-
1 зазубривать
-ся, зазубрить, -ся1) визублювати, -ся, визубити, -ся, позубити, -ся, щербити, -ся, пощербити, -ся, вищербити, -ся, защербити, -ся. [Хто це ножа визубив? Позубили мені сокиру. Щербив її (шаблю) на татарських головах (Грінч.)];2) (выучивать на память) задовбувати, задовбати, и задовбти що (напам'ять), товкти, витовкти (напам'ять), трубити, витрубити, туркати, витуркати. Зазубренный - визублений, позублений, пощерблений, (бот.) защерблений; задовбаний, витовчений, витрублений, витурканий.* * *I несов.; сов. - заз`убрить и зазубр`ить( делать зазубрины) зазу́блювати, зазуби́ти, -зублю́, -зу́биш, сов. позуби́ти; позубцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; вище́рблювати, ви́щербити, -блю, -биш, сов. пощерби́ти, -блю́, -би́ш, мног. повище́рблюватиII несов.; сов. - зазубр`ить( механически заучивать) зазу́брювати, -рюю, -рюєш, зазубри́ти, -зубрю́, -зу́бриш и мног. позазу́брювати, визу́джувати, ви́зудити -
2 зубрить
1) (делать зубья) зубити;2) (делать зазубрины) визублювати, щербити, вищербляти;3) (твердить на память) товкти, трубити, довбати и довбти, туркати, витверджувати, твердити (напам'ять), (рус.) зубрити. [Він трубить-трубить, - від книжки не відходить (Гумань). Та й почав товкти отців четвертого століття (Свидн.)].* * *I1) ( насекать зубья) зуби́ти, -блю́, -биш, назу́блювати2) ( делать зазубрины) щерби́ти, -блю́, -биш; ( вызубривать) визу́блюватиII( бессмысленно заучивать) зубри́ти, -рю́, -риш; ( вызубривать) визу́джувати, товкти́, -вчу́, -вче́ш -
3 зудить
кого1) см. Дразнить;2) см. Бить, Колотить, Сечь;3) (пить) дудлити, цмулити, цідити. Эк он -дит - як він дудлить;4) (на память) товкти, трубити що; см. Зубрить 3.* * *см. зудеть I -
4 изгрызать
изгрызть згризати, гризти, згризти, (о мног.) позгризати, погризти, вигризти все; (о насекомых) - точити, поточити, сточити, розточити, (о грызунах) гризти, погризти, (пожирать) трубити, (всё) перетрубити (усе). [Не було в чому розмочити сухар, так я його сухий згризла (Київ). Вигризла відьма всі молоденькі дубочки (Рудч.). Он, поточили листя, наче решето (Кон.). Щоб йому черви язик сточили (Коцюб.). Уклюнулися миші на току та так трублять: один стіжок геть-чисто перетрубили (Харківщ.)]. Изгрызенный - згризений, погризений, поточений, сточений, перетрублений.* * *несов.; сов. - изгр`ызтьзгриза́ти, згри́зти, -зу́, -зе́ш и погри́зти; ( уничтожать) вигриза́ти, ви́гризти; ( истачивать) точи́ти, -чить, поточи́ти, сто́чувати, -чує, сточи́ти, перето́чувати, переточи́ти, труби́ти, -бить, перетруби́ти -
5 истреблять
истребить1) кого что (много, всё: губить, погублять) вигублювати и вигубляти, вигубити кого, що (багато, все), згублювати и згубляти, згубити кого, що, (о мн.) погубити, (уничтожать) винищувати, винищити кого, що (багато, багатьох, все), знищувати, нищити, знищити, (о мн.) понищити, повинищувати, познищувати, повигублювати кого, що; тлумити, (о мн.) витлумити, потлумити, вимордувати, (изводить) зводити, звести, (о мн. позводити), виводити, вивести, повиводити, переводити, перевести, попереводити, вибавляти, вибавити, повибавляти, (отравой) витруювати, витруїти, повитруювати кого (багато, все). [Сипав град буйний, вигублював скотину (Куліш). Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких (Куліш). Я вже миші вигубив (Звин.). Ми знищили гадюче кодло люте (Грінч.). Хотів-би я усіх їх до одного винищити, вибити (Грінч.). Супротивних собі людей до останку витлумити (Куліш). Шляхти вимордував безліч (Куліш). Да ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.). Усіх лящів позводиш (Глібов)]. -блять, -бить вредителей - винищувати, винищити, вибавляти, вибавити шкідників. -бить клопов - вигубити, вибавити, повиводити, позводити блощиці. -блять, -бить заразу - виповітрювати, виповітрити пошесть (Сл. Ум.). Мы -бляем леса без оглядки - ми нищимо (виплюндровуємо) ліси безоглядно. -бить до тла кого - вигубити, винищити, вивести, вибити до ноги, до-щенту кого. [Виб'ю всіх до ноги, у неволю і брати не буду (Манж.)]. -блять бесцельно - марнувати, глумувати що;2) (потреблять, поедать) тлумити, стлумити, споживати, спожити, трубити, перетрубити що; см. Уничтожать. -блять, -бить (поедать) груши, арбузы - тлумити, стлумити, споживати, спожити груші, кавуни. [Тлумили ласощі (Мкр.)]. Я -бил массу груш - я перетрубив силу грушок. Истреблённый - згублений, знищений, зведений, (о мн.) вигублені, повигублювані, понищені, повинищувані и т. д. -ться -1) вигублюватися, винищуватися, знищуватися, нищитися, зводитися, переводитися, вибавлятися, сов. вигубитися, знищитися, винищитися, звестися, перевестися, вибавитися; бути згубленим, знищеним, вигубленим, повигублюваними и т. д. [Бодай його корінь звівся (Номис)];2) (потребляться) споживатися, спожитися.* * *несов.; сов. - истреб`ить -
6 кулак
1) кулак (-ка), (соб.) кулаччя, (фамил.) кулачина, (гал.) п'ястук (-ка). [Давай місити кулаками по спині (Н.-Лев.). Вони - мечем та кулаччям, а ми пером та лагодою (Куліш). Постелю сірячину, а в головах кулачину (Чуб.). Стиснутим п'ястуком що-сили зацідив капраля межи очі (Франко)]. Удар -ком - (кулачний) (с)тусан (-на). Свистать в -лак - свистіти (трубити) в кулак. Смеяться в -лак - сміятися в кулак, сміятися в бороду;2) молот; см. Кувалда 1; (деревянный) довбня;3) (техн.) кулак; (зубец мельн., машин. колеса) палець (-льця), пальок (-лька). Колесо с -ками - палечне колесо;4) (свая для причалки судов) паля;5) (зажиточный крестьянин) куркуль (-ля), (соб.) куркульство; (мироед) глитай (-тая), жмикрут, дерилюд, доюн (-на), павук (-ка), (пренебр.-усилит.) куркуляка. [Куркулям нема місця в сільраді (Пр. Правда). «Глитай або Павук» (Кропивницьк.). В громаді верховодили жмикрути, дбали тільки за свої бариші (Грінч.). Дерилюде! всіх проглинути хочеш! (Грінч.). Люди з голоду пухнуть, а доюни з людського лиха руки гріють (Кониськ.). Брешеш, куркуляко! (Епік)];6) баришник; (перекупщик) перекупець (-пця), перекупень (- пня), перекупник; (маклак) фактор (-ра).* * *I1) (руки, перен.) кула́к, -а; кулачи́на; диал. п'ясту́к, -адава́ть, да́ть во́лю кулака́м — дава́ти, да́ти во́лю кулака́м
2) техн. кула́кII ист.(богатый крестьянин-собственник; стяжатель) курку́ль, -ля́
См. также в других словарях:
трубити — Трубить трубити звучать (о трубах и подобных музыкальных инструментах) (2): Трубы трубять въ Новѣградѣ стоять стязи въ Путивлѣ. 7. Уныли голоси, пониче веселіе, трубы трубятъ Городеньскіи. 34. Кони ржуть на Москвѣ, бубны бьють на Коломнѣ, трубы… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
трубити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} трубить в трубу. г … … Словарь церковнославянского языка
трубити — трублю/, тру/биш; мн. тру/блять; недок. 1) неперех. Видобувати звуки, мелодію, сигнал, дуючи в трубу (у 2 знач.), ріг і т. ін. || Звучати (про трубу, ріг і т. ін.). || Видавати або утворювати низькі чи пронизливі звуки, схожі на звуки труби. 2)… … Український тлумачний словник
трубити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
протрубити — трублю/, тру/биш; мн. протру/блять; док., перех. і неперех. 1) Док. до трубити 1 3). 2) Трубити (у 1 4 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
Георгий Кониский — или Конисский (в миру Григорий Осипович) архиепископ Могилевский; родился в Нежине 20 ноября 1717 г. Род Кониских принадлежал к старинному Нежинскому поспольству, но прадед Кониского, Нежинский бургомистр Еремей Касьянович, в 1659 г. в грамоте… … Большая биографическая энциклопедия
Военная музыка — или военный оркестр (Harmoniemusik, harmonie militaire). Употребление музыкальных инструментов (духовых и ударных) на войне было известно уже древним народам. На употребление инструментов в русских войсках указывают уже летописи XIV в.: и начаша… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Военный оркестр — Военный оркестр специальное штатное воинское подразделение, предназначенное для исполнения военной музыки, то есть музыкальных произведений при строевом обучении войск, во время отправления воинских ритуалов, торжественных церемоний, а… … Википедия
въшумети — Въшумѣти зашуметь (1): Кликну, стукну земля, въшумѣ трава, вежи ся Половецкіи подвизашася. 40. Се бо врази твои въшюмѣша, и ненавидящий тебѣ воздвигоша главу... Переясл. лет., 29 (XV в.). И възпи весь Израиль гласомь великим, и вшюмѣ земля, и… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
бити — БИ|ТИ (547), Ю, ѤТЬ гл. 1. Бити (что л.), въ (что л.), (чем л.) о (что л.) ударять, колотить, стучать: и мол˫ащас˫а и вельми плачющас˫а и главою часто о землю биюща. ЖФП XII, 45в; да аще не стѩжеши кротости тако ѥси ˫ако коузнець би˫а цатоу… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
боубънъ — БОУБЪН|Ъ (10), А с. Бубен: дроугыимъ же [бесам] въ боубъны биющемъ. и инѣмъ же въ сопѣли сопоущемъ. ЖФП XII, 38б; кде пиющии вино с(ъ) оукропъмь и съ гоусльми. и съ боубъны. СбТр XII/XIII, 20; и оудариша в сопѣли... и в бубны. начаша имъ играти.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)