Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

тіфон

  • 1 фон

    ч
    1) ( тло) background
    2) рад. ( звукові перешкоди) background noise, hum
    3) фіз. background

    Українсько-англійський словник > фон

  • 2 фон

    -у; прям., перен.
    фон; (основной цвет, на котором что-либо выделяется) по́ле

    Українсько-російський словник > фон

  • 3 фон

    Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > фон

  • 4 фоніатр

    ч

    Українсько-англійський словник > фоніатр

  • 5 фоніатрія

    ж

    Українсько-англійський словник > фоніатрія

  • 6 фонізм

    -у; псих.
    фони́зм

    Українсько-російський словник > фонізм

  • 7 фонічний

    фони́ческий

    Українсько-російський словник > фонічний

  • 8 фон

    fon
    ч.
    fon фіз.

    Українсько-польський словник > фон

  • 9 фоніатр

    foniatr
    ч.
    foniatra мед.

    Українсько-польський словник > фоніатр

  • 10 фоніатричний

    foniatrycznyj
    прикм.

    Українсько-польський словник > фоніатричний

  • 11 фоніатрія

    foniatrija
    ж.
    foniatria мед.

    Українсько-польський словник > фоніатрія

  • 12 фонічний

    fonicznyj
    прикм.

    Українсько-польський словник > фонічний

  • 13 фон

    ფონი

    Українсько-грузинський словник > фон

  • 14 фон

    zemin

    Українсько-турецький словник > фон

  • 15 дифузний фон

    фон дифракційної картини, що виникає внаслідок наявності "білого" випромінювання в спектрі первинного пучка, некогерентного розсіювання зразком, флуоресцентного випромінювання зразка і розсіювання рентгенівського випромінювання деталями камери (дифрактометра, повітрям тощо)

    Термінологічний Словник "Метали" > дифузний фон

  • 16 Кульчицький, Олександр Шумило фон

    Кульчицький, Олександр Шумило фон (1895, с. Скалат Тернопільської обл. - 1980) - укр. філософ, автор численних праць зі світоглядової, гносеологічної та психологічної проблематики, публікацій з етнології, педагогіки, літературознавства, германістики. Вивчав філософію, психологію та германістику у Львівському ун-ті та Сорбонні. У 1930 р. захистив дис. "Релігія у вченні Ренана", у 1930 - 1932 рр. спеціалізувався з педагогіки у Краківському ун-ті, 1940 р. вимушено емігрував. Згодом працював в Ін-ті психології і психотерапії Мюнхена О. д 1945 р. - проф. психології, згодом філософії Українського Вільного ун-ту О. д 1951 р. проживав у Парижі (член управи Наукового товариства ім. Шевченка). Теоретичні засади досліджень К. формувалися під впливом структурної психології, філософії Шелера, Бергсона, Гартмана, Муньє, особливо - Канта й Сковороди. Пошуки філософської концепції людини приводять К. до переконання, що адекватним методом осягнення людської суті є персоналізм; з огляду на це, К. є автором оригінальної концепції укр. персоналізму. Поєднуючи геопсихічні, расово-психічні, соціопсихічні, культурно-психічні чинники формування українства, особливо під кутом зору глибинної психології, К. розробляє філософсько-антропологічну характерологію укр. людини. Він акцентує на відносній перевазі емоційної, "ендотимної" підвалини та кордоцентризму над екстравертними виявами персональної надбудови. Відіграючи позитивну роль у внутрішньому збагаченні людини, ця тенденція водночас пов'язана зі слабкістю вольового начала. Однак, враховуючи відносну піддатливість колективної підсвідомості укр. людини, К. обстоює постулат щодо можливості внутрішніх психічних змін, пов'язаних з перебудовою політичних та історичних обставин у бік стимуляції та зміцнення раціонально-активних світоглядних настанов. Пізно виступивши на арену світової історії, укр. людина має, на думку К., кращі дані оминути помилки Заходу та оптимально завершити синтез різних психічних шарів і смуг. Тяжіння до світоглядової центрації предмета філософії та до персоналізму дозволяє твердити про певну подібність філософських уподобань К. та світоглядово-антропологічних тенденцій, започаткованих вітчизняними філософами-шістдесятниками.
    [br]
    Осн. тв.: "Вступ до філософії" (1946); "Нарис структурної психології" (1949); "Основи філософії і філософічних наук" (1949); "Введення у філософічну антропологію" (1973); "Український персоналізм. Філософська й етнопсихологічна синтеза" (1985).

    Філософський енциклопедичний словник > Кульчицький, Олександр Шумило фон

  • 17 Людвіг фон Мізес

    Філософський енциклопедичний словник > Людвіг фон Мізес

  • 18 Мізес, Людвіг фон

    Мізес, Людвіг фон (1881, Львів - 1973) - австро-амер. економіст, філософ, соціолог. Вчився і працював у Віденському ун-ті. В своїх працях поєднав і розвинув далі ідеї і принципи австр. економічної школи (Менгер, Бем-Баверк), філософії неокантіанства (Риккерт, Віндельбанд) і методологічного індивідуалізму, притаманного класичному лібералізму (Сміт, Дж. Ст. Мілль). М. теоретично обґрунтував переваги вільного ринкового господарства над різними формами інтервенціонізму (втручання держави в соціально-економічні процеси). М. вбачав загрозу для свободи людини в намаганні держави диктувати індивідові певні ціннісні орієнтири (класові, національні чи релігійні) та під різними гаслами побудови "держави загального добробуту" обмежувати свободу вибору ним власних цінностей та ідеалів. М. здійснив ґрунтовний аналіз теорії і практики тоталітарних ідеологій - фашизму, комунізму та націонал-соціалізму - і показав їх деструктивний вплив на вільний розвиток людини і суспільства. Праці М. заклали основи сучасної праксеології і методології економічного аналізу суспільних процесів. У своїх праксеологічних працях він досліджував універсальні (апріорні) умови ефективної, раціональної діяльності людини в різних сферах - в економіці, соціальному і духовному житті. Згідно з М., методологічний індивідуалізм є необхідною епістемологічною передумовою для адекватного аналізу соціально-політичних і моральних орієнтирів людини в світі. Він вважав, що теоретичні і практичні узагальнення мають вторинне, похідне значення стосовно індивідуального буття людини; лише індивідуальна особистість має реальний буттєвий сенс у соціальному процесі. М. був ініціатором створення в США тов-ва "Монт-Перелен" (1947), яке розвиває і пропагує ліберальні ідеї. Теоретичні погляди М. суттєво вплинули на західну соціально-філософську і економічну думку (Гаєк, Шюц та ін.).
    [br]
    Осн. тв.: "Соціалізм" (1922); "Лібералізм" (1927); "Людська діяльність" (1949); "Теорія та історія" (1957).

    Філософський енциклопедичний словник > Мізес, Людвіг фон

  • 19 Олександр Шумило фон Кульчицький

    Філософський енциклопедичний словник > Олександр Шумило фон Кульчицький

  • 20 гамма-фон

    ч

    Українсько-англійський словник > гамма-фон

Страницы

См. также в других словарях:

  • Фон Мекк — Фон Мекк, Карл Фёдорович У этого термина существуют и другие значения, см. Мекк. Карл Фёдорович фон Мекк (нем. Karl Otto Georg von Meck, Карл Отто Георг фон Мекк; 22 июня (3 июля) 1821  26 января (7 февраля) 1876, Москва)  российский… …   Википедия

  • Фон — Фон: От фр. fond из лат. fundus  «дно, основание, главный элемент, основа»: Фон  основной цвет или тон, на котором размещается изображение или текст; часть изображения, образующая задний план Фон в психологии  часть… …   Википедия

  • Фон Триер — Фон Триер, Ларс Ларс фон Триер Lars von Trier Ларс фон Триер на Каннском кинофестивале 2000 года Имя при рождении: Ларс Трие …   Википедия

  • Фон Рихтгофен — (нем. Richthofen)  немецкий дворянский род, известен прежде всего военными: Фердинанд фон Рихтгофен (1833 1905)  немецкий географ и путешественник. Манфред фон Рихтгофен (1892 1918)  знаменитый лётчик ас Первой мировой войны… …   Википедия

  • Фон Меллентин — Фон Меллентин, Фридрих Вильгельм Меллентин, Фридрих фон Вильгельм Friedrich Wilhelm von Mellenthin 30 августа 1904(19040830)  28 июня 1997 Место рождения Бреслау, Силезия, Герман …   Википедия

  • ФОН — (нем.). Частица, прибавляемая пред немецкими дворянскими фамилиями. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ФОН (фр. fond, от лат. fundus основание, почва). Общий цвет поля, на котором сделан рисунок, узор; …   Словарь иностранных слов русского языка

  • фон — а, м. ФОНД а, м. fond m. 1. Фон. Основной цвет, тон, по которому сделан рисунок, узор и т. п. БАС 1. Сестре ее прислали материйку .. Фон голубой и через полоску все глазки и лапки, глазки и лапки. Гоголь Мертв. души. С фона портьеры выступило… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ФОН — 1. ФОН1, фона, муж. (франц. fond). 1. Основной цвет, тон, на котором пишется картина. Светлый фон. Мрачный фон картины. || Задний план картины. Фигура женщины на фоне деревьев. 2. перен. Общая основа, на которой выделяется кто что нибудь,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ФОН — 1. ФОН1, фона, муж. (франц. fond). 1. Основной цвет, тон, на котором пишется картина. Светлый фон. Мрачный фон картины. || Задний план картины. Фигура женщины на фоне деревьев. 2. перен. Общая основа, на которой выделяется кто что нибудь,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ФОН — 1. ФОН1, фона, муж. (франц. fond). 1. Основной цвет, тон, на котором пишется картина. Светлый фон. Мрачный фон картины. || Задний план картины. Фигура женщины на фоне деревьев. 2. перен. Общая основа, на которой выделяется кто что нибудь,… …   Толковый словарь Ушакова

  • фон — 1. ФОН, а; м. [франц. fond] 1. Основной цвет, тон, по которому сделан рисунок, узор и т.п. Купили ситец на красном фоне мелкие цветочки. Вывязать белый узор на синем фоне. 2. Задний план картины, рисунка и т.п., способствующий выделению главных… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»