-
1 товариш
-а1) това́рищ; ( только как соучастник в чём-нибудь) сотова́рищ; (по занятию, подвигам) собра́т; ( по возрасту) све́рстник2) (член определённого коллектива, воспитанник советской, партийной среды, а также при обращении) уст. това́рищ3) ( заместитель должностного лица по службе) това́рищ -
2 товаришів
това́рища (род. п. от товарищ)
См. также в других словарях:
товариш — а, ч. 1) Людина, яка спільно з ким небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого небудь; компаньйон, спільник. || Член якого небудь товариства. || перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в … Український тлумачний словник
товаришів — шева, шеве. Прикм. до товариш 1), 2). || Належний товаришеві … Український тлумачний словник
товариш — [това/риеш] ша, ор. шеим, м. (на) шеив і/ шу, мн. ш і/, ш і/ў два това/риеш і … Орфоепічний словник української мови
товариш — (рус, товарищ) другар … Macedonian dictionary
товариш — 1) (людина, яка спільно з ким н. виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), спільник, однодумець, братчик; колеґа (за фахом, місцем праці чи навчання) Пор. друг 2) див. соратник … Словник синонімів української мови
товариш — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
товаришів — прикметник … Орфографічний словник української мови
товариш — 1) козак Запорозького Війська; 2) цеховий майстер; 3) жовнір певної хоругви … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
пан-товариш — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
клевріт — товариш … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
пайташ — товариш … Лемківський Словничок