-
1 укорінювання
1) укорене́ние2) укорене́ние, вкорене́ние, внедре́ние -
2 укорінювання
техн. укорене́ние (неоконч. д. - ещё) -
3 укоренение
укорі́нення, укорі́нювання -
4 вкоренение
закорінювання, укорінювання, (сов.) за[в]кореніння.* * *укорі́нення, укорі́нювання -
5 укоренение
техн.укорі́нення, (неоконч. д. - ещё) укорі́нювання -
6 укоренение
техн.укорі́нення, (неоконч. д. - ещё) укорі́нювання -
7 rooting
-
8 внедрение
заглиблення, впровадження чогось углиб, (прививка) вщеплювання, вщеплення, защеплення, закорініння; всеління. [Упровадження нових звичаїв у глиб нашого життя. Насильниче вщеплювання атеїзму в маси (Азб. Комун.)].* * *впрова́дження, впрова́джування; укорі́нення, укорі́нювання -
9 ecesis
n1) поселення (комах)2) укорінювання рослин (після посадки)* * *[i'siːsis]n; біол.ецезис, захоплення організмом нового місцеперебування
См. также в других словарях:
укорінювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
укорінювання — [ўкоур і/н уван :а] = вкорінювання н :а … Орфоепічний словник української мови
вкорінювання — (укорі/нювання), я, с. Дія за знач. вкорінювати і вкорінюватися … Український тлумачний словник
вкорінювання — [ўкоур і/н уван :а] = укорінювання н :а … Орфоепічний словник української мови
укопуватися — укорени/ти, укорени/тися, укорі/нений, укорі/нення, укорі/нювання, укорі/нювати, укорі/нюватися, укоріня/ти, укоріня/тися див. вкопуватися, вкоренити і т. д … Український тлумачний словник
корпородез — у, ч. Стабілізаця хребта, яка досягається шляхом укорінювання кісткових трансплантатів у спеціальні пази в тілі хребців … Український тлумачний словник