укорінення

См. также в других словарях:

• укорінення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• вкорінення — (укорі/нення), я, с. Дія за знач. вкоренити й вкоренитися …   Український тлумачний словник

• укопуватися — укорени/ти, укорени/тися, укорі/нений, укорі/нення, укорі/нювання, укорі/нювати, укорі/нюватися, укоріня/ти, укоріня/тися див. вкопуватися, вкоренити і т. д …   Український тлумачний словник

• імплантація — ї, ж., мед. 1) Укорінення зародка в слизову оболонку матки в плацентарних ссавців і людини. 2) Хірургічне вживлення в тканини чужих організму матеріалів. || Пересаджування живим організмам окремих клітин, тканин або цілих органів із наступним… …   Український тлумачний словник

• інтерпозиція — ї, ж. 1) Часткове блокування або затінення одного об єкта в зоровій зоні іншим об єктом. 2) Укорінення будь яких тканин між основними фрагментами кістки при її переломі або між суглобовими поверхнями при вивиху. •• Інтерпози/ція ма/тки операція,… …   Український тлумачний словник

• інвагінація — ї, ж., мед. 1) Проникнення, укорінення. 2) Форма непрохідності кишечника …   Український тлумачний словник

• фітогормони — ів, мн. Фізіологічно активні речовини, що регулюють ріст, збільшують укорінення рослин і т. ін …   Український тлумачний словник