-
1 упріти
техн. упа́риваться -
2 упрёк
докі́р, -ко́ру и до́кір, -кору, за́кид, -у -
3 упрівати
техн. упа́риваться (парясь, доходить до готовности) -
4 взопреть
-
5 упревание
упріва́ння; умліва́ння -
6 потеть
вспотеть1) пітніти, спітніти, потіти, употіти, пітнявіти, спітнявіти, упрівати, упріти, з[у]мокріти, (о мн.) попітніти, попотіти, попітнявіти, попріти, помокріти, (от работы) нагріти чуба, чуприну, (покрываться влагой: об окнах и т. п.) пітніти, с[за]пітніти, мокріти, змокріти, (о мн.) попітніти, помокріти. [Робить, аж упріває. Упріли, піт з чола їм ллється (Ворон.). Потіє цілий день коло плуга. Нагрів я чуба, поки постягав мішки на віз];2) (трудиться усердно) гріти чуприну (чуба), пріти над чим и коло чого. [На що, про що тобі над цим чуприну гріть? (Г. Арт.)]. Вспотевший, -телый - спітнілий, употілий, упрілий, змокрілий, гарячий. [Гарячі коні].* * *1) поті́ти, пітні́ти; ( преть) прі́ти, упріва́ти2) ( покрываться влажным налётом) пітні́ти3) ( над чем) поті́ти, прі́ти, грі́ти чу́ба (чупри́ну) -
7 напревать
напреть1) (сопревать) зопрівати, зопріти, упрівати, упріти, (о мног.) повпрівати, попріти. Каша -рела - каша упріла (умліла). У ребёнка подмышки -рели - в дитини пахви попріли;2) напрівати, напріти, накипати, накипіти, (о мног.) понапрівати, понакипати. [Напріло листя за зиму (Лубенщ.). Накипіло осаду (Київщ.)];3) попріти, посаднити, взятися уразками. Лошадь -рела, седлом напарило - у коня попріло (посаднило) (или у коня поробилися уразки), - сідлом напарило. Лошадь под седлом -рела - у коня під сідлом взялося уразками (поробилися садна (уразки)). Напревший - см. Напрелый.* * *несов.; сов. - напр`етьпрі́ти, попрі́ти; ( сопревать) зопріва́ти, зопрі́ти, зіпріва́ти, зіпрі́ти, упріва́ти, упрі́ти; ( становиться трухлявым) тру́хнути и диал. трухня́віти и трухні́ти, стру́хнути и струхляві́ти, трухліти, струхлі́ти -
8 упариваться
несов.; сов. - уп`ариться1) (парясь, доходить до готовности) упріва́ти, упрі́ти; упа́рюватися2) ( покрываться испариной от усталости) прост. угріва́тися, угрі́тися, упа́рюватися, упа́ритися, упріва́ти, упрі́ти -
9 упревать
несов.; сов. - упр`еть1) ( увариваться) упріва́ти, упрі́ти и повпріва́ти и попрі́ти; умліва́ти, умлі́ти; диал. млі́ти, помлі́ти2) (сов.: покрыться потом) прост. упрі́ти и повпріва́ти и попрі́ти, спітні́ти, споті́ти, употі́ти -
10 упревший
1) яки́й (що) упрі́в (умлі́в), упрі́лий2) яки́й (що) упрі́в (попрі́в, спітні́в, споті́в, употі́в), упрі́лий, спітні́лий, споті́лий, употі́лий -
11 выпревать
выпреть1) (умягчиться) упрівати, упріти, умлівати, умліти. [Борщ упрів, умлів];2) (выкипеть) випрівати, випріти, вимлівати, вимліти. [Багато борщу випріло, треба ділляти]. Выпревший - випрілий.* * *несов.; сов. - в`ыпретьвипріва́ти, ви́пріти -
12 упариваться
техн., несов. упа́риваться, сов. упа́риться1) упа́рюватися, упа́ритися2) (парясь, доходить до готовности) упріва́ти, упрі́ти -
13 упариваться
техн., несов. упа́риваться, сов. упа́риться1) упа́рюватися, упа́ритися2) (парясь, доходить до готовности) упріва́ти, упрі́ти -
14 вспотевший
яки́й (що) спітні́в, спітні́лий; яки́й (що) споті́в (употі́в, упрі́в, зіпрі́в), споті́лий, упрі́лий, зіпрі́лий -
15 довариваться
довариться доварюватися, доварити, -ся, докипати, докипіти, упрівати, упріти, умлівати, умліти, домлівати, домліти. [Обід уже доварюється. У нас сьогодні і борщ недокиплений, і каша не впріла. Засунь борщ далі, хай умліває. Не вмлілого м'яса і їсти не візьмусь].* * *несов.; сов. - довар`итьсядова́рюватися, довари́тися -
16 доходить
дойти1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!* * *несов.; сов. - дойт`и1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти -
17 запотевший
1) яки́й (що) запітні́в (спітні́в, запоті́в), запітні́лий, спітні́лий, запоті́лий; яки́й (що) запрі́в, запрі́лий2) яки́й (що) спітні́в (споті́в, употі́в, упрі́в, запітні́в), спітні́лий, упрі́лий, запітні́лий -
18 потный
пітний, (вспотевший) спітнілий, употілий, упрілий.* * *1) ( покрытый потом) спітні́лий, пітни́й; ( упревший) упрі́лий2) ( запотевший) запітні́лий -
19 преть
1) (потеть) пріти, упрівати, потіти, пітніти, пітнявіти. [Руки, ноги пріють (потіють, пітніють)]. Окна преют - вікна пітніють, пітнявіють; срв. Потеть;2) (сыреть, тлеть) пріти, гни(с)ти, трухніти, тряхнути. [Сира земля пріє]. Стена преет - стіна пріє, гниє. Одёжа в сырой клети преет - одежа в вогкій коморі пріє (тряхне, трухніє);3) (вариться исподволь) пріти, упрівати, мліти, умлівати. [Каша, борщ пріє (мліє)].* * *прі́ти; (кул. диал.) млі́ти -
20 пропотеть
спітніти, упріти, удушніти. Нужно -теть хорошенько, и простуда пройдёт - треба добре спітніти, то застуда минеться. Одежда на нём вся -тела - одежа на йому вся пройшла (просякла) потом. Пропотевший (о ком) - спітнілий, упрілий, удушнілий (о чём) просяклий (пересяклий) потом.* * *см. пропотевать
См. также в других словарях:
упрёк — упрёк, а … Русский орфографический словарь
упрёк — упрёк … Словарь употребления буквы Ё
упрёк — упрёк, упрёки, упрёка, упрёков, упрёку, упрёкам, упрёк, упрёки, упрёком, упрёками, упрёке, упрёках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
УПР — указатель положения рычагов УПР установка для проверки расходомеров УПР управление проектных работ УПР Управление природных ресурсов и охраны окружающей среды Источник: http … Словарь сокращений и аббревиатур
упр. — упр. управ. управляющий упр. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. упр. упр ние упражнение У упр. упр ние … Словарь сокращений и аббревиатур
УПРЁК — УПРЁК, упрёка, муж. Высказанное кому нибудь или обращенное к кому чему нибудь неудовольствие, неодобрение, обвинение, укоризна. Гневный упрёк. Дружеский упрёк. Осыпать кого нибудь упреками. «Услышит он упрек жестокий.» Пушкин. «Не можете мне… … Толковый словарь Ушакова
УПРЁК — УПРЁК, а, муж. Выражение неудовольствия, неодобрения, обвинение. Бросить у. кому н. У. в неискренности. Осыпать кого н. упрёками. Не в у. кому н. (без желания упрекнуть). • Без упрёка безупречный. Рыцарь без страха и упрёка (о смелом, во всём… … Толковый словарь Ожегова
упрёк — УПРЁК1, а, м То же, что укор. … Бэла бросилась ему [Печорину] на шею, и ни одной жалобы, ни одного упрёка за долгое отсутствие… (Л.). УПРЁК2, а, м Выражающие укоризну, обвинение слова, высказанные кому л. или по отношению к кому л. Марья Ивановна … Толковый словарь русских существительных
упрёт(ся) — [упереть(ся)] … Словарь употребления буквы Ё
упріти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
Упрёк — Упрёк ♦ Remontrance Указание кому либо на причиненное им зло. Упреки редко приносят пользу в отношениях с детьми – если только не высказываются тактично, а также с сильными мира сего – если не выходят за рамки демагогии … Философский словарь Спонвиля