-
1 устіль
нар., диал.целико́м, по́лностью; всеце́ло, совершенно, совсе́м, вполне́, сплошь, оконча́тельно -
2 устілка
жinner sole, sock, insole -
3 устілка
-исте́лька -
4 устілковий
сте́лечный -
5 устілка
tabanlıq -
6 прошивна устілка
-
7 уста
-
8 устоятися
I док. див. устоюватисяуст`оятисяII = устоюватисяусто`ятися -
9 здатний
1) (до чого, на що, робити що) спосо́бный (к чему, на что, делать что); уст: сро́дный; ( удовлетворяющий определённым требованиям) го́дный (к чему, для чего)зда́тний на що (до чо́го) — ( в значении сказуемого) спосо́бен на что (к чему); гора́зд на что; хто на що (до чого)
2) ( одарённый) спосо́бный -
10 зменшувати
= зме́ншитиуменьша́ть, уме́ньшить; (прям, уст: и перен.) умаля́ть, умали́ть; (о цене, плате, норме) снижа́ть, сни́зить, понижа́ть, пони́зить, сбавля́ть, сба́вить; (делать менее сильным, менее напряжённым) ослабля́ть, осла́бить; ( ограничивать степень проявления) умеря́ть, уме́рить; ( отнимать или терять часть) убавля́ть, уба́вить; (представлять меньшим, чем в действительности) преуменьша́ть, преуме́ньшитьзме́ншувати крок — уме́рить шаг
-
11 товариш
-а1) това́рищ; ( только как соучастник в чём-нибудь) сотова́рищ; (по занятию, подвигам) собра́т; ( по возрасту) све́рстник2) (член определённого коллектива, воспитанник советской, партийной среды, а также при обращении) уст. това́рищ3) ( заместитель должностного лица по службе) това́рищ -
12 уста
(род. уст)гу́бы; ( фразеологически) уста́; рот -
13 Юринець, Володимир
Юринець, Володимир (1891, с. Одесько Львівської обл. - 1934(?)) - укр. філософ-марксист, естетик, засновник "філософської ніколи" в укр. літературній критиці. Дійсний член АН УРСР (з 1929 р.) З. амолоду, навчаючись у Віденському та Берлінському ун-тах, зазнав впливу феноменології Туссерля, згодом устійнився на марксистських позиціях, закінчив Московський ін-т червоної професури (1924), був проф. Московського унту, з 1925 р. - ректор Ін-ту філософії при ВУАМЛІН (Всеукраїнській Асоціації Марксо-Ленінських Ін-тів) у Харкові Р. озчарований історичним песимізмом західної культури, марксизм Ю. сприйняв передовсім як "філософію чину". Його соціально-філософські погляди найближчі до тих, котрі в післясталінському марксизмі здобули назву "діяльнісного підходу". Рушійною силою історії Ю. вважав боротьбу людини з природним хаосом, а метою - максимальне саморозкриття її творчої потуги в цій боротьбі. Майбутнє безкласове суспільство покликане вивести людину з кріпосницького "царства речей", звільнивши її для виключно культурно-перетворювальної діяльності. Історія людства стане історією культури,· причому ця остання розвиватиметься між двома полюсами: стоїчним (гесіодівським), перейнятим трагічною свідомістю скінченності природних ресурсів і обмеженості пізнавальних здібностей людини, та гедоністичним (анакреонтичним), де мистецтво вперше сповна оприявниться як гра ("До проблеми соціалістичної культури"). В естетичній теорії Ю. явив зразки оригінального синтезу марксизму і феноменології, поступово еволюціонуючи в філософських дослідженнях художньої літератури ("Павло Тичина: Спроба "критичної аналізи") в напрямі літературної герменевтики. Розглядаючи саму філософію як словотворчість ("В слові дрімає вся попередня історія суспільства. Кожне слово - це вже теорія"), а предмет її (безпосередню дійсність) - як невіддільний від суб'єкта, бо даний йому лише через вербалізуючу свідомість, Ю. і художню літературу аналізував, відповідно, як форму "біжучої" філософії, "філософії in fluenti". Поруч із критикою фройдизму та неогегельянства Ю. багато уваги присвятив критиці догматичного марксизму та вульгарно-соціологічної естетики, застерігаючи, що історичний матеріалізм є "знаряддя надзвичайно тонке" і "в несправних руках може перемінитися на джерело нових фетишизацій". У висліді був звинувачений у ревізіонізмі (а також кантіанстві й "буржуазному націоналізмі"), книги його вилучені з обігу, а сам Ю. репресований З. відтоді його твори в Україні не перевидавалися.[br]Осн. тв.: "Павло Тичина: Спроба "критичної аналізи" (1928); "Філософсько-соціологічні нариси" (1930); "Діалектичний матеріалізм" (1932).
См. также в других словарях:
УСТ — УралСпецТорг ЗАО организация УСТ Усть Кулом код аэропорта авиа, Республика Коми Источник: http://www.vinavia.com/airports/54120251011179882.shtml УС УСТ ус … Словарь сокращений и аббревиатур
уст. — уст. устаревший термин истор. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. уст. уст ка установка уст. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника … Словарь сокращений и аббревиатур
уст-ка — уст. уст ка установка уст. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. уст ка Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Уст — Коммуна Уст Oust Страна ФранцияФранция … Википедия
Уст (кантон) — Уст фр. Oust кантон Франции (АЕ 3 го уровня) … Википедия
устійнити — дієслово доконаного виду встановити, з ясувати діал … Орфографічний словник української мови
устілковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
устілковий — а, е. Прикм. до устілка … Український тлумачний словник
устіль — присл., діал. Повністю, цілком … Український тлумачний словник
уст. — устаревшее слово ( выражение) устаревший (термин) устойчивость … Словарь сокращений русского языка
ґуст — сту, ч. Рс. Смак, почуття краси … Словник лемківскої говірки