улюбленець

См. также в других словарях:

• улюбленець — (той, кого дуже люблять, цінують), укоханець, обранець; фаворит (улюбленець знатної особи; спорт. кращий спортсмен, улюбленець публіки); протеже (особа, якій допомагають у службовій кар єрі тощо) Пор. пестун …   Словник синонімів української мови

• улюбленець — нця, ч. Той, кого дуже люблять, цінують. Улюбленець долі …   Український тлумачний словник

• улюбленець — [ул у/блеинеиц ] н ц а, ор. нцеим, м. (на) нцеив і/ н ц у, мн. н ц і, н ц іў …   Орфоепічний словник української мови

• улюбленець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• фаворит — а, ч. 1) Той, кому протегує знатна, впливова особа; улюбленець такої особи. || Той, кому віддають перевагу перед іншими, ким більше цікавляться. 2) спорт. На перегонах – кінь, вершник і команда, що мають найбільше шансів на першість. ||… …   Український тлумачний словник

• Кобзарь, Виталий Юрьевич — Виталий Кобзарь Общая информация …   Википедия

• любчик — а, ч. 1) розм. Те саме, що любко. 2) діал. Улюбленець …   Український тлумачний словник

• мазун — а/, ч., розм. Те саме, що пестун; улюбленець …   Український тлумачний словник

• милованець — нця, ч. Фаворит, улюбленець …   Український тлумачний словник

• милун — а/, ч. 1) Коханий, коханець. 2) діал. Улюбленець …   Український тлумачний словник

• наперсник — I а, ч., заст. Улюбленець, що користується особливим довір ям, прихильністю кого небудь. II а, ч. Те саме, що наперстянка …   Український тлумачний словник