-
1 пун-
псуватися, слабнути, стомлюватися, занепадати, непритомніти, паморочитися Б-СЛ; ава пунған погода зіпсувалася У; не тайып пундуң? чому ти заточився? Б; пундух энди ми розхворілися, занепали СЛ; пор. пын-. -
2 пунҗа
гроно винограду СБ. -
3 пунический
пунійський. -ские войны - пунійські війни.* * *ист.пуні́чнийпуни́ческие во́йны — пуні́чні ві́йни
-
4 Punic
adj іст.пунічний; карфагенськийPunic faith — віроломність; зрадництво, зрада
* * *I [`pjuːnik] n II [`pjuːnik] a1) icт. пунічний; карфагенський2) віроломний; зрадницький; підступнийPunic faith — віроломство; зрадництво, зрада
-
5 Carthaginian
1. n іст.карфагенець2. adjкарфагенський; пунічний* * *I n; іст. II a; іст.карфагенський; пунічний -
6 pip
n1) ж. ім'я Піп (зменш. від Philippa)2) ч. ім'я Піп (зменш. від Philip)* * *I [pip] n( the pip)1) пипоть, тіпун ( хвороба птахів)2) хвороба; поганий настрій; хандра3) cл. сифілісII [pip] n1) очко (у картах, доміно)2) зірочка ( на погонах)4) бoт. корнебульба5) серцевина, маточка штучної квітки6) тex. точка; луна, відбитий імпульс ( на екрані)III [pip] n1) бoт. насінина; зернятко; кісточка ( плодів)2) cл. що-небудь чудове, першосортнеIV [pip] aвідмінний; чудовий; привабливийV [pip] nвисокий короткий ( звуковий) сигнал, "біп"VI [pip] v1) пищати, цвірінчати2) розбити свою шкаралупу, вилупитися ( з яйця)VII [pip] n; рад.; спец. VIII [pip] v1) підстрелити, поранити; підбити; застрелити2) розбити, перемогти; провалити, заблокувати ( на виборах); провалити ( на іспиті)3) забракуватиIX [pip] nпік, імпульс відмітки (на стрічці запису, екрані) -
7 Carthaginian
-
8 pip
I [pip] n( the pip)1) пипоть, тіпун ( хвороба птахів)2) хвороба; поганий настрій; хандра3) cл. сифілісII [pip] n1) очко (у картах, доміно)2) зірочка ( на погонах)4) бoт. корнебульба5) серцевина, маточка штучної квітки6) тex. точка; луна, відбитий імпульс ( на екрані)III [pip] n1) бoт. насінина; зернятко; кісточка ( плодів)2) cл. що-небудь чудове, першосортнеIV [pip] aвідмінний; чудовий; привабливийV [pip] nвисокий короткий ( звуковий) сигнал, "біп"VI [pip] v1) пищати, цвірінчати2) розбити свою шкаралупу, вилупитися ( з яйця)VII [pip] n; рад.; спец. VIII [pip] v1) підстрелити, поранити; підбити; застрелити2) розбити, перемогти; провалити, заблокувати ( на виборах); провалити ( на іспиті)3) забракуватиIX [pip] nпік, імпульс відмітки (на стрічці запису, екрані) -
9 Punic
I [`pjuːnik] n II [`pjuːnik] a1) icт. пунічний; карфагенський2) віроломний; зрадницький; підступнийPunic faith — віроломство; зрадництво, зрада
-
10 златоглазик
зоол. сліпун (-на).* * *энтом.золотоо́чко -
11 Punic
-
12 ағача
прищ на язику, пипоть, тіпун СМ. -
13 йахма
пипоть, тіпун, прищ; гланди ВН, СБ, Б; йахма чыхсын тилине бодай йому язик поприщило ВН. -
14 пын-
слабнути, стомлюватися Б; пор. пун-.
См. также в других словарях:
ПУН — пункт управления и наведения Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ПУН продукт утилизации нефтемаслоотходов минеральный порошок… … Словарь сокращений и аббревиатур
пунієць — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
пунічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
пунічний — а, е, іст. Стос. до пунійців. Пунічні війни. •• Пуні/чне письмо/ різновид фінікійського буквеного письма, що функціонував у Карфагені в 9 2 ст. до н. е … Український тлумачний словник
ПУН — ( провод украинских националистов мельниковцев) руководящий орган антисоветской Организации украинских националистов солидаристов (ОУН с). Эта организация известна также под названием ОУН мельниковцев (по имени главаря Андрея Мельника).… … Контрразведывательный словарь
пунієць — див. пунійці … Український тлумачний словник
пунійці — ів, мн. (одн. пуні/єць, і/йця, ч.), іст. Римська назва населення Фінікії та міст Північної Африки, заснованих у 9 ст. до н. е. фінікійцями … Український тлумачний словник
ПУН — (см. ВОНА) … Большой филателистический словарь
пунітивний — а, е. Який має відношення до покарання, особливо такого, що має управляти поведінкою … Український тлумачний словник
Пуні — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
ПУН — пункт управления и наведения пункт учёта нефти … Словарь сокращений русского языка