-
1 успішний
-
2 успішний
successful; efficient; effective -
3 успішний
успе́шный -
4 успішний
uspisznyjприкм. -
5 успішний
წარმატებული -
6 успішний
паспяховыудалы -
7 успішний
muvafaqiyetli -
8 вдалий
-
9 удачливий
(щасливий, успішний) lucky, happy, fortunate, successful -
10 оптимізм
ОПТИМІЗМ ( від лат. optimus - найкращий) - філософський принцип, згідно з яким довколишня реальність є найкращим із можливих улаштувань або що існуючий світ є найбільш довершеним і досконалим творінням. Незважаючи на наявність у світі зла, все, що в ньому здійснюється, спрямоване на благо. У повсякденному значенні О. - це особливий настрій, що спонукає людину бачити в усьому лише позитивний бік і не впадати у відчай. О. супроводжує очікування успіху, щастя та здійснення сподівань. Проте некритичний О. здатний призвести до утопічних оман. О. як філософський принцип належить до засадничих у філософії Ляйбніца, зокрема в його обґрунтуванні концепції теодицеї, або боговиправдання. У творі, присвяченому цій проблемі ("Досліди теодицеї - про благість Божу, свободу людини і начало зла"), Ляйбніц доводить: оскільки усі підстави буття не можуть утримуватися на випадковості, їхньою достатньою і остаточною підставою є Бог. Досконалість Бога поєднує багатоманітність разом із порядком. Оптимальне оперування простором і часом та використання найпростіших засобів уможливили появу наймогутнішого і найвдалішого у Всесвіті творіння. Концепція породила своєрідний "ляйбніціанський О.", що спричинив велику кількість дискусій та суперечок. Більш помірковану позицію стосовно цієї концепції посів Вольтер ("Кандид, або Оптимізм"): відкидаючи невтішний песимізм Паскаля з його уявленнями про нездоланний трагізм людського існування, він визнає наявність у світі зла, яке руйнує беззастережний філософський О. Але все може стати благим, варто лише сподіватися С. віт є не найкращим, проте й не найгіршим із можливих творінь. Головним завданням людини є здійснення цього удосконалення. О. протистоїть - песимізм.Т. Лютий
См. также в других словарях:
успішний — прикметник … Орфографічний словник української мови
успішний — а, е. Який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні наслідки. Успішний виступ … Український тлумачний словник
успішний — (який супроводжується / завершується успіхом), щасливий, у[в]далий, у[в]датний; безнапасний, безперешкодний, щасний; блискучий, тріу[ю]мфальний (з дуже великим успіхом) … Словник синонімів української мови
успішність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до успішний. || Наявність успіхів у чомусь. 2) Ступінь засвоєння учнями знань, навиків … Український тлумачний словник
успішно — Присл. до успішний … Український тлумачний словник
малоуспішний — а, е. Недосить успішний … Український тлумачний словник
неуспішний — а, е. Який не закінчується успіхом, не має успіху; безуспішний. Неуспішний задум … Український тлумачний словник
небезуспішний — а, е. Який має певний успіх, дає бажані наслідки … Український тлумачний словник
скутечний — успішний, ефективний, добрий, повний, дійовий, закінчений … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
щасливий — а, е. 1) Який має щастя, який зазнав щастя, радості. || у знач. ім. щасли/ві, вих, мн. Люди, яким щастить. || Дуже радий чому небудь. || чим. Задоволений чим небудь, радісний з приводу чогось. || з інфін. Дуже охочий, радий що небудь робити. ||… … Український тлумачний словник
щасливий — 1) (про життя, юність, вік тощо сповнений достатку, щастя, радости, задоволення), радісний, прекрасний, солодкий, безхмарний, незатьмарений, сонячний, золотий, променистий Пор. безтурботний 2) (який приносить / приніс щастя, успіх, удачу),… … Словник синонімів української мови