тьмяний

См. также в других словарях:

• тьмяний — а, е. 1) Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). || Який дає мало світла, погано освітлює. || Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. || Слабо, погано освітлений, до якого погано проникає світло; темний. 2) Без блиску, матовий. || Мутний …   Український тлумачний словник

• тьмяний — [т м’а/нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• тьмяний — I 1) (про світло, вогонь тощо неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий,… …   Словник синонімів української мови

• тьмяний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• тьмяніти — (ставати тьмяним, тьмянішим), затьмарюватися, затьмаритися, блякнути, мерк(ну)ти, мерх(ну)ти, бліднути, блідніти, гаснути, погасати, погаснути, потухати, потухнути; пригасати, пригаснути, примеркати, примерк(ну)ти, примерхати, примерх(ну)ти,… …   Словник синонімів української мови

• мдлистый — нудотний, приторний (смак, запах); тьмяний, мутний (світло); тьмяний, бляклий, сірий, нудний; слабкий, хирявий; боязкий, легкодухий …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• бляклий — а, е. 1) Який утратив свіжість; зів ялий. 2) Неяскравий; тьмяний, затьмарений …   Український тлумачний словник

• каламутний — а, е. 1) Який утратив прозорість; мутний, нечистий. 2) перен. Повитий туманом, млою; туманний, тьмяний. || Затьмарений, неясний. 3) перен., розм. Неспокійний, тривожний, бентежний …   Український тлумачний словник

• кволий — а, е. 1) Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. || Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. || Неміцний, слабкий (про здоров я). || Який погано росте; негустий, невисокий, прив ялий (про… …   Український тлумачний словник

• матовий — I а, е. 1) Позбавлений блиску, глянцю; прот. блискучий 1). || Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). || Блідий, без рум янця (про обличчя). || перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Матовий голос. 2) Непрозорий, укритий… …   Український тлумачний словник

• мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… …   Український тлумачний словник