увесь

весь

все

всі

вся

кожен

кожний

повний

усе

усі

цілий

цілковитий

увесь, усі, цілий; бӱтӱн алем увесь світ Кб.; бӱтӱн йеҗе ціла ніч, цілу ніч Г; бӱтӱн йыл цілий рік СБ, СМ; бӱтӱн кӱн цілий день ВН,П, СМ, Г, К; бӱтӱн ӧксӱз круглий сирота БТ; бӱтӱн хыш ціла зима, цілу зиму СБ; пор. пӱтӱн, див. бӱз-бӱтӱн.

увесь, цілком БТ.

увесь, усі, повністю, цілком СК; о тары да тағымы тӱркӱ й усе те просо означає пісні СК; пор. тахым.

увесь, усі, цілий, цілком, повістю, абсолютно, точно СБ, БТ, У, СЛ, СГ, СК; тільки У,М; тэким дэ харт олду, болмай отурмаға да як став він зовсім старим, то не може й посидіти БТ; тэким хара чинҗене зовсім як чорний циган У; бу чӧллер тэким бош ці степи зовсім порожні СБ; тэким дэ ағам точно мій брат СК; сатты бу хойун тэкиминен він продав овець оптом СЛ; кӧзлери тэким айат пенҗере у нього очі — точнісінько, як сінешні вікна У; ону тэкиминен йырлады він співав те все повністю СЛ.

увесь повністю У.

увесь у дірках О.

увесь, цілком, зовсім Г; о шарап та тэм аххан пӧрӱпчеэ і все те вино вилилося в погріб Г; тэм хазах олған він зовсім поросійщився Г.

увесь, усі Г; тэмам этзакінчувати Г.

увесь, усі СК; ума харлар йағар-йағар, ӧртӱлӱр йизлер сніг усе падає й падає, закрив усі сліди СК; ума / ӱме хушлар д'ибик йӱксек учарсын ти високо літаєш, як усі птахи СК; пор. умме, умумийе, ӱме.

увесь, усі СК; ӧле гӱзель дэлханны йохтур умме дӱнйада СК; пор. ума, умумийе, ӱме.

вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -

1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];

2) (до сих пор) досі;

3) всё, всё же, всё таки - проте.

* * *

1) (дискообразный) круглий, округлий, коліща(с)тий, (шарообразный) опуклий, (круглосторонний) круглобокий. [Гріш круглий - розкотиться (Приказка). Округлий стіл. Був округлий, повний, мов гарбуз (Франко). Земля круглобока як кавун, а не як корж. Місяць видає ніби коліщатий, а він опуклий (Ком.)]. С -лыми глазами - круглоокий;

2) (весь, целый) увесь, цілий; см. Целый; (совсем) кругом. -лый год - увесь рік, цілісінький рік. Сосны зелены -лый год - сосни зелені увесь рік. -лый сирота - кругом сирота. -лый дурак - дурний як пень, як колода, як ступа; дурень дуренний (заплішений), великий дурень. -лая сумма - порядна сума, чималі гроші, чималий гріш. -лый квадрат - круглий квадрат, кругла карта. -лое число - (о)кругле число;

3) (о человеке, животном) опецькуватий.

* * *

продовження, протяг, дальший тяг (-гу), провадження чого. [Продовження роду. Нове українське письменство було дальшим протягом того літературного процесу, що в головах у себе має тисячолітню традицію (Єфр.). Дальший протяг національної суперечки (Грінч.). У камері, що була мов-би протягом коридору (Корол.). Застиглі погляди й загадкові слова здавались мені дальшим тягом якогось недоладнього сна (Корол.)]. -жение работы - продов-ження праці, провадження при ці далі, -же ниє отпуска, срока, перемирил - продовження відпустки, терміну, замирення. -жение линии - продовження лінії. -жение разговора - продовження розмови, провадження далі розмови. -жение войны - продовження війни, (состояние) тривання війни. -жение впереди, в следующем номере, следует - далі буде. Дальнейшее -жение - дальше продовження, дальший протяг. В -жение (в течение) чего - протягом, на (в) протязі, впродовж, встяж чого (книжн.-лит. формы), через що, крізь що; срв. Впродолжение. [Коли-б можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом (Чуб.). Палка суперечка про календар не вгасає через цілий XVII в. (Н. Р.). Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. В -жение времени - протягом, встяж часу. В -жение нескольких веков - протягом (на протязі) кількох віків, через кілька віків. В -жение пяти часов - протягом п'ятьох годин или п'ять, годин. В -жение целого дня - на протязі цілого дня, через цілий (увесь) день или цілий (увесь) день. Он работал в -жение всего лета - він працював усе літо, через усе літо, протягом цілого літа. Во всё -жение этого процесса, этой зимы - на всьому протязі цього процесу, цієї зими, через увесь процес, через усю зиму или усю зиму. На -жении - см. Протяжение.

* * *

1. adv

1) далі, уперед

2) з, разом з (собою)

3) уже

2. prep

уздовж, по

* * *

1) далі, уперед

2) у довжину, уздовж; паралельно; у тому ж напрямку

3) aмep. уже, ближче до ( часто well along)

4) ( часто with) з, разом з

5) aмep. десь, приблизно, біля

6) у сполученнях

1) у просторовому значенні вказує на рух уздовж чого-небудь уздовж (по), по; розташування уздовж чого-небудь (уздовж) по

2) указує на хід дії протягом, під час

3) указує на відповідність відповідно до, згідно з, по; на підставі

1. n

троянда, що цвіте цілий рік

2. adj

1) вічний; безмежний; безконечний

2) довічний; безстроковий

3) безперервний; постійний; нескінченний

4) що цвіте цілий рік

* * *

1) вічний, нескінченний

2) довічний, безстроковий

3) невпинний; який не припиняється; постійний; нескінченний

4) який цвіте увесь рік

1. adv

1) у всіх відношеннях; повністю; абсолютно; цілком

2) всюди, скрізь

3) весь час

2. prep

1) через; по всій площі, по всій довжині

2) весь час, протягом усього часу

* * *

1) усюди, скрізь

2) у всіх відношеннях, повністю, зовсім

3) увесь час

1) через, по всій площі, довжині

2) увесь час, протягом усього часу

1) вічний, нескінченний

2) довічний, безстроковий

3) невпинний; який не припиняється; постійний; нескінченний

4) який цвіте увесь рік

1) усюди, скрізь

2) у всіх відношеннях, повністю, зовсім

3) увесь час

1) через, по всій площі, довжині

2) увесь час, протягом усього часу

життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.

* * *