уповідувати

См. также в других словарях:

• уповідувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• уповідувати — див. уповідати …   Український тлумачний словник

• уповідати — (вповіда/ти), а/ю, а/єш і упові/дувати (впові/дувати), ую, уєш, недок., упові/сти (впові/сти), і/м, іси/, док., перех. 1) рідко.Звіряти (див. звіряти I 1)), повіряти (у 1 знач.). 2) діал. Розповідати, говорити …   Український тлумачний словник

• уповідування — я, с. Дія за знач. уповідувати …   Український тлумачний словник

• інерційність — ності, ж., перен. 1) Властивість слідувати інерції; інертність, відсталість, консерватизм. 2) Уповільнена реакція на вплив, на зміну умов і т. ін.; повільність …   Український тлумачний словник