Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

топчу

  • 1 топчу

    • dupu
    • šlapu

    Русско-чешский словарь > топчу

  • 2 артиллерист

    топчу

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > артиллерист

  • 3 пушкарь

    топчу

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > пушкарь

  • 4 оттоптать

    -топчу, -топчешь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. оттоптанный, βρ: -тан, -а, -о ρ.σ.μ.
    1. πατώ, συνθλίβω, ζουλώ•

    оттоптать ногу со-сду πατώ το πόδι του πλησίον.

    2. κουράζω βαδίζοντας.

    Большой русско-греческий словарь > оттоптать

  • 5 перетоптать

    -топчу, -топчешь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. перетоптанный, βρ: -тан, -а, -о
    ρ.σ.μ.
    ποδοπατώ, τσαλαπατώ (όλα, πολλά)•

    коровы -ли весь луг οι αγελάδες ποδοπάτησαν όλο το λειβάδι.

    Большой русско-греческий словарь > перетоптать

  • 6 топтать

    топчу, топчешь παθ. μτχ. παρλθ. χρ. топтанный, βρ: -тан, -а, -о
    ρ,δ.μ.
    1. ποδοπατώ, τσαλαπατώ•

    топтать траву ποδοπατώ το χορτάρι.

    || λερώνω με τα πόδια, με τα παπούτσια•

    топтать пол πατώντας λερώνω το πάτωμα.

    || (για υποδήματα) στραβοπατώ. || βαδίζω.
    2. πατώ•

    раненых -ли конями τους τραυματίες τους πατούσαν με τα άλογα.

    || μτφ. διαρπάζω, λεηλατώ.
    3. πιέζω, θλίβω•

    топтать виноград πατώ τα σταφύλια.

    || ανακατεύω•

    топтать глину πατώ τον πηλό.

    4. βλ. спариться:
    εκφρ.
    топтать в грязи – κυλώ στο βούρκο• κατασυκοφαντώ• ποδοπατώ την αξιοπρέπεια, ξευτελίζω, κουρελιάζω, ρεζιλεύω•
    топтать на месте – κάνω βήμα σημειωτό (δεν προοδεύω).
    1. ποδοπατιέμαι, τσαλαπατιέμαι. || λερώνομαι με το ποδοπάτημα.
    2. (για υποδήματα) στραβοπατιέμαι.
    3. πιέζομαι, θλίβομαι.
    4. κάνω βήμα σημειωτό. || στριφογυρίζω στο ίδιο μέρος.
    5. είμαι, βρίσκομαι. || παρευρίσκομαι.
    εκφρ.
    топтать на месте – κάνω βήμα σημειωτό (δεν προοδεύω, δεν αναπτύσσομαι).

    Большой русско-греческий словарь > топтать

  • 7 затаптывать

    затоптать затоптувати, затоптати, (о мног.) позатоптувати; (смять) толочити, затолочити, (загрязнять) ґрасувати, зґрасувати що, (грязными ногами) слідити, наслідити де. [Зґрасували мені чобітьми хату, а я вчора вимазала (Чигир.). Наслідили мені в хаті аж-аж (Звин.)]. -тать в грязь (переносно) - згидити кого, у багно втоптати кого. Затоптанный - затоптаний; затолочений; зґрасований; насліджений. -ться - затоптуватися, затоптатися, (о мн.) позатоптуватися, затолочитися, зґрасуватися.
    * * *
    несов.; сов. - затопт`ать
    зато́птувати, затопта́ти, -топчу́, -то́пчеш и мног. позато́птувати; (траву, посевы) толочи́ти, -лочу́, -ло́чиш, затолочи́ти

    Русско-украинский словарь > затаптывать

  • 8 исслеживать

    исследить зверя висліджувати, вислідити, тропити, витропити звіря.
    * * *
    несов.; сов. - исслед`ить
    зато́птувати, затопта́ти, -топчу́, -то́пчеш, сов. насліди́ти, -сліджу́, -слі́диш и -сліди́ш, натопта́ти

    Русско-украинский словарь > исслеживать

  • 9 истаптывать

    истоптать
    1) (копытами, ногами) стоптувати, стоптати, то[у]пцювати, сто[у]пцювати, ґрасувати, зґрасувати (землю, траву), (истолачивать) столочувати, столочити (траву, пашню), (сбивать топча) збивати, збити, (бегая) згарцювати, (измять топча) місити, змісити, (о мн.) постоптувати, постолочувати, потоптати, потолочити що; срвн. Вытаптывать. [Мою червону китайку під ноги стоптав (Пісня). І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? (Основа). Ой у полі жито копитами збито (Пісня). Гнат кинув Олександру на землю, змісив її ногами (Коцюб.). Коні баштан згарцювали (Мнж.)];
    2) (загрязнять ногами пол) ступувати, ступати, потупати, ґрасувати, зґрасувати (поміст), (о мн.) поґрасувати, послідити, (реже) друбцювати, здрубцювати, угоцати; срвн. Исследить. [Потупали землю в хаті (Житом. п.). Зґрасували всеньку підлогу (Липовеч.). Бач, як угоцали долівку (Кролев. п.)];
    3) (обувь) стоптувати, стоптати, сто[у]пцювати, (исшаркать) човгати, зчовгати, (о мн.) постоптувати (чоботи). [Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав (Номис). Зчовгав уже батькові чоботи, у школу ходячи (Берд. п.)]. Истоптанный -
    1) стоптаний, зґрасований, столочений;
    2) ступаний, зґрасований;
    3) стоптаний, зчовганий, (о мн.) постоптувані (напр. чоботи). -ная обувь - см. Истопок. -ться -
    1) стоптуватися, столочуватися, бути стоптаним, столоченим, зґрасованим;
    2) (об обуви) стоптуватися, стоптатися, сто[у]пцюватися, зчовгатися.
    * * *
    несов.; сов. - истопт`ать
    1) ( приминать ногами) топта́ти, -пчу́, -пчеш, потопта́ти, вито́птувати, ви́топтати, -топчу, -топчеш, сто́птувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; (преим. траву, посевы) толочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и толо́чити, столо́чи́ти и потоло́чи́ти; диал. ґрасува́ти, зґрасува́ти
    2) (следить, натаптывать) зато́птувати, затопта́ти, сов. насліди́ти, -сліджу́, -слі́диш и -сліди́ш, натопта́ти
    3) ( изнашивать обувь) сто́птувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; топта́ти, потопта́ти, підто́птувати, підтопта́ти, відто́птувати, відтопта́ти, вито́птувати, ви́топтати
    4) ( исхаживать) сто́птувати, стопта́ти

    Русско-украинский словарь > истаптывать

  • 10 истаскиваться

    несов.; сов. - истаскаться
    1) зно́шуватися, -шується, зноси́тися (зно́ситься) и мног. позно́шуватися; ( об обуви) сто́птуватися, стопта́тися, -пчеться и мног. посто́птуватися; потріпа́тися
    2) (перен.: становиться изнурённым) зно́шуватися, -шуюся, -шуєшся, зноси́тися (зношу́ся, зно́сишся), підто́птуватися, підтопта́тися, -топчу́ся, -то́пчешся, сов. потріпа́тися
    3) страд. несов. зно́шуватися; сто́птуватися, підто́птуватися; зата́скуватися, заяло́жуватися, -жується

    Русско-украинский словарь > истаскиваться

  • 11 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 12 натаптывать

    натоптать
    1) (пол, избу) натоптувати, натоптати (поміст, підлогу, долівку и на помості, на підлозі, на долівці, в хаті), натупувати, натупати, (наносить грязи, снегу), наносити, нанести (болота, грязюки, снігу), набагнити, (о мног.) понатоптувати, понаносити. [Такого понатоптували, стільки грязюки понаносили, що хоч бери та й лопатою чисть Грінч.)];
    2) что, чего во что - натоптувати, натоптати що, чого в що, (утаптывать) втоптувати, втоптати, (притаптывать) притоптувати, притоптати що, (о мног.) понатоптувати и т. п. -ть глины - намішувати, намісити, (о мног.) понамішувати глини (ногами);
    3) (растаптывать во множ.) натоптувати, натоптати, (о травянистых растениях) натолочувати, натолочити, (о мног.) понатоптувати, понатолочувати чого. Натоптанный -
    1) натоптаний, натупаний, нанесений, набагнений, понатоптуваний, понаношений;
    2) натоптаний, втоптаний, притоптаний, понатоптуваний и т. п.; намішений, понамішуваний;
    3) натоптаний, натолочений, понатоптуваний, понатолочуваний. -ться -
    1) натоптуватися, натоптатися, понатоптуватися; бути натоптуваним, натоптаним, понатоптуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (топча) натоптатися, (трав. раст.) натолочитися, попотоптати, попотолочити (досхочу), (о мног.) понатоптуватися, понатолочуватися б) (топчась) натоптатися, попотоптатися (досхочу), (о мног.) понатоптуватися; (находиться) натупатися, натупкатися, натупцюватися, натюпатися, попотупати (досхочу) и т. п., (о мног.) понатупуватися и т. п.; (натолктись) натовктися, попотовктися (досхочу) и т. п. Срв. Топтать, -ся. [Хіба мало натупаєшся за день! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - натопт`ать
    нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -топчеш и мног. понато́птувати; ( нагрязнять) нату́пувати, нату́пати

    Русско-украинский словарь > натаптывать

  • 13 натруживать

    несов.; сов. - натруд`ить
    натру́джувати, натруди́ти, -труджу, -трудиш и мног. понатру́джувати, стру́джувати, струди́ти; сов. диал. ви́трудити, -джу, -диш; ( работой) спрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, спрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( ноги ходьбой) підто́птувати, підтопта́ти, -топчу, -топчеш

    Русско-украинский словарь > натруживать

  • 14 разнашивать

    несов.; сов. - разнос`ить
    розно́шувати, -шую, -шуеш, розноси́ти, -ношу́, -но́сиш и мног. порозно́шувати; розто́птувати, -тую, -туєш, розтопта́ти, -топчу́, -то́пчеш

    Русско-украинский словарь > разнашивать

  • 15 растаптывать

    несов.; сов. - растопт`ать
    1) розто́птувати, -тую, -туєш, розтопта́ти, -топчу́, -то́пчеш, сто́птувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; сов. диал. розтолочи́ти, -лочу́, -ло́чиш
    2) ( обувь - разнашивать) розто́птувати, розтопта́ти, розхо́джувати, -джую, -джуєш, розходи́ти, -ходжу́, -хо́диш

    Русско-украинский словарь > растаптывать

  • 16 расшлёпывать

    несов.; сов. - расшлёпать
    розто́птувати, -тую, -туєш, розтопта́ти, -топчу́, -топче́ш

    Русско-украинский словарь > расшлёпывать

  • 17 топтать


    I (топчу, топчешь) несов., что зэхэутэн, зэхэIуэтэн; топтать землю щIыр утэн

    Школьный русско-кабардинский словарь > топтать

  • 18 топтать

    [toptát'] v.t. impf. (топчу, топчешь)
    1) (pf. растоптать) pestare

    топтать пол — sporcare il pavimento, lasciare impronte sul pavimento

    3) топтаться (a) rimanere in piedi, indeciso; (b):

    топтаться на месте — non progredire, segnare il passo

    Новый русско-итальянский словарь > топтать

  • 19 тапташ

    тапташ
    -ем
    1. ковать, выковывать, выковать, отковать; изготовлять (изготовить) ковкой

    Моштен тапташ умело ковать;

    товарым тапташ выковать топор.

    Кӱртньым шокшыж годым тапташ сай. Калыкмут. Железо ковать лучше, пока оно горячо.

    Оксажым шке таптен огына мошто. М. Евсеева. Деньги-то сами ковать не умеем.

    Савам таптет гын веле, шуко чыта вет. Д. Орай. Коса лишь тогда долго выдерживает, если её отобьешь.

    3. перен. ковать, выковывать, выковать; упорным трудом, напряжёнными усилиями создавать что-л., добиваться чего-л.

    Мастарлыкым тапташ выковывать мастерство;

    сеҥымашым тапташ ковать победу.

    Шке пиалетым тапте мландыштет. С. Вишневский. Куй счастье своё на своей земле.

    4. перен. топтать, истоптать; уплотнять, уплотнить

    Мӧҥгӧ корным лӱддымын таптем. М. Емельянов. Я смело топчу дорогу домой.

    (Еҥ-влак) корныштат шогат, лум курыкымат таптат. Ю. Артамонов. Люди и на дороге стоят, и снежную гору топчут.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > тапташ

См. также в других словарях:

  • Топчу — Топчу, Андрей Владимирович Андрей Топчу …   Википедия

  • топчу — ТОПЧУ, топчусь, топчешь, топчешься. наст. вр. от топтать, топтаться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Топчу, Андрей Владимирович — Андрей Топчу …   Википедия

  • Ногой топчу, животом нажму, рукой шмыгну, два раза колону и опять начну. — (тканье). См. ЗАГАДКИ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Андрей Топчу — …   Википедия

  • почту — топчу …   Краткий словарь анаграмм

  • затопта́ть — топчу, топчешь; прич. страд. прош. затоптанный, тан, а, о; сов., перех. (несов. затаптывать). 1. Покрыть следами, примять при хождении. Затоптать цветочные клумбы. □ Я раздвинул молодой камыш. Трава на берегу была затоптана и пожелтела. Первенцев …   Малый академический словарь

  • истопта́ть — топчу, топчешь; прич. страд. прош. истоптанный, тан, а, о; сов., перех. (несов. истаптывать). 1. Измять, примять, топча ногами. Наутро Деникин шагом объезжал поле боя. Куда только видел глаз пшеница была истоптана и повалена. А. Н. Толстой,… …   Малый академический словарь

  • натопта́ть — топчу, топчешь; прич. страд. прош. натоптанный, тан, а, о, сов., перех. разг. 1. также без доп. Топчась где л., оставить много грязных следов; наследить. Левин позаботился о том, чтобы Ласка, бежавшая дорогой и купавшаяся в лужах, не натоптала… …   Малый академический словарь

  • натопта́ться — топчусь, топчешься; сов. разг. Вдоволь, долго потоптаться. С крылечка на крылечко то Устанем мы ступать, Под окнами натопчемся, Иззябнем. Н. Некрасов, Кому на Руси жить хорошо. Девки до устали намахаются платочками, натопчутся в кругу. Потом… …   Малый академический словарь

  • оттопта́ть — топчу, топчешь; прич. страд. прош. оттоптанный, тан, а, о; сов., перех. (несов. оттаптывать). 1. разг. Наступая на что л., повредить, попортить. Кто то оттоптал ей [Аксинье] внизу оборку. Чехов, В овраге. Волчок, которому оттоптали лапу, садится… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»