тиць

См. также в других словарях:

• тиць — вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• тиць — виг., розм. 1) Уживається як присудок за знач. тицьнути, тицьнутися. 2) Уживається на означення раптової, несподіваної дії, коли хто або що небудь кидається, потикається кудись, з являється десь, раптово зупиняється і т. ін …   Український тлумачний словник

• о — О1 (о10 000) предл. I. С вин. п. 1. При указании на предмет, с которым ктол., чтол. соприкасается или сталкивается. Об, о: и акы о камыкъ бо приразивъшесѧ ѡскакахѹ. ЖФП XII, 61а; и младеньца о землю разражахѹ (ἐπὶ τῆς γῆς) ГА ХIII–XIV, 161б; и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)