укорінювання

См. также в других словарях:

• укорінювання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• укорінювання — [ўкоур і/н уван :а] = вкорінювання н :а …   Орфоепічний словник української мови

• вкорінювання — (укорі/нювання), я, с. Дія за знач. вкорінювати і вкорінюватися …   Український тлумачний словник

• вкорінювання — [ўкоур і/н уван :а] = укорінювання н :а …   Орфоепічний словник української мови

• укопуватися — укорени/ти, укорени/тися, укорі/нений, укорі/нення, укорі/нювання, укорі/нювати, укорі/нюватися, укоріня/ти, укоріня/тися див. вкопуватися, вкоренити і т. д …   Український тлумачний словник

• корпородез — у, ч. Стабілізаця хребта, яка досягається шляхом укорінювання кісткових трансплантатів у спеціальні пази в тілі хребців …   Український тлумачний словник