-
1 термін
ТЕРМІН ( від лат. terminus - межа, кордон, кінець) - слово або словосполучення, яке позначає поняття, що використовується в певній галузі знання з максимально точним смисловим визначенням В. античній філософії Т. - поняття, основа раціонального пізнання, що фіксує стійкий (довічний) аспект реальності, єдине, або ідею, на противагу мінливому буттю. У традиційній логіці Т. - елемент судження, що входить до складу силогізму (суб'єкт, предикат, або середній Т.). У сучасній логіці замість "Т." частіше вживають "терм", тобто англ. term, визначаючи символ як ім'я об'єкта логічного універсуму певної логічної категорії: індивіда, дескрипції, функції, пропозиції, оператора, предиката та ін.А. Ішмуратов -
2 терм
вчт, матем., физ.терм, -му- десятичный терм
- замкнутый терм
- самоопределённый терм
- синглетный терм
- спектральный терм
- триплетный терм
- энергетический терм -
3 терм
вчт, матем., физ.терм, -му- десятичный терм
- замкнутый терм
- самоопределённый терм
- синглетный терм
- спектральный терм
- триплетный терм
- энергетический терм -
4 терм
вчт; матем.; физ. терм -
5 терміка
физ. те́рмика -
6 термін
-
7 термін дії
срок де́йствия -
8 терміон
физ. термио́н -
9 терміст
техн. терми́ст ( специальность) -
10 терміт
техн. терми́т -
11 термія
физ. терми́я -
12 термін випробування
срок испыта́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > термін випробування
-
13 термін витримки
вре́мя вы́держкиУкраїнсько-російський політехнічний словник > термін витримки
-
14 термін збережуваності
срок сохраня́емостиУкраїнсько-російський політехнічний словник > термін збережуваності
-
15 термін зберігання
срок хране́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > термін зберігання
-
16 термінал
вчт; техн. термина́л ( устройство) -
17 термінальна конфіґурація
термина́льная конфигура́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > термінальна конфіґурація
-
18 термінальний
вчт термина́льный -
19 термінальний переріз
термина́льное сече́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > термінальний переріз
-
20 термінатор
вчт; астр. термина́тор
См. также в других словарях:
ТЕРМ — (англ. term, франц. terme, от лат. terminus граница, предел, позднее выражение, определение), в логико математич. исчислении аналог подлежащего или дополнения естеств. языков, т. е. выражение, обозначающее (или описывающее см. Дескрипция) … Философская энциклопедия
терміт — 1 іменник чоловічого роду, істота комаха терміт 2 іменник чоловічого роду речовина … Орфографічний словник української мови
ТЕРМ — Высокая тумба с изваянием человеческого бюста или туловища (непременно без ног). Название произошло от того, что у древн. римлян ставились на межах земельн. участков и изображали бога Терма, блюстителя границ. Словарь иностранных слов, вошедших в … Словарь иностранных слов русского языка
терм — сущ., кол во синонимов: 3 • баня (52) • единица (830) • терма (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
терм — терм, а (физ.) … Русский орфографический словарь
термінізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
терміон — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
терміст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
термія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
терм — Лингвистический объект, обозначающий сущность. [ГОСТ 34.320 96] Тематики базы данных EN term … Справочник технического переводчика
Терм (Од) — У этого термина существуют и другие значения, см. Терм. Коммуна Терм Termes Герб … Википедия