усердие

1) ( старательность) стара́нність, -ності, стара́ння, запопа́дливість, -вості, ре́вність; (тщательность, радение) рете́льність, пи́льність; ( прилежание) щи́рість, -рості; ( рвение) за́пал, -у, завзя́ття, завзя́тість, -тості, заповзя́ття

2) ( сердечное расположение) прихи́льність, ла́ска, ласка́вість, щи́рість; ( благожелательность) добрози́чливість; ( благорасположение) при́язність, при́язнь, -ні

гарячість, гарячий дух, запал, опал, пал, палкість (р. -кости), завзяття. [Не може споритися без гарячости. Говорив з запалом. З великим опалом, щось комусь доводила (М. В.)]. Горячность в работе - загарливе працювання, загара, (усердие) запопадливість (р. -вости).

* * *

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

1) полум'я, поломінь (-мени);

2) запал, пал (-лу), жага, розпал (-лу), завзяття; (горячность) ярість (-ости). [В запалі налетів на Марса, як на мале курча шулік (Котляр.). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Грінч.). Який гарячий пал, що й перешкод не зна, як душу він мені збентежує до дна (Самійл.). Говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням (Неч.-Лев.). Що щастям, покоєм здавалось, те попелу тепла верства; під нею жаги і любови не згасла ще іскра жива (Франко)]. Пыл молодости - молодечий (юнацький) запал, молоде (юнацьке) завзяття. Пыл юношеской любви - запал (пал, жага) молодечого (юнацького) кохання. В -лу сражения, борьбы - у запалі, у розпалі бою, боротьби. [В запалі, в кривавім бою не розібрали, чи то церква, чи просто будинок - і спалили (Тобіл.)]. В -лу гнева - в розпалі гніву. [Така прикра мова тільки в розпалі гніву мовиться (Єфр.)]. С -лом - з запалом, з завзяттям, запопадливо. Умерить свой пыл - осістися, розхолодитися. [Осядьтеся, не гарячіться так (Борзенщ.)].

* * *

1) ( сильный жар) диал. жар, -у; ( пламя) по́лум'я

2) ( сильное внутреннее возбуждение) за́пал, -у, ро́зпал, -у; (рвение, усердие) завзя́ття

1) стара́нність, -ності, стара́ння; ( усердие) рете́льність; ( забота) дбання́ и дба́ння, піклува́ння, клопота́ння, турбо́та

2) ( обряд) рел. раді́ння

1) ре́внощі, -щів; ре́вність, -ності, ревни́ці, -ни́ць

2) ( рвение) ре́вність, запопа́дливість, -вості; ( усердие) за́пал, -у

см. усердие 1)

см. усердие