тулятися

1) завештатися, заникати, засновиґати, зашвендяти, почати тинятися, тулятися, блукати; см. Слоняться;

2) см. Засланиваться.

* * *

несов.; сов. - заслон`иться

1) заслоня́тися и засло́нюватися, -нююся, -нюєшся, заслони́тися, -слоню́ся, -сло́нишся; ( закрываться) закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся, затуля́тися, затули́тися, -тулю́ся, -ту́лишся и мног. позатуля́тися

2) страд. несов. заслоня́тися, засло́нюватися; заступа́тися; закрива́тися, затуля́тися

приложиться (и прикласться)

1) прикладатися, прикластися, приложитися, бути прикладеним, приложеним, (о печати) притискатися, притиснутися. [Довгий час загорьована копійчина до копійчини прикладалася, поки наскладалося грошенят на хату (М. Грінч.). Почисть печатку, бо негарно притискається]. -ться губами к чему (отведывать) - до[при]тулятися, до[при]тулитися губами до чого, пригублювати, пригубити що;

2) (прилагаться) додаватися, додатися, долучатися, долучитися до чого;

3) (добавляться) докладатися, докластися, доложитися. [Скільки праці доклалось до цього];

4) к кресту, к иконам - знаменуватися, познаменуватися до хреста, до образів (до святих), цілувати, поцілувати хреста, образи;

5) (ружьём) націлятися, націлитися, намірятися, наміритися, рушницею на кого, на що.

* * *

несов.; сов. - прилож`иться

1) приклада́тися, прикла́стися

2) ( приготавливаться к стрельбе) наці́люватися и націля́тися, наці́литися

3) страд. (несов.) приклада́тися; додава́тися, доклада́тися

примкнуть

1) к чему (прилегать) - притикати(ся), приткнути(ся), припирати, приперти, при[до]тулятися, при[до]тулитися, причалюватися, причалитися до чого, (граничить) межувати з чим; срв. Прилегать 1. [До світлиці притикає скілька бічних кімнат (Л. Укр.). Межа з межею до наших Волини та Поділля притикається сторона, що зветься Галичина (Єфр.). Наш двір межує з його городом. До подвір'я з усіх боків припирали сліпі стіни сусідніх домів (Франко)]. -кать друг к дугу - межуватися, межувати. [Наші ниви межуються]. Правый фланг войска -кал к лесу - правим флангом військо притикало до лісу;

2) к кому, к чему (присоединяться) - приєднуватися, приєднатися, прилучатися, прилучитися, приставати, пристати, (о мн.) поприєднуватися, поприлучатися, поприставати до кого, до чого. [Став козаком, пристав до Дорошенка (Грінч.). Він приєднався (прилучився) до моїх ворогів];

3) что (на щеколду, на замок) - примикати, примкнути що, (притворять) причиняти, причинити, (о мн.) попричиняти що (напр. двері, вікна). [Примкнула сінешні двері і пішла з хати];

4) что к чему (сдвигать) - припирати, приперти, присовувати, присунути що до чого. Примкнутый -

1) припертий, при[до]тулений, причалений до чого;

2) причинений; примкнутий и примкнений;

3) припертий, присунений. Примкнувший к кому - той що приєднався (прилучився, пристав) до кого, прилученець (- нця). Примыкающий к чему - прилеглий, притичний до чого, той, що притикає (притикається) припирає и т. д. до чого, той, що межує з чим, сумежний з чим; срв. Прилегающий. На -щей улице - на прилеглій вулиці.

* * *

несов.; сов. - примкн`уть

1) примика́ти, примкну́ти

2) ( присоединять) приє́днувати, приєдна́ти

3) (к чему - несов.: быть смежным) диал. притика́ти, припира́ти (до чого); ( прилегать) приляга́ти (до чого); ( граничить) межува́ти (з чим); ( соседить) сусі́дити (з чим)

4) ( присоединяться) приє́днуватися, приєдна́тися, пристава́ти, приста́ти, ( приобщаться) прилуча́тися, прилучи́тися

5) несов. грам. приляга́ти