-
1 теснее
сравн. ст.1) прил. тісні́ший; щільні́ший, тісні́ший; бли́жчий; скрутні́ший2) нар. тісні́ше, тісні́ш; щільні́ше, тісні́ше, тісні́ш; бли́жче; скрутні́ше -
2 вскипятить
закип'ятити (Звин.), а теснее - (воду) зокропити, (молоко) спарити. Вскипячённый - (за)кипілий, а теснее - (о воде) зокроплений, (о молоке) спарений.* * *закип'яти́ти, скип'яти́ти -
3 аккуратность
акуратність, а теснее:1) охайність, чепурність;2) дбалість, ретельність, справність.* * *акура́тність, -ності; оха́йність, че́пурність -
4 благородный
благородний, (а теснее)1) панський, шляхетський, вельможний, значний;2) шляхетний, лицарський, чесний. [Чесні почування].* * *благоро́дний; (о человеке, поступке) шляхе́тний\благородный газ — хим. іне́ртний (благоро́дний) газ
-
5 благородство
1) благородство, (а теснее) панськість, вельможність, значність;2) благородність, шляхетність, лицарство. [Благородність тих почуваннів].* * *благоро́дство; шляхе́тність, -ності -
6 ведать
відати що, а теснее:1) знати. [Не відаю, не знаю про це]. Знать не знаю, ведать не ведаю - сном і духом не знаю;2) завідувати, управляти, орудувати чим, доглядати що, чого. [Ці справи відає канцелярія или Цими справами завідує канцелярія]. Бог весть - бог вість.* * *1) ві́дати, зна́ти; ( чувствовать) відчува́ти, почува́ти2) ( заведовать чем) ві́дати, заві́дувати -
7 веский
ваговитий, а теснее -1) важкий, заважний. [Продажне - заважне];2) важний, поважний. [Поважні доводи].* * *1) ( тяжёлый) важки́й, вагови́тий2) (перен.: важный) ва́жливий, вагови́тий; ( убедительный) переко́нливий; ( внушительный) пова́жний, солі́дний -
8 вескость
ваговитість, а теснее -1) важкість;2) важність, поважність (р. -ности).* * *1) ва́жкість, -кості, вагови́тість, -тості2) важли́вість, -вості, вагови́тість; переко́нливість, -вості; пова́жність, -ності, солі́дність -
9 возведение
зведення, виведення, а теснее:1) будування, збудування, ставлення;2) підведення, знімання, піднімання, підняття;3) піднесення, винесення, (скромнее) ставлення. -ние в перл создания - піднесення до височіни перлини над творами, вивершування, сов. вивершення, піднесення на рівень архітвору (гал.). -ние в сан, должность - піднесення до гідности, піднесення на посаду, поставлення;4) -ние напраслины - наволікання пені, натягання напасти. (Оттенки - см. Возводить).* * *1) зве́дення, ви́ведення; підве́дення; підніма́ння, підійма́ння2) зве́дення, ви́ведення, підве́дення, спору́дження, спору́джування, будува́ння, збудува́ння, побудува́ння, ста́влення, мурува́ння3) зве́дення, підне́сення4) зве́дення5) підне́сення6) ви́ведення -
10 возводить
-ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].* * *несов.; сов. - возвест`и1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́5) мат. підно́сити, піднести́6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого) -
11 воспроизведение
відтворювання, сов. відтворення, репродукція [Відтворення справжнього життя - на сцені], а теснее - віддавання, віддача [Точна віддача вірменського акценту], показування, поновлення, відновлення, віднова. Срв. Воспроизводить.* * *1) ( действие) відтво́рення, (неоконч.) відтво́рювання; репродукува́ння; ви́кладення, (неоконч.) виклада́ння; наве́дення; копіюва́ння; передру́к, -у, передрукува́ння, (неоконч.) передруко́вування2) ( результат действия) відтво́рення; ( репродукция) репроду́кція; ( копия) ко́пія; ( перепечатка) передру́к; ( изложение) ви́клад, -у -
12 воспроизведённый
відтворений, зрепродукований, а теснее (точно или неточно) - відданий, показаний, поновлений, відновлений. Срв. Воспроизводить.* * *відтво́рений; репродуко́ваний; ви́кладений; наве́дений; скопійо́ваний; передруко́ваний -
13 воспроизводить
-ся, воспроизвесть, -ся відтворювати, -ся, відтворити, -ся, репродукувати, -ся, зрепродукувати, -ся; а теснее - удавати, удати, показувати, -ся, показати, -ся, віддавати, -ся, віддати, -ся, поновляти, -ся, поновити, -ск, відновляти, -ся, відновити, -ся, відбудовувати, -ся, відбудувати, -ся. [Удавати чиюсь мову, звірячий крик. В драмі проходять події перед нашими очима, показуються живцем (Єфр.). Поновляти (поновити) в пам'яті що-н. = воспроизводить в памяти. Відновляти (відновити) минуле = воспроизводить прошлое].* * *несов.; сов. - воспроизвест`ивідтво́рювати, відтвори́ти; несов., сов. репродукува́ти; ( излагать) виклада́ти, ви́класти; ( приводить) наво́дити, навести́; ( копировать) копіюва́ти, скопіюва́ти; ( перепечатывать) передруко́вувати, передрукува́ти -
14 вспоминать
-ся, вспомнить, -ся, вспомянуть, -ся згадувати, -ся, згадати, -ся, пригадувати, -ся, пригадати, -ся, нагадувати, -ся, нагадати, -ся, спогадувати, -ся, спогадати, - ся, здумувати, -ся, здумати, -ся, споминати, -ся, спом'янути, -ся, спам'ятати, -ся. А теснее - вспоминаться: вставати (встати) в думці, спадати (спасти) на пам'ять, зринути в голові. И не вспомнит - ні згаду, ні спогаду.* * *несов.; сов. - всп`омнитьзга́дувати, згада́ти, спомина́ти, спом'яну́ти; спога́дувати, спогада́ти, сов. зду́мати, спам'ята́ти; ( припоминать) прига́дувати, пригада́ти и мног. поприга́дувати -
15 выдаваться
выдаться1) (выделяться) визначатися, визначитися, відзначатися, відзначитися, виказуватися, виказатися. [Визначається своїм розумом та хистом];2) выдаваться вперёд (торчать) - виставати, вистати, випинатися, випнутися, вистромлюватися, вистромитися, виставлятися, виставитися, вганятися в що, увігнатися, висуватися, висунутися, виступати кудись, виступити. [Гостра скеля виставала серед бурунів. Оця кістка в мене випинається. Велике каміння вганяється (висувається) в море (Неч.-Лев.)];3) удаватися, удатися, випадати, випасти. [День удавсь (випав) погожий];4) безл. выдаётся, выдалось - буває, випадає, трапляється, випало, трапилося. Выдающийся (о человеке) - видатний, визначний, одмітний, прикме[і]тний, (а теснее) чільний, виборний; (о предмете) випнутий, висталий, висунутий, виткнутий, виступлений. Ничем не выдающийся - нічим не видатний, звичайний, звичайнісінький. Часть чего-либо выдающаяся углом - виріжок (р. -жка). Выдающаяся выпуклая часть чего-либо, напр. у бочки - опука.* * *Iвидава́тися; вика́зуватисяII несов.; сов. - в`ыдаться1) ( выступать) видава́тися, ви́датися, виступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; ( выдвигаться) висува́тися и висо́вуватися, ви́сунутися и мног. повисува́тися и повисо́вуватися; ( выпячиваться) випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися и мног. повипина́тися; (несов.: торчать) стирча́ти2) ( отличаться) відзнача́тися, відзна́читися и відзначи́тися, визнача́тися и визна́чуватися, визна́читися, видава́тися, ви́датися3) (случаться, оказываться) випада́ти, ви́пасти, видава́тися, ви́датися -
16 выдра
видра, а теснее (самец) - видрюк, (самка) видриха, (у запорожцев) видниха.* * *зоол., бран.ви́дра -
17 выколачивание
выколотка вибивання, а теснее витріпування (пороху з одежі чи з меблів); (податей) здирання; (самоуправно) грабування.* * *1) вибива́ння; витрі́пування2) стяга́ння, стя́гування, стя́гнення; витяга́ння, витя́гування, здира́ння, виду́шування, вибива́ння3) заробляння4) вибива́ння -
18 выколачивать
выколотить вибивати, повибивати, а теснее: витріпувати, повитріпувати (порох з одежі чи з меблів); (подати) здирати; (самоуправно) грабувати. Выколоченный -1) вибитий, витріпаний;2) здертий, виграбуваний.* * *несов.; сов. - в`ыколотить1) вибива́ти, вибити и мног. повибива́ти; (колотя, очищать от пыли) витрі́пувати, ви́тріпати2) (перен.: взыскивать путём принуждения) стяга́ти и стягувати, стягти́ и стягну́ти и мног. постяга́ти и постягувати; витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати, здира́ти, зідра́ти и зде́рти и мног. поздира́ти, виду́шувати, ви́душити, вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти3) ( зарабатывать с трудом) заробля́ти, зароби́ти, сов. загорюва́ти4) (колотя, разминать) вибива́ти, ви́бити\выколачивать ко́жу — вибива́ти, ви́бити шкі́ру
-
19 выставлять
выставить виставляти, виставити; а теснее -1) вистановляти, вистановити. [Вистановила подвійні вікна. Повистановляй квіти під дощ];2) вистромлювати, вистромити, висувати, висунути, витикати, виткнути, вихиляти, вихилити. [Виткну голову в вікно]; (язык) висолоплювати, висолопити (язика); (зубы) вищиряти, вищирити (зуби), вискаляти вискалити (зуби). Выставлять вперёд, напр. живот - випинати, випнути, вип'ясти; (обнаженную часть тела) витріщити. [З дірки голе коліно витріщилося];3) -лять свидетелей - ставити (становити) свідків;4) (дверь, подняв ее с петель рычагом) виважувати, виважити;5) (на вид) ставити, поставити перед очі;6) (чем) становити чим. [Я себе не становлю розумною];7) (флаг, знамя) викидати, викинути. Выставленный - виставлений, вистромлений, висунений и т. д.* * *несов.; сов. - в`ыставитьвиставля́ти, ви́ставити и мног. повиставля́ти; ( высовывать) вистро́млювати и вистромля́ти, ви́стромити и мног. повистро́млювати и повистромля́ти, витика́ти, ви́ткнути и мног. повитика́ти; (преим. предлагать для решения, обсуждения) висува́ти и висо́вувати, ви́сунути и мног. повисува́ти и повисо́вувати -
20 выступать
выступить виступати, виступити. [Виступає як пава. Виступив проти мене. Аж піт виступив]; а теснее -1) выступать важно, плавно - іти виступці, виступцем;2) виходжати, виходити, (сов. вийти), вирушати, вирушити, вибиратися, вибратися. [Полковник із намету виходжає. Військо вирушило в бій];3) резко вперёд - вириватися, вирватися. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся];4) (из ряда) висуватися, висунутися, вихилятися, вихилитися, виставати, вистати, витикатися, виткнутися. [Наша хата дуже вистає (витикається) проти инших з перії];5) (в защиту кого, чего) ставати в обороні кого. чого, обставати, обстати за що (за чим, за ким). [За громадську справу обстати (Грінч.). Обстає за ним];6) (против кого) ставати проти, рушати на кого;7) (кандидатом) кандидувати (во что - на кого);8) (пятнами) плямитися;9) выступать наружу (вынырять) - винурятися. [Річка то ховається поміж деревами, то знов винуряється і блищить проти сонця];10) (постепенно из воды) витавати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Вода залляла дині, то поки воно витоне з-під води - паростки й погинуть];11) (из границ приличия) перейти межі пристойности.* * *несов.; сов. - в`ыступитьвиступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; (в путь, поход) вируша́ти, ви́рушити; (несов.: торчать) стирча́ти
Страницы
См. также в других словарях:
размещавшийся теснее — прил., кол во синонимов: 5 • размещавшийся плотнее (4) • располагавшийся плотнее (4) • … Словарь синонимов
располагавшийся теснее — прил., кол во синонимов: 5 • размещавшийся плотнее (4) • размещавшийся теснее (5) • … Словарь синонимов
немного теснее — прил., кол во синонимов: 1 • потеснее (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
разместивший теснее — прил., кол во синонимов: 3 • скучивший (10) • уплотнивший (19) • утеснивший (6) … Словарь синонимов
разместившийся теснее — прил., кол во синонимов: 3 • скучившийся (10) • уплотнившийся (24) • утеснившийся … Словарь синонимов
размещавший теснее — прил., кол во синонимов: 2 • уплотнявший (28) • утеснявший (12) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
располагавший теснее — прил., кол во синонимов: 2 • уплотнявший (28) • утеснявший (12) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
расположивший теснее — прил., кол во синонимов: 3 • скучивший (10) • уплотнивший (19) • утеснивший (6) … Словарь синонимов
расположившийся теснее — прил., кол во синонимов: 3 • скучившийся (10) • уплотнившийся (24) • утеснившийся … Словарь синонимов
Иоанн IV Васильевич Грозный — — царь и великий князь всея Руси, старший сын великого князя Василия ??? Иоанновича и второй супруги его Елены Васильевны, урожденной княжны Глинской, род. 25 августа 1530 г., вступил на великокняжеский престол 4 декабря 1533 г., венчан на… … Большая биографическая энциклопедия
Россия. История: История России — I Приднепровская Россия IX XII вв. земель , занятых племенами, определились частью естественными пределами линиями водораздельных волоков, частью перекрестным столкновением отдельных волн колонизационного потока. Быть может, взаимная борьба… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
