-
1 едун
1) їдач, теребій (р. -ія), їдуха (общ.), ненажера (общ. р.), прожера (общ. р.), ненаїда (общ. р.). [Недоїдки свідчили, що тут були люди, та ще й добрі теребії (Свидн.). Хіба такого прожеру нагодуєш?];2) (постоянный позыв к еде) їстівець (р. -вця), ненажир, ненасит. [Ненажир напав].* * *1) їда́ч, -а, теребі́й, -бія́, ненаже́ра, ненаї́да, проже́ра2) ( постоянный позыв к еде) їстіве́ць, -вця́, нена́жир, -у, нена́сит, -у\едун н напа́л — нена́жир (нена́сит) напа́в
-
2 потягивать
потянуть1) тягти (помалу, час від часу) що; потягти (деякий час) що;2) (спиртные напитки) несов. попивати, пити (вульг.) цмулити, дудлити (потроху, час від часу) що. [То в карти гуляє, то в беседі горілочку цмулить (Грінч.)];3) (трубку) несов. пихкати, попихкувати, потягати, смоктати, цмулити. [Лежить у садку під грушею, люльку пихкає (М. Вовч.). Козак-сердега люлечку потягає (Метл.)];4) (сов. потянуть) потягати, потягти, подихати, подихнути, повівати, повінути; срв. Пахнуть. [З теплим леготом запах потяг з теребінт і міґдалю (Франко)]. -вает, -нул ветерок - подихає, подихнув (потягає, потяг, повіває, повінув) вітерець. -нуло холодом, дымом - потягло холодом, димом. [Вже й димом потягає (Куліш)];5) (ударить кнутом, хворостиной и т. п., сов. потянуть) потягати, потягти, оперізувати, оперезати, періщити, оперіщити, сов. скраяти, поцупити кого (пугою, лозиною і т. ин.). [Раз мати потягла його патиком так сильно по голові, що повалився на землю (Франко)]. См. ещё Потянуть.* * *1) потя́гувати, потяга́ти2) ( попивать) попива́ти3) ( покуривать) поку́рювати, попи́хкувати; ( посасывать трубку) посмо́ктувати -
3 теребление
1) сми́кання, ша́рпання, шарпани́на; термосі́ння, то́ргання, то́рсання; теребі́ння, тере́блення, перебира́ння; куйо́вдження; ску́бання, скубі́ння2) сми́кання, ша́рпання, шарпани́на; то́ргання3) брання́, вибира́ння -
4 тормошение
1) термосі́ння, то́рсання, то́ргання; сми́кання, ша́рпання, шарпани́на; теребі́ння, тере́блення, перебира́ння; куйо́вдження2) сми́кання, ша́рпання, шарпани́на; то́ргання
См. также в других словарях:
Тереб — название нескольких населённых пунктов: Тереб деревня в Гдовском районе Псковской области. Тереб деревня в Печорском районе Псковской области … Википедия
тереб — сущ., кол во синонимов: 1 • участок (110) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
теребій — іменник чоловічого роду, істота ненажера зневажл … Орфографічний словник української мови
теребіжанський — прикметник … Орфографічний словник української мови
теребіння — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
теребіння — я, с., рідко. Дія за знач. теребити 1 3). Теребіння кукурудзи … Український тлумачний словник
тереб — расчищенная от кустарника под пашню земля , арханг. (Подв.), тереба мн. покосы, луга , олонецк (Кулик.), болотистое, окруженное лесом место , арханг. (Подв.). Сюда же теребить корчевать, чистить , укр. теребити, тереблю чистить, шелушить , блр.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
теребій — я/, ч., фам., зневажл. Ненажера … Український тлумачний словник
теребінт — Теребінт: назва дерева [5;7] степова рослина [XII] … Толковый украинский словарь
Теребіж — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
теребівля — і, ж. Місце, очищене від заростей … Український тлумачний словник
