-
1 улучати
див. влучати -
2 улучати
I = улучи́ти( о времени) улуча́ть, улучи́тьII = улучи́типопада́ть, попа́сть; поража́ть, порази́ть -
3 улучити
см. улучати I
См. также в других словарях:
улучати — улу/чений, улу/чення див. влучати, влучений, влучення та ін … Український тлумачний словник
улучати — див. улучити … Словник синонімів української мови
улучати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
улучання — (влуча/ння), я, с. Дія за знач. улучати … Український тлумачний словник
улучити — влучити, улучати, влучати (про людину кидаючи щось / стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю тощо досягати цілі), у[в]цілити, у[в]ціляти, поцілити, поціляти, у[в]дарити, у[в]даряти, у[в]гатити, у[в]гачувати, у[в]садити, у[в]саджувати … Словник синонімів української мови