-
1 гоготун
-нья1) гоготун, -туха, реготун, -туха;2) ґелґотун, -туха, ґерґотун, -туха.* * *1) ґелґоту́н, -а, ґерґоту́н, -а2) гоготу́н, -а; реготу́н, -а -
2 болтун
1) базіка (общ.), базікало (м. и ср.), балакайло (м. и ср.), балакун, белькотун, клепалка (м.), лепетайло (м. и ср.), лопотун, лепетун, лепетень, патяка, (трещётка) торохтій, цокотун (ж. -туха), талалай, ляскун (ж. -куха), ляскотун (ж. -туха), (глупо несдержанный) - бовкало. [І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Ой, белькотун з його! Лепетень (лопотун) лепече, а дурень слуха];2) (яйцо) - бовтун, розбовток, запороток, бовтюк (уменьш. -ючок). [Яйце бовтун: смердюче].* * *I( пустослов) балаку́н, -а, базі́ка, базі́кало, щебету́н, -а, бо́вкало, лепету́н, -а, ле́петень, -тня, торохті́й, -тія́, талала́йII( яйцо) бовту́н, -а, розбо́вток, -тка, бовтю́к, -а -
3 лепетун
-тунья, -туша лепетун (-на), лепетень (-тня), лепетуха, лопотун (-на), -туха, белькотун (-на), -туха, ум. лепетунчик, лепетушка.* * *лепету́н, -а -
4 летунья
летюха, лі[е]туха, полі[е]туха. [А я муха-полетуха (Грінч. III)].* * *летю́ха, полету́ха -
5 пустомеля
базікало, верзиця, балясник, торохтій, -тійка, пустомолот, дурноляп, дурноляпка, лепетень, лепетун, -туха, цокотун, -туха, талалай, -ко, -ка, пустак, патяка, патякало, гавкун, мелун, балакайло, клепало, клепалка, брехунець (-нця). [Верзи, верзице, поки верзеться (Номис). Лепетень лепече, а дурень слуха (Приказка). І не заціпить їй, гаспидській торохтійці (Кухар.). Вибачайте йому - вона у нас така… дурноляп! усе язиком меле (Кониськ.). Це пустомолот, язиком тільки меле (Київщ.). Дурний пустомолот! (Біл.- Нос.). Багацько є таких гавкунів на селі (Липовеч.). Та - годі вже, пустаче! (М. Вовч.)].* * *м., ж.пустомоло́т (м.), пустоме́ля, торохті́й, -тія́ (м.), торохті́йка (ж.), тара́хкало; (болтун, болтунья) базі́ка, базі́кало -
6 Кокотун
-тунья и -туша с[ц]окотун (-на), -туха, троскотун, -туха. -
7 Летава
Летала (м. р.) літун, політун (-на), (ж. р.) літуха, політуха; (шатун) швендя, вештанець (-нця), сновиг[ґ]а, сновида, (шатунья) швендя, сновиг[ґ]а. -
8 желтуха
-
9 повивальный
-
10 повитуха
-
11 вьюнок
бот. берізка, повій (р. -вою), повійка, павутиця, дзвінки, плітуха.* * *бот.бере́зка, бері́зка, пові́й, -во́ю, пові́йка -
12 капуста
1) бот. Brassica oleracea - капуста, ум.-ласк. капустонька, капусточка, капустиця. [Ростуть як та капуста на городі (Шевч.). Поливайте капустицю, то буде родити (Чуб. V). Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, і із листу головистая (Номис)]. Брюссельская -та - брусельська (зелена) капуста. Кочанная (вилковая) -та - качанна капуста, обычно просто капуста. Синяя, красная -та - синя, червона капуста. Огородная, парниковая -та - городня, парникова капуста. Цветная -та - кучерява, квітна капуста, цвітуха. Кочерыжка -ты - качан (-на). Кочень (вилок) -ты - головка капусти, качан (-на), ум.-ласк. качанчик (-ка). [І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис). Були три синки, мов три качанчики (Основа)]. -та с большим кочнем - головата, головиста, качаниста капуста. [Капуста моя качанистая (Грінч. III)]. -та с кочнем, сидящим низко при земле - низькостеблиця. -та не завившаяся в кочень - шуляк (-ка), шулик. [Шуляки будуть, а не капуста (Липов.)]. -та голенастая - голіната капуста. -та свивается в кочень - капуста в'яжеться в головки. Шинковать, крошить -ту - шаткувати, кришити капусту. Шинкованная, рубленная, крошеная -та - шаткована, січена, кришена капуста. Сечь -ту - сікти капусту. Рубленная, сеченная -та - січена капуста, сіканка. Кислая -та - квашена, кисла капуста. Щи из кислой -ты - капуста, капустка, капусниця, капусняк (-ку). Тушенная - та с колбасой (свин. мясом, салом) - біґос (-су). Горшок для варки -ты - капустіник (Гол. II). Место, где росла -та - капустище, капусник (-ку), капустянка (Вхр.). Рубить в -ту кого (врага) - на капусту сікти кого (ворога). [Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти (Лукаш.)];2) бот., заячья -та - (Sedum Telephium) заяча капуста; (Bupleurum) ласкавець (- вцю); (Oxalis Acetosella) заячий щавель (-влю) или просто щавух (-ху). -та татарская (башкирская), Polygonum polymorphum - татарська гречка.* * *капу́ста -
13 кряхтун
-нья крекотень (-тня), крех[к]тун (-на), -туха, крехтало (м. р.), крехтій (-тія), -тійка.* * *кректу́н, -а -
14 ласкатель
-ница1) пестій, -стійка;2) (льстец) облесник, -ниця, улесник, -ниця, лестун, -туха, лизун, -зуха, підлиза (общ. р.), підлизник, -ниця, підлесник, -ниця, лабузник, -ниця.* * *підле́сник, обле́сник, лесту́н, -а -
15 летяга
зоол.1) політуха, летюча білка (білиця, білочка, вевірка);2) летюча риба, риба- летючка.* * *зоол.летя́га, полету́ха, летю́ча бі́лка -
16 лихорадка
1) пропасниця, лихоманка, трясця (-ці), трясо[а]виця, трясучка, (веснянка) веснуха. [Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім (Чуб. I). Я на пропасницю недугував (Л. Укр.). Як же ся маєте по вашій лихоманці? (Самійл.). Трясця нашим ворогам (брань) (Чуб.)]. Болотная -ка - болотяна пропасниця (трясця). [Смерть од болотяної трясці (Крим.)]. -ка с бредом - гарячка, (в)огневиця. Гастрическая -ка - шлункова трясовиця. Жёлтая -ка - жовта пропасниця, корчій (-чія), поганка. Изнурительная -ка - виснажлива (виснажна) пропасниця, гнітючка, гнітуха. Крапивная -ка - кропив'яна пропасниця; см. Крапивница 1. Нервная -ка - нервова пропасниця. [Катерину трусила нервова пропасниця (Грінч.)]. Перемежающаяся -ка - перемінна пропасниця. -ка бьёт, трясёт кого - пропасниця (лихоманка, трясця) б'є, трусить кого, тіпає кого и ким. [Мене била (трусила) пропасниця (Крим.). Щастя - як трясця, кого схоче, того трусить (М. Вовч.). Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.)]. -ка меня, его схватила - лихоманка (трясця) мене, його схопила, напала. [Мене трясця схопила (Н.-Лев.)]. Дрожать как в -ке - труситися (тремтіти), мов (як) у пропасниці (у лихоманці, у трясці), мов з пропасниці; труситися, мов пропасниця (лихоманка) б'є (кого). [Вся трусилася, мов з пропасниці (Грінч.)]. Лежать в -ке - лежати в пропасниці (в лихоманці), на пропасницю (на лихоманку);2) (перен.: горячка) гарячка, лихоманка. Строительная -ка - будівельна гарячка (лихоманка).* * *1) мед. пропа́сниця; ( горячка) гаря́чка; лихома́нка, тря́сця, трясу́чка; диал. трясови́ця, зимни́ця2) (сыпь, болячки) боля́чка3) перен. гаря́чка, пропа́сниця -
17 Выметальщик
-щица вимітальник, -льниця, метільник, метільниця, (уменьш.) метільничка, помітуха. [Я до хати та метільничку найняв (пісня)]. -
18 болтушка
-
19 повилика
-
20 цветуха
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Туха — Данные водного реестра Туха Характеристика Длина 19 км Площадь бассейна 90,4 км² Бассейн Белая Бассейн рек Кубань … Википедия
Туха — небольшая речка в Апшеронском районе Краснодарского края, левый приток р.Пшехи; образуется из слияния рек Левая и Правая Туха, берущих свое начало на северных склонах г.Боз Депе (1080 м). Название гидронима трансформировалось из адыгейского… … Топонимический словарь Кавказа
туха — снежная метель , новгор., череповецк. (Герасим.). По мнению Калимы (229), заимств. из вепс. tuhu метель, мелкий песок , фин. tuhu мелкий продолжительный дождь . Менее вероятно родство с лит. vėjas aps(i)taũse ветер утих , польск. сuсh вонь,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
туха — (греч.) скользкий, липкий … Словарь ботанических терминов
Левая Туха — Данные водного реестра Левая Туха Характеристика Длина 11 км Площадь бассейна 22,3 км² Бассейн Белая Бассейн рек … Википедия
Правая Туха — Данные водного реестра Правая Туха Характеристика Длина 16 км Площадь бассейна 45,4 км² Бассейн Белая Бассейн рек … Википедия
політуха — и, ж., фольк. Та, що літає. Муха політуха … Український тлумачний словник
пастух — туха, ч. Св. Той, хто пасе стадо, череду, отару … Словник лемківскої говірки
фартух — туха, ч. Гж. Одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню або спідницю, щоб запобігти забрудненню їх. Доле наша, доле, Што ся в сьвіті діє, Же на нашій Катерині фартух коротіє. (нар. п.) … Словник лемківскої говірки
Красного петуха пустить(на кровлю посадить) — Краснаго пѣтуха пустить (на кровлю посадить) иноск. (поджечь). Красный пѣтухъ (иноск.) поджегъ. Ср. Высѣкли, разозлили малаго, а тотъ со зла пустилъ краснаго пѣтуха, спалилъ всю деревню, въ раззоръ раззорилъ ... Глѣбъ Успенскій. Малые ребята. 11 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Фуабго — Данные водного реестра Фуабго Характеристика Длина 11 км Площадь бассейна 21,4 км² Бассейн Белая Бассейн рек Куба … Википедия