укорінюватися

См. также в других словарях:

• укорінюватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вкорінюватися — (укорі/нюватися), юється і вкоріня/тися (укоріня/тися), я/ється, недок., вкорени/тися (укорени/тися), и/ться, док. 1) Вростати корінням у ґрунт (про рослини). 2) перен. Міцно встановлюватися, запроваджуватися, узвичаюватися. || Зміцнюватися …   Український тлумачний словник

• укопуватися — укорени/ти, укорени/тися, укорі/нений, укорі/нення, укорі/нювання, укорі/нювати, укорі/нюватися, укоріня/ти, укоріня/тися див. вкопуватися, вкоренити і т. д …   Український тлумачний словник

• гніздо — а/, с. 1) У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. || Місце, пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малят і т. ін. 2) перен. Домашнє вогнище; оселя. || зневажл. Місце, де збираються… …   Український тлумачний словник

• приживатися — а/юся, а/єшся, недок., прижи/тися, иву/ся, иве/шся, док. 1) Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим небудь. || Звикати до нового місця, залишатися жити де небудь. || Звикати до кого небудь, здружуватися з кимсь. 2) Рости після… …   Український тлумачний словник

• прийматися — а/юся, а/єшся, недок., прийня/тися, рідко приня/тися і діал. прийми/тися, прийму/ся, при/ймешся, док. 1) тільки 3 ос. Приживлюватися після пересадження (про розсаду, дерева, кущі), сходити (про посіяне), починати рости. || Успішно прищеплюватися… …   Український тлумачний словник

• розвиватися — а/юся, а/єшся, недок., розви/тися, розів ю/ся, розів є/шся і рідко розви/нутися, нуся, нешся; мин. ч. розви/вся, вила/ся, вило/ся і розви/нувся, нулася, нулося; док. 1) розм. Розгортатися, розвертатися (про що небудь згорнуте). || Ставати прямим …   Український тлумачний словник

• вкорінювання — (укорі/нювання), я, с. Дія за знач. вкорінювати і вкорінюватися …   Український тлумачний словник