    --------
    да II
    союз 1. (соединительный) kaj;
    он да я li kaj mi;
    2. (противительный) sed;
    я охо́тно сде́лал бы э́то, да у меня́ нет вре́мени mi volonte farus tion, sed mi ne havas tempon.
    * * *
    I частица
    1) утверд. sí; no (при подтверждении отрицания = нет)

    тебе́ ве́село? - Да — ¿estás alegre? - Sí

    ты э́того не зна́ешь? - Да, не зна́ю (= нет, не зна́ю) — ¿tú no sabes esto? - No, no lo sé

    2) (в повествовательной речи - "в самом деле") sí, en realidad

    да, нет ничего́ трудне́е как... — sí (en realidad) no hay nada más difícil que...

    да! чуть бы́ло не забы́ла! — ¡a propósito!, ¡por poco me olvido!

    4) (для выражения недоверия, неудовольствия и т.п. - "как же") sí

    я тебе́ куплю́ другу́ю кни́гу. - Да, ку́пишь! — te compraré otro libro. - Sí ¡me lo comprarás!

    5) вопр.
    а) (разве?, неужели?) ¿sí?, ¿es posible?, ¿no es verdad?

    я получи́л письмо́ от сы́на. - Да? — he recibido carta de mi hijo. - ¿Sí? (¿es posible?)

    вы меня́ о́чень лю́бите, да? Vd. — me quiere mucho, ¿sí? (¿no es verdad?)

    да неуже́ли?, да ну? — ¿es posible?

    б) (отклик на обращение - "что") ¿qué?; ¿di?

    - Оте́ц! - Да? — ¡Padre! - ¿Qué?

    6) усил.

    да что с тобо́й спо́рить! — ¡pero para qué discutir contigo!

    да он же прав! — ¡pero si tiene razón!

    да входи́ же! — ¡pero entra!

    б) перед сказ. sí, también

    э́то что́-нибудь да зна́чит — esto sí que vale algo (sí que importa)

    да поскре́е же!, да ну, поскоре́е! — ¡vamos, de prisa!

    8) (с повелительным наклонением - в знач. сосл. накл.) aunque

    да будь я и бо́лен, я всё равно́ приду́ — aunque esté enfermo, vendré

    9) (для выражения приказания, пожелания - "пусть") que

    да здра́вствует 1 Ма́я — ¡(que) viva el 1 de Mayo!

    да бу́дет вам изве́стно — (que) sepan ustedes

    ••

    ну да! разг. — sí ( con énfasis)

    (вот) э́то да! разг. — ¡vaya!, ¡(eso) sí!

    II союз
    1) соед. y

    вокру́г была́ степь да степь — entorno había sólo estepa y estepa

    и ещё..., и вдоба́вок... — (y) además..., (y) por añadidura..., (y) también...

    2) противит. (но, однако) pero, más

    он охо́тно сде́лал бы э́то, да у него́ нет вре́мени — lo haría muy a gusto, pero no tiene tiempo

    да зато́... — no obstante...

    да всё-таки... — sin embargo...

    * * *
    I частица
    1) утверд. sí; no (при подтверждении отрицания = нет)

    тебе́ ве́село? - Да — ¿estás alegre? - Sí

    ты э́того не зна́ешь? - Да, не зна́ю (= нет, не зна́ю) — ¿tú no sabes esto? - No, no lo sé

    2) (в повествовательной речи - "в самом деле") sí, en realidad

    да, нет ничего́ трудне́е как... — sí (en realidad) no hay nada más difícil que...

    да! чуть бы́ло не забы́ла! — ¡a propósito!, ¡por poco me olvido!

    4) (для выражения недоверия, неудовольствия и т.п. - "как же") sí

    я тебе́ куплю́ другу́ю кни́гу. - Да, ку́пишь! — te compraré otro libro. - Sí ¡me lo comprarás!

    5) вопр.
    а) (разве?, неужели?) ¿sí?, ¿es posible?, ¿no es verdad?

    я получи́л письмо́ от сы́на. - Да? — he recibido carta de mi hijo. - ¿Sí? (¿es posible?)

    вы меня́ о́чень лю́бите, да? Vd. — me quiere mucho, ¿sí? (¿no es verdad?)

    да неуже́ли?, да ну? — ¿es posible?

    б) (отклик на обращение - "что") ¿qué?; ¿di?

    - Оте́ц! - Да? — ¡Padre! - ¿Qué?

    6) усил.

    да что с тобо́й спо́рить! — ¡pero para qué discutir contigo!

    да он же прав! — ¡pero si tiene razón!

    да входи́ же! — ¡pero entra!

    б) перед сказ. sí, también

    э́то что́-нибудь да зна́чит — esto sí que vale algo (sí que importa)

    да поскре́е же!, да ну, поскоре́е! — ¡vamos, de prisa!

    8) (с повелительным наклонением - в знач. сосл. накл.) aunque

    да будь я и бо́лен, я всё равно́ приду́ — aunque esté enfermo, vendré

    9) (для выражения приказания, пожелания - "пусть") que

    да здра́вствует 1 Ма́я — ¡(que) viva el 1 de Mayo!

    да бу́дет вам изве́стно — (que) sepan ustedes

    ••

    ну да! разг. — sí ( con énfasis)

    (вот) э́то да! разг. — ¡vaya!, ¡(eso) sí!

    II союз
    1) соед. y

    вокру́г была́ степь да степь — entorno había sólo estepa y estepa

    и ещё..., и вдоба́вок... — (y) además..., (y) por añadidura..., (y) también...

    2) противит. (но, однако) pero, más

    он охо́тно сде́лал бы э́то, да у него́ нет вре́мени — lo haría muy a gusto, pero no tiene tiempo

    да зато́... — no obstante...

    да всё-таки... — sin embargo...

    * * *
    prepos.
    1) gener. (при неожиданном воспоминании) a propюsito, (с повелительным наклонением - в знач. сосл. накл.) aunque, en realidad, más, no (при подтверждении отрицания = нет), pero (si), pues si, sì por cierto, y, щ(с усилительно-побудительным значением) vamos!, que (ñ subjuntivo), sì
    2) colloq. monì (÷à¡å monìs)

    Diccionario universal ruso-español > да

  • 5 конечно

    коне́чно
    certe, sendube.
    * * *
    1) вводн. сл. desde luego; sin duda ( несомненно)

    вам, коне́чно, изве́стно Ud. — sabe desde luego; Ud. desde luego lo sabe

    коне́чно, э́то справедли́во, одна́ко... — sin duda, esto es justo, pero...

    2) утверд. частица разг. seguro, cierto, ciertamente, claro; como no (Лат. Ам.)

    коне́чно нет! — ¡claro que no!

    ну коне́чно! — ¡por supuesto!

    * * *
    1) вводн. сл. desde luego; sin duda ( несомненно)

    вам, коне́чно, изве́стно — Ud. sabe desde luego; Ud. desde luego lo sabe

    коне́чно, э́то справедли́во, одна́ко... — sin duda, esto es justo, pero...

    2) утверд. частица разг. seguro, cierto, ciertamente, claro; como no (Лат. Ам.)

    коне́чно нет! — ¡claro que no!

    ну коне́чно! — ¡por supuesto!

    * * *
    part.
    1) gener. desde luego, està claro, no por cierto, por cierto, por supuesto, pues si, seguramente, sin duda (несомненно), sì por cierto, sì tal, obviamente, pues
    2) colloq. ciertamente, cierto, claro, como no (Лат. Ам.), seguro, ¡cómo no! (Лат. Ам.)
    3) ironic. pues ya
    4) mexic. a huevo

    Diccionario universal ruso-español > конечно

  • 6 ладно

    ла́дно
    разг. bone, konsentite, tiel estu.
    * * *
    1) нареч. прост. bien hecho
    2) нареч. прост. ( в ладу) bien, en armonía
    3) в знач. сказ. прост. (хорошо; успешно) está bien; bueno
    4) утверд. частица разг. (хорошо, согласен) bien, está bien; convenido, de acuerdo, sea (así)
    ••

    ла́дно бы — aunque sea

    ла́дно,... но — está bien... pero

    ла́дно же! — ¡buena es esa!, ¡bueno es eso!

    ла́дно тебе́ (вам)! — ¡basta!, ¡suficiente!

    * * *
    1) нареч. прост. bien hecho
    2) нареч. прост. ( в ладу) bien, en armonía
    3) в знач. сказ. прост. (хорошо; успешно) está bien; bueno
    4) утверд. частица разг. (хорошо, согласен) bien, está bien; convenido, de acuerdo, sea (así)
    ••

    ла́дно бы — aunque sea

    ла́дно,... но — está bien... pero

    ла́дно же! — ¡buena es esa!, ¡bueno es eso!

    ла́дно тебе́ (вам)! — ¡basta!, ¡suficiente!

    * * *
    part.
    1) colloq. (хорошо, согласен) bien, convenido, de acuerdo, está bien, sea (asì)
    2) simpl. (â ëàäó) bien, (õîðîøî; óñïåøñî) está bien, bien hecho, bueno, en armonìa

    Diccionario universal ruso-español > ладно

  • 7 не

    не
    ne;
    скажи́ ему́, что́бы он меня́ не ждал diru al li, ke li ne atendu min;
    бо́льше не... ne plu...;
    во́все не... tute ne..;
    не раз pli ol unufoje;
    он не мог не сказа́ть li ne povis ne diri;
    ♦ не́ за что! ne dankinde!
    * * *
    1) отриц.

    он никого́ не признаёт — no reconoce a nadie

    никого́ не хочу́ ви́деть — no quiero ver a nadie

    я ничего́ не зна́ю — no sé nada

    жизнь прожи́ть - не по́ле перейти́ посл. — la vida es un león

    не тут, не так, не там! — ¡ni aquí, ni así, ni allí!

    ника́к не мо́жем договори́ться с тобо́й — no podemos quedar de acuerdo contigo de ningún modo

    и что э́то тако́е - ры́ба не ры́ба, а пла́вает — no sé si será pez o no, lo que sé es que nada

    в) (при наречиях "о́чень", "весьма́", "вполне́", "сли́шком") no

    она́ не сли́шком краси́вая — ella no es muy guapa

    кни́га не о́чень но́вая — el libro no es (no está) muy nuevo

    2) утверд.
    а) (нельзя, невозможно) no

    я не мог не сказа́ть — no pude por menos que decir, tuve que decir

    ему́ не уйти́ от э́того — no se salvará de ésto

    ему́ не проче́сть э́того те́кста — no podrá leer este texto

    нельзя́ не согласи́ться — hay que estar de acuerdo, no se puede por menos que estar de acuerdo

    не могу́ не призна́ть — no puedo dejar de reconocer

    его́ не узна́ть — está desconocido, no le podrás reconocer

    б) (в восклицательных предложениях с местоимениями "кто", "что", наречием "как" и т.п.) no

    как не люби́ть дете́й! — ¡cómo no amar a los niños!

    в) (в вопросительных предложениях с частицей "ли") no

    не нужны́ ли де́ньги? — ¿no necesita(s) dinero?

    не сон ли э́то? — ¿no es esto un sueño?

    г) (перед существительным с предлогом "без" или словом, начинающимся приставкой "не") no

    не без ро́бости вошёл я в дом — no sin incertidumbre entré en la casa

    д) (с частицами "чуть", "едва́" и др. образует сочетания) casi, por poco

    я чуть не у́мер от стра́ха — casi me muero de miedo

    ••

    тем не ме́нее — sin embargo

    не говоря́ ни сло́ва — sin pronunciar una palabra, sin decir oxte ni moxte

    не пообе́дав — sin comer

    мне не по себе́ — me siento mal; no me encuentro bien

    не́ за что! ( в ответ на благодарность) — ¡no hay de qué!

    не то́лько — lejos de

    не без того́, не без э́того разг. — desde luego, claro que

    * * *
    частица
    1) отриц.

    он никого́ не признаёт — no reconoce a nadie

    никого́ не хочу́ ви́деть — no quiero ver a nadie

    я ничего́ не зна́ю — no sé nada

    жизнь прожи́ть - не по́ле перейти́ посл. — la vida es un león

    не тут, не так, не там! — ¡ni aquí, ni así, ni allí!

    ника́к не мо́жем договори́ться с тобо́й — no podemos quedar de acuerdo contigo de ningún modo

    и что э́то тако́е - ры́ба не ры́ба, а пла́вает — no sé si será pez o no, lo que sé es que nada

    в) (при наречиях "о́чень", "весьма́", "вполне́", "сли́шком") no

    она́ не сли́шком краси́вая — ella no es muy guapa

    кни́га не о́чень но́вая — el libro no es (no está) muy nuevo

    2) утверд.
    а) (нельзя, невозможно) no

    я не мог не сказа́ть — no pude por menos que decir, tuve que decir

    ему́ не уйти́ от э́того — no se salvará de ésto

    ему́ не проче́сть э́того те́кста — no podrá leer este texto

    нельзя́ не согласи́ться — hay que estar de acuerdo, no se puede por menos que estar de acuerdo

    не могу́ не призна́ть — no puedo dejar de reconocer

    его́ не узна́ть — está desconocido, no le podrás reconocer

    б) (в восклицательных предложениях с местоимениями "кто", "что", наречием "как" и т.п.) no

    как не люби́ть дете́й! — ¡cómo no amar a los niños!

    в) (в вопросительных предложениях с частицей "ли") no

    не нужны́ ли де́ньги? — ¿no necesita(s) dinero?

    не сон ли э́то? — ¿no es esto un sueño?

    г) (перед существительным с предлогом "без" или словом, начинающимся приставкой "не") no

    не без ро́бости вошёл я в дом — no sin incertidumbre entré en la casa

    д) (с частицами "чуть", "едва́" и др. образует сочетания) casi, por poco

    я чуть не у́мер от стра́ха — casi me muero de miedo

    ••

    тем не ме́нее — sin embargo

    не говоря́ ни сло́ва — sin pronunciar una palabra, sin decir oxte ni moxte

    не пообе́дав — sin comer

    мне не по себе́ — me siento mal; no me encuentro bien

    не́ за что! ( в ответ на благодарность) — ¡no hay de qué!

    не то́лько — lejos de

    не без того́, не без э́того разг. — desde luego, claro que

    * * *
    prepos.
    2) amer. non

    Diccionario universal ruso-español > не

  • 8 так

    так
    1. (таким образом) tiel, tiamaniere;
    \так же, как... tiel same kiel...;
    \так и́ли ина́че tiel aŭ aliel, ĉiaokaze;
    \так наприме́р ekzemple;
    \так то́чно ĝuste tiel;
    \так, что́бы... tiel ke (+ imperativo);
    2. (настолько) tiom;
    он \так измени́лся, что... li tiom ŝanĝiĝis ke...;
    бу́дьте \так добры́ estu (tiom) afabla;
    3. частица (утвердительная) jes;
    4. союз (следовательно) do;
    \так вот где... do jen kie...;
    ♦ и \так да́лее kaj tiel plu;
    \так ему́ и на́до kiel li meritis, tiel li profitis;
    \так и быть! do estu tiel!;
    \так как ĉar;
    \так себе́ разг. meze, iele;
    не \так ли? ĉu ne?;
    здесь что́-то не \так io ne taŭgas ĉi tie.
    * * *
    1) нареч. ( таким образом) así, de (esta) manera

    так, как ну́жно — como se debe

    так же, как... — lo mismo que..., así como...

    так и́ли и́на́че — de un modo o de otro

    (и) так и э́так — así y así, ya de una manera ya de otra

    не так ли? — ¿no es así?

    сде́лайте так — hágalo así

    так говори́тся — así se dice

    так говоря́т — así (lo) dicen

    говори́ть так, что́бы всем бы́ло слы́шно — hablar de manera que todos oigan

    э́то тебе́ так (да́ром) не пройдёт! — ¡esto no te pasará así!; ¡esto no te quedará impune!

    2) нареч. ( настолько) tanto (после гл.); tan (перед прил. или нареч.)

    он так мно́го ходи́л, что уста́л — anduvo tanto que se cansó

    она́ так умна́ — es tan inteligente

    не так ско́ро — no tan de prisa

    бу́дьте так до́бры́ — tenga la bondad (de)

    3) частица утверд. eso, eso es, sí

    так он вам сказа́л? - И́менно так! — ¿eso le ha dicho? - ¡Precisamente eso!

    так вы его́ зна́ете! — ¡pero le conoce Ud.!

    так вот где... — luego es aquí, donde..., pero es aquí, donde...

    ••

    так как союз — porque, ya que, puesto que, como

    так что союз — así que

    так называ́емый — (así) llamado, supuesto, sediciente

    так сказа́ть разг. — por decirlo así

    так и есть! — ¡así es!; ¡en realidad!

    так и быть! — ¡sea así!, ¡así sea!

    за так прост. — así como así, de balde, de mogollón

    так его́ (её, их)! — ¡dale (dales) duro!

    так ему́ и на́до — se lo merece; le está (muy) bien, le está bien empleado

    так то́чно! воен. — ¡a sus órdenes!

    так себе́ разг. — así, así; tal cual, medianamente; regular (в знач. сказ.); así no más (Лат. Ам.)

    так на так прост. ( при мене) — taz a taz

    как так? — ¿cómo así?

    как бы не так! — ¡de ningún modo!, ¡ni por asomo!, ¡ni por esas!

    тут что́-то не так — aquí hay gato encerrado

    и так да́лее (сокр. и т.д.) — (y) así sucesivamente, etcétera (сокр. etc.)

    * * *
    1) нареч. ( таким образом) así, de (esta) manera

    так, как ну́жно — como se debe

    так же, как... — lo mismo que..., así como...

    так и́ли и́на́че — de un modo o de otro

    (и) так и э́так — así y así, ya de una manera ya de otra

    не так ли? — ¿no es así?

    сде́лайте так — hágalo así

    так говори́тся — así se dice

    так говоря́т — así (lo) dicen

    говори́ть так, что́бы всем бы́ло слы́шно — hablar de manera que todos oigan

    э́то тебе́ так (да́ром) не пройдёт! — ¡esto no te pasará así!; ¡esto no te quedará impune!

    2) нареч. ( настолько) tanto (после гл.); tan (перед прил. или нареч.)

    он так мно́го ходи́л, что уста́л — anduvo tanto que se cansó

    она́ так умна́ — es tan inteligente

    не так ско́ро — no tan de prisa

    бу́дьте так до́бры́ — tenga la bondad (de)

    3) частица утверд. eso, eso es, sí

    так он вам сказа́л? - И́менно так! — ¿eso le ha dicho? - ¡Precisamente eso!

    так вы его́ зна́ете! — ¡pero le conoce Ud.!

    так вот где... — luego es aquí, donde..., pero es aquí, donde...

    ••

    так как союз — porque, ya que, puesto que, como

    так что союз — así que

    так называ́емый — (así) llamado, supuesto, sediciente

    так сказа́ть разг. — por decirlo así

    так и есть! — ¡así es!; ¡en realidad!

    так и быть! — ¡sea así!, ¡así sea!

    за так прост. — así como así, de balde, de mogollón

    так его́ (её, их)! — ¡dale (dales) duro!

    так ему́ и на́до — se lo merece; le está (muy) bien, le está bien empleado

    так то́чно! воен. — ¡a sus órdenes!

    так себе́ разг. — así, así; tal cual, medianamente; regular (в знач. сказ.); así no más (Лат. Ам.)

    так на так прост. ( при мене) — taz a taz

    как так? — ¿cómo así?

    как бы не так! — ¡de ningún modo!, ¡ni por asomo!, ¡ni por esas!

    тут что́-то не так — aquí hay gato encerrado

    и так да́лее (сокр. и т.д.) — (y) así sucesivamente, etcétera (сокр. etc.)

    * * *
    part.
    gener. (ñàñáîëüêî) tanto (после гл.), (следовательно) luego, (таким образом) asй, de (esta) manera, eso, eso es, pues, sì, tal, talmente, tan (перед прил. или нареч.)

    Diccionario universal ruso-español > так

  • 9 факт

    факт
    fakto, realaĵo;
    несомне́нный \факт certa (или senduba) fakto;
    \факти́чески fakte;
    \факти́ческий fakta.
    * * *
    1) м. hecho m, acto m; caso m ( случай)

    общеизве́стный, достове́рный факт — hecho notorio, fidedigno

    истори́ческий факт — hecho histórico

    го́лые факты — los hechos solos

    доказа́ть на фактах — probar con los hechos

    стоя́ть пе́ред фактом — afrontar un hecho

    поста́вить пе́ред соверши́вшимся фактом — poner ante un hecho consumado

    име́ют ме́сто факты — tienen lugar (hay) casos

    подтасова́ть факты — falsificar (amañar) los hechos

    опира́ться на факты — basarse en los hechos

    е́сли ве́рить фактам — si se da crédito a los hechos

    факты говоря́т о том, что... — los hechos demuestran que...

    факты - упря́мая вещь — los hechos son testarudos

    2) в знач. утверд. частицы прост. ( конечно) claro está, claro que sí, naturalmente; indudablemente ( несомнено)
    ••

    факт остаётся фактом — los hechos, hechos son; los hechos quedan; sigue siendo un hecho...

    невероя́тно, но факт разг. шутл. — parece mentira, pero es verdad

    факт (тот), что... — el hecho es que...

    * * *
    1) м. hecho m, acto m; caso m ( случай)

    общеизве́стный, достове́рный факт — hecho notorio, fidedigno

    истори́ческий факт — hecho histórico

    го́лые факты — los hechos solos

    доказа́ть на фактах — probar con los hechos

    стоя́ть пе́ред фактом — afrontar un hecho

    поста́вить пе́ред соверши́вшимся фактом — poner ante un hecho consumado

    име́ют ме́сто факты — tienen lugar (hay) casos

    подтасова́ть факты — falsificar (amañar) los hechos

    опира́ться на факты — basarse en los hechos

    е́сли ве́рить фактам — si se da crédito a los hechos

    факты говоря́т о том, что... — los hechos demuestran que...

    факты - упря́мая вещь — los hechos son testarudos

    2) в знач. утверд. частицы прост. ( конечно) claro está, claro que sí, naturalmente; indudablemente ( несомнено)
    ••

    факт остаётся фактом — los hechos, hechos son; los hechos quedan; sigue siendo un hecho...

    невероя́тно, но факт разг. шутл. — parece mentira, pero es verdad

    факт (тот), что... — el hecho es que...

    * * *
    n
    1) gener. acto, caso (случай), hecho
    2) law. elemento, factum, materia (факты)
    3) simpl. (êîñå÷ñî) claro está, claro que sì, indudablemente (несомнено), naturalmente

    Diccionario universal ruso-español > факт

  • 10 хорошо

    хорошо́
    1. нареч. bone;
    2. безл. estas bone;
    3. частица (выражение согласия) konsentite.
    * * *
    1) нареч. bien, bueno; está bien ( ладно)

    о́чень хорошо́ — muy bien

    хорошо́ себя́ чу́вствовать — sentirse bien

    хорошо́ отзыва́ться о ко́м-либо — hablar bien de alguien

    (э́то) хорошо́ ска́зано — está bien dicho

    они́ хорошо́ сде́лают, е́сли... — harán bien si...

    2) безл. в знач. сказ. está bien

    мне хорошо́ — estoy bien, me encuentro bien

    здесь хорошо́ — aquí se está bien

    хорошо́, что вы пришли́ Ud. — hizo bien en venir

    вот хорошо́! — ¡qué bien!

    хорошо́ тебе́ говори́ть — a ti te es muy fácil hablar

    3) в знач. утверд. частицы bien, bueno; de acuerdo ( выражение согласия)
    4) в знач. частицы, разг. ( угроза) está bien, ya verás, recuerda ( попомни); así es que (ну, ладно же)
    5) в знач. вводн. сл., разг. (допустим, положим) bueno; entonces

    хорошо́, я дам тебе́ э́ту кни́гу — bueno, te voy a dar este libro

    6) с. нескл. ( отметка) bien m, notable m
    ••

    хорошо́ то, что хорошо́ конча́ется посл. — todo está bien lo que termina bien

    хорошо́ смеётся тот, кто смеётся после́дним посл. — reirá mejor el que ría el último, al freír será el reír

    * * *
    1) нареч. bien, bueno; está bien ( ладно)

    о́чень хорошо́ — muy bien

    хорошо́ себя́ чу́вствовать — sentirse bien

    хорошо́ отзыва́ться о ко́м-либо — hablar bien de alguien

    (э́то) хорошо́ ска́зано — está bien dicho

    они́ хорошо́ сде́лают, е́сли... — harán bien si...

    2) безл. в знач. сказ. está bien

    мне хорошо́ — estoy bien, me encuentro bien

    здесь хорошо́ — aquí se está bien

    хорошо́, что вы пришли́ — Ud. hizo bien en venir

    вот хорошо́! — ¡qué bien!

    хорошо́ тебе́ говори́ть — a ti te es muy fácil hablar

    3) в знач. утверд. частицы bien, bueno; de acuerdo ( выражение согласия)
    4) в знач. частицы, разг. ( угроза) está bien, ya verás, recuerda ( попомни); así es que (ну, ладно же)
    5) в знач. вводн. сл., разг. (допустим, положим) bueno; entonces

    хорошо́, я дам тебе́ э́ту кни́гу — bueno, te voy a dar este libro

    6) с. нескл. ( отметка) bien m, notable m
    ••

    хорошо́ то, что хорошо́ конча́ется посл. — todo está bien lo que termina bien

    хорошо́ смеётся тот, кто смеётся после́дним посл. — reirá mejor el que ría el último, al freír será el reír

    * * *
    1. adv
    colloq. entonces, ya verás
    2. part.
    1) gener. bastante bien, (красивый) bonito, de acuerdo (выражение согласия), está bien (ладно), està bien (mal) (плохо), (красивый) lindo, mal formado (proporcionado), notable, bien
    2) colloq. (допустим, положим) bueno, (óãðîçà) está bien, asì es que (ну, ладно же), recuerda (попомни)

    Diccionario universal ruso-español > хорошо

  • 11 где угодно

    General subject: anywhere (в утверд. предл.), wherever

    Универсальный русско-английский словарь > где угодно

  • 12 что угодно

    1) General subject: anything (в утверд. предл.), whatsoever, anything at all (в утвердительных предложениях), whatever
    2) Dialect: owt
    3) Makarov: any mortal thing

    Универсальный русско-английский словарь > что угодно

  • 13 жалеть, что не ...

    General subject: (в утверд. предл.)(/he wished he had done that-он жалел, что не сделал этого/) wish

    Универсальный русско-английский словарь > жалеть, что не ...

  • 14 конечно

    конечно
    1. вводн. сл. φυσικά·
    2. утверд. частица βέβαια, βεβαίως, βεβαιότατα, φυσικά:
    \конечно нет! ὄχι βέβαια!

    Русско-новогреческий словарь > конечно

  • 15 отлично

    1) нареч. perfectamente, a la perfección; excelentemente, óptimamente

    отли́чно знать — saber perfectamente

    2) в знач. сказ. es perfecto, es excelente, es puro
    3) в знач. утверд. частицы muy bien, de perlas, a las mil maravillas

    вот и отли́чно — muy bien, perfectamente bien

    4) с. нескл. ( отметка) sobresaliente m

    получи́ть отли́чно — recibir (sacar) un sobresaliente

    учи́ться на отли́чно — estudiar con notas sobresalientes (en sobresaliente)

    * * *
    adv
    1) gener. (îáìåáêà) sobresaliente, a la perfección, a las mil maravillas, de perlas, es excelente, es perfecto, es puro, excelentemente, muy bien, óptimamente
    2) mexic. a toda madre

    Diccionario universal ruso-español > отлично

  • 16 ясно

    я́сно
    1. нареч. klare;
    2. безл. (понятно) estas evidente.
    * * *
    1) нареч. claramente, de una manera clara, con claridad; distintamente ( отчётливо)

    я́сно представля́ть себе́ — hacerse una idea clara

    я́сно ви́деть — ver claro

    я́сно понима́ть — comprender bien

    я́сно выража́ться — expresarse con claridad

    я́сно говори́ть — hablar claro ( понятно); hablar distintamente ( внятно)

    ко́ротко и я́сно разг. — claro y conciso

    2) безл. в знач. сказ. (понятно, несомненно) es claro, es evidente

    я́сно, что... — claro (evidentemente) que...

    я́сно без слов — ni que decir tiene

    я́сно, к чему́ всё э́то приведёт — se ve en lo que vendrá a parar todo esto

    3) безл. в знач. сказ. ( о погоде) está sereno (claro)
    4) в знач. утверд. частицы разг. (да, конечно) claro que sí, sí, claro
    * * *
    adv
    1) gener. (î ïîãîäå) está sereno (claro), (понятно, несомненно) es claro, a boca llena, a bola vista, a las claras (ïðèìåð: mostraban a las claras que... (àññî ïîêàçúâàëè, ÷áî...)), a ojos vistas, claramente, con claridad, de una manera clara, distintamente (отчётливо), en buen romance, es evidente, expresamente, paladinamente, patentemente, obviamente, entendìdo
    2) colloq. (äà, êîñå÷ñî) claro que sì, claro, en canto llano, sì
    3) Chil. clarìn
    4) curr.usage. inequìvocamente

    Diccionario universal ruso-español > ясно

  • 17 прекрасно

    нареч.
    1) бик матур, бик яхшы, бик әйбәт

    помнить (что-л.) — берәр нәрсәне бик яхшы хәтерләү

    2) в знач. сказ.; в знач. утверд. частицы шәп, бик шәп, бик яхшы

    прекрасно, я согласен — бик шәп, мин риза

    Русско-татарский словарь > прекрасно

  • 18 точно

    1) нареч. төгәл, төгәл итеп, дөрес итеп

    точно передать (чьи-либо) слова — ( кемнең дә булса) сүзләрен төгәл итеп сөйләп бирү

    2) нареч. (вполне, совершенно) нәкъ
    3) частица утверд; прост. (да, так, верно) әйе; дөрес

    точно, я здесь был — дөрес, мин монда булдым

    4) вводн. сл. (действительно, в самом деле) чыннан да, дөрестән дә
    5) союз сравн. (как будто, словно) гүя, кебек, шикелле, сыман, әйтерсең

    Русско-татарский словарь > точно

  • 19 да

    нар.
    1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];
    2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];
    3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];
    4) да будет - хай буде, най (нехай);
    5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].
    * * *
    I част.
    1) утверд. так; ага́, угу́, еге́, усилит. еге́ ж; ( кстати) до ре́чі; ( как же) ая́кже, авже́ж
    2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді
    3) усилит. та
    4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́й
    II союз
    2) ( противительный) та, але́; ба ні

    Русско-украинский словарь > да

  • 20 добро

    I. 1) добро, благо, гаразд. [За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді]. Нет худа без добра - лихо не без добра. По добру, по здорову - щасливо, без лиха, доки живий і цілий. Идёт к добру - на добро (на добре) йдеться, на гаразд. Не будет добра - не буде добра (життя, пуття);
    2) (имущество) добро, добре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи].
    II. Добро, нар. - добре, гаразд. [Добре тому багатому! (Шевч.). Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було-б]. Добро пожаловать - просимо до хати, до господи, будьте дорогими гостями. Добро бы - хоч-би-ж, коли-б уже, хай-би вже. [Хай-би вже хто путній казав, а то така негідь].
    * * *
    I сущ.
    добро; ( движимое имущество) майно́, диал. худо́ба; ( благополучие) гара́зд, -у
    II нареч. в знач. утверд. част., диал.
    гара́зд, до́бре

    \добро бы — (в знач. условного союза) [ще] хай (неха́й) би; ( хотя бы) [ще] хоч би; ( если бы) [ще] коли́ б

    Русско-украинский словарь > добро

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • утверд. — утверд. утвердит. утвердительная частица утверд. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • утверд. — утвердительная частица …   Словарь сокращений русского языка

  • утвердить(ся) — утверд/и/ть(ся) …   Морфемно-орфографический словарь

  • утвердит. — утверд. утвердит. утвердительная частица утверд. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • утвердительность — утверд ительность, и …   Русский орфографический словарь

  • утвердительный — утверд ительный; кратк. форма лен, льна …   Русский орфографический словарь

  • утвердить — утверд ить, рж у, рд ит …   Русский орфографический словарь

  • утвердиться — утверд иться, рж усь, рд ится …   Русский орфографический словарь

  • утвердительный — утверд/и/тельн/ый …   Морфемно-орфографический словарь

  • ей — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  =  част. (греч. καί) а) как частица утверд. истинно, да, так точно;… …   Словарь церковнославянского языка

  • Трамвайный парк «Соминка» — Координаты: 56°53′07″ с. ш. 35°54′14″ в. д. / 56.885278° с. ш. 35.903889° в. д.  …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»