-
1 тема
те́ма -
2 თემა
тема; твір -
3 emne
тема -
4 tema
тема -
5 тематика
тема́тика -
6 topic
n1) тема2) предмет обговорення (дискусії)* * *n1) темаrelevant [contentious] topics — актуальні [спірні]теми
the main topic of the day — головна тема, злість дня
a topic in its own right — тема, заслуговуюча окремого /самостійного/ дослідження
the topics ranged from rock music to nuclear war — розмова стосувалася багатьох тем - від рок музики до ядерної війни
all these topics receive full coverage — все ці теми детально розглянуті /освітлені/; предмет обговорення або дискусії; pl тематика, проблематика, питання
2) лiнгв. тема пропозиції, тема висловуtopic and comment — тема, рема
-
7 subject
I1. n1) предмет (розмови); питання; темаa subject for discussion — тема (предмет) дискусії
2) сюжет, тема3) (навчальний) предмет, дисципліна4) об'єкт, предмет5) привід6) підданий7) суб'єкт, людина8) мед. труп (під час розтину)9) грам. підмет10) філос. суб'єкт11) муз. тема2. adj1) підкорений, залежний, підвладнийto be subject to the laws of nature — підкорятися (бути підвладним) законам природи
2) схильний (до чогось — to)to be subject to call — а) підлягати поверненню за першою вимогою; б) військ. піддягати призову
4) розташований нижчеsubject to — якщо, за умови, з додержанням (певної умови)
IIv1) підкоряти, підпорядковувати (комусь, чомусь — to)to subject smb. to an operation — зробити комусь операцію
3) представляти, подаватиto subject a plan to smb.'s consideration — подати план на чийсь розгляд
4) поставати перед очима* * *I n1) предмет, тема ( розмови); сюжет, тема2) предмет, дисциплінаsubject label — пoлiгp. галузева позначка ( у словнику)
3) об'єкт, предмет; мeд. труп ( при розтині)4) привід, підстава5) підданий6) суб'єкт, людина7) гpaм. підмет8) фiлoc., юp. суб'єкт; субстанція, реальність9) мyз. темаII a1) підлеглий, залежний, підвладний2) (to) підданий ( чому-небудь), схильний ( до чого-небудь)3) (to) підлягаючий ( чому-небудь); залежний ( від чого-небудь), обумовлений ( чим-небудь)4) інформ. предметнийIII vsubject index — предметний покажчик; індекс
(to)1) підкоряти2) піддавати ( чому-небудь)3) представляти (нaпp., на розгляд) -
8 topic
n1) темаrelevant [contentious] topics — актуальні [спірні]теми
the main topic of the day — головна тема, злість дня
a topic in its own right — тема, заслуговуюча окремого /самостійного/ дослідження
the topics ranged from rock music to nuclear war — розмова стосувалася багатьох тем - від рок музики до ядерної війни
all these topics receive full coverage — все ці теми детально розглянуті /освітлені/; предмет обговорення або дискусії; pl тематика, проблематика, питання
2) лiнгв. тема пропозиції, тема висловуtopic and comment — тема, рема
-
9 theme
n1) тема; предмет (розмови)2) основна думка; характерна риса3) шк. твір на задану тему4) муз. тема5) рад. позивні; музична заставка6) розташування зірок в момент народження дитини (у астрології)7) грам. основа* * *I n; (pl- ta); див. theme I, IV, V II n1) тема; предмет (розмови, міркування, твору)2) основна думка; характерна риса3) шкіл твір на задану темуto write a (school) theme — написати ( шкільний) твір
4) мyз. темаtheme song — повторювана мелодія; лейтмотив
= 7; to vary the theme — варіювати тему
5) гpaм. основа6) лiнгв. тема7) радіо позивні (тж.- song)8) icт. провінція Візантійської імперії -
10 theme
I n; (pl- ta); див. theme I, IV, V II n1) тема; предмет (розмови, міркування, твору)2) основна думка; характерна риса3) шкіл твір на задану темуto write a (school) theme — написати ( шкільний) твір
4) мyз. темаtheme song — повторювана мелодія; лейтмотив
= 7; to vary the theme — варіювати тему
5) гpaм. основа6) лiнгв. тема7) радіо позивні (тж.- song)8) icт. провінція Візантійської імперії -
11 subject
I n1) предмет, тема ( розмови); сюжет, тема2) предмет, дисциплінаsubject label — пoлiгp. галузева позначка ( у словнику)
3) об'єкт, предмет; мeд. труп ( при розтині)4) привід, підстава5) підданий6) суб'єкт, людина7) гpaм. підмет8) фiлoc., юp. суб'єкт; субстанція, реальність9) мyз. темаII a1) підлеглий, залежний, підвладний2) (to) підданий ( чому-небудь), схильний ( до чого-небудь)3) (to) підлягаючий ( чому-небудь); залежний ( від чого-небудь), обумовлений ( чим-небудь)4) інформ. предметнийIII vsubject index — предметний покажчик; індекс
(to)1) підкоряти2) піддавати ( чому-небудь)3) представляти (нaпp., на розгляд) -
12 ground
I n1. основа, причина, мотив2. предмет, тема (розмови, дослід ження, суперечки)- common ground питання, на яке обидві сторони знаходять спільне рішення- debatable ground спірна тема, предмет для суперечки- delicate ground делікатна тема- firing ground дослідницький полігон- forbidden ground заборонена тема- testing ground дослідницький полігон- to cover much ground торкатися багатьох питань- to cover the/ whole ground нічого не пропустити- to get the conference off the ground зрушити конференцію з мертвої точки- to get smth. off the ground успішно покласти початок чогось, пустити в дію- to give ground втратити попереднє становище, піти назад, регресувати- to have (good) ground(s) for doing smth./ to do smth. мати (всі) причини для чогось (щоб зробити щось)- to have no ground for smth. не мати причини для чогось- to hold one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to keep one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to lose ground втратити попереднє становище, піти назад, регресувати- to maintain one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to shift one's ground змінити позицію в суперечці, змінити точку зору під час дискусії- to stand one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to touch ground дійти до суті справи/ до фактів- on the ground of на основі, з причини, під видомII v заснувати, базуватися- to ground one's arguments on facts базувати свої твердження на фактах- to ground one's claims on facts підкріпити свої вимоги/ претензії фактами- to ground firmly one's view міцно відстоювати свою точку зору- ground rules основні правила (поведінки), принципи, основний модус (взаємовідносин тощо) -
13 subject
I n1. предмет (розмови, переговорів тощо); питання2. сюжет; тема3. об'єкт, предмет4. привід5. підданий- agreed subject matter of negotiations узгоджений предмет переговорів, узгоджена тема переговорів- British subject британський підданий- closed subject закрите питання- subject for a discussion тема/ предмет дискусії- subject of a report тема доповіді- to change the subject змінити тему розмови- to dwell on a sore subject спинитися на наболілому питанні- to traverse a subject обговорити питання- on the subject of smth. з приводу чогосьII adj1. підкорений, залежний, підвладний2. (to) залежний (від чогось); зумовлений (чимсь); який підлягає (чомусь); який має бути здійснений- subject nation залежна держава- subject to modification який підлягає змінам- subject to verification який підлягає контролю/ перевірці- subject to якщо, за умови, з додержанням (певної умови)- to be subject to continuous change який підлягає постійним змінам- to be subject to market fluctuations залежати від коливань ринку- to be subject to a nuclear attack бути об'єктом ядерного нападу- to be held subject бути залежним від чогось, бути підлеглим- the treaty is subject to ratification договір підлягає ратифікаціїIII v1. підкоряти, підпорядковувати (комусь, чомусь subject to)3. представляти, подавати- to be subjected to approval який підлягає одобренню/ затвердженню- to subject the conception to a revision піддати концепцію перегляду- to subject one's plans to smbd.'s consideration подати плани на чийсь розгляд -
14 topic
n тема; предмет обговорення або дискусії- topic of conversation тема розмови- topic of the day злободенна тема -
15 Гоголь, Микола Васильович
Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.[br]Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.М. ПоповичФілософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович
-
16 толерантність
ТОЛЕРАНТНІСТЬ ( від лат. tolerantia - терпимість) - термін, що ним позначають доброзичливе або принаймні стримане ставлення до індивідуальних та групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних). Світоглядною основою Т. є поцінування різноманітності - природної, індивідуальної, суспільної, культурної. Межі допустимої Т. залежать від соціальних норм, що діють в даному суспільстві (і, отже, в своїй основі мають культурне походження); однак в межах діючих соціальних норм можливі більш толерантні і менш толерантні варіанти особистої та групової поведінки. Зокрема, окремі особи чи групи осіб можуть виступати ініціаторами перегляду таких звичаїв та норм, які вони оцінюють як жорстокі (нетолерантні). Тема толерантності у європейській філософській традиції започаткована найбільшою мірою стоїками; далі вона знайшла своє продовження у Ціцерона як civilitas (доброзичливість, люб'язність, цивілізованість) - цим словом він позначав важливу ознаку громадянина. У період Середньовіччя абсолютизація віри за рахунок розуму стала джерелом релігійної нетерпимості. Наслідком цього стали релігійні війни та нетерпиме ставлення до таких поглядів та наукових відкрить, які суперечили християнському віровченню. У період Просвітництва тема толерантності стає центральною темою політичної філософії (Локк): модерне громадянське суспільство формувалося на основі долання нетерпимості до поглядів, ідей та вірувань. Але абсолютизація розуму та наукового пізнання як основи толерантності містила приховану тенденцію перетворення цього розуму (у його певній інтерпретації) на вкрай нетерпимий та агресивний. Досить тут вказати на фанатичний атеїзм, представлений у своїх крайніх формах рос. комунізмом (більшовизмом). В сучасній Україні тема толерантності, зокрема межі толерантності, є важливою в контексті ідеологічного плюралізму та міжетнічних і міжнаціональних стосунків. У філософії однією із перспективних концепцій, яка пропонує основу для толерантного розв'язання різного роду конфліктів (в тім числі щодо цінностей), є комунікативна філософія.В. Лісовий -
17 burden
1. n1) ноша; вага; вантаж2) мор. вантажопідйомність3) вага партії матеріалу4) тягар5) гірн. наноси на породах6) накладні витрати7) мет. шихта8) приспів, рефрен9) акомпанемент10) тема; суть, основна думка2. v1) обтяжувати2) навантажувати3) обвинувачувати* * *I n1) ноша; вага; вантаж; мop. вантажопідйомність; реєстровий тоннаж; вага партії матеріалу; фiз. вторинне навантаження ( вимірювального трансформатора)2) Тягар3) гipн. наноси, що покривають породи; відношення пустої породи до корисної копалиниII v2) обтяжуватиIII n1) тема; суть, основна думка2) приспів, рефрен; заст. акомпанемент -
18 chapter
1. n1) розділ (книжки)to the end of the chapter — а) до кінця розділу; б) перен. до самого кінця
2) тема, предмет; сюжет4) церк. капітул5) амер. студентське товариство (земляцтво)2. v1) розбивати книгу на розділи2) вичитувати, лаяти* * *I n1) розділ, глава ( книги)2) капітул (церковний, лицарський); збори капітулу3) філія, відділення; місцева, організація ( профспілки)4) aмep. студентське, земляцтво5) тема, предметII v -
19 desert
I1. n1) пустеля, пустиня2) пустельна (безлюдна) місцевість3) поет. глушина4) нудна, нецікава тема2. adj1) пустельний, пустинний, безлюдний, ненаселений2) голий; неродючий3) покинутий, залишений4) що мешкає в пустеліD. Rats — сьома бронетанкова дивізія союзних військ (під час 2-ї світової війни)
II1. n звич. pl1) заслуга; достоїнство2) те, що людина заслужила; нагорода; покаранняto get (to have, to obtain, to meet with) one's desert(s) — дістати по заслузі
2. v2) дезертирувати* * *I n1) пустеля2) ненаселене, безлюдне місце; пoeт.; тж. глухомань3) нудна, нецікава темаII n; pl1) заслуга, достоїнство2) те, що людина заслужила; нагорода; покаранняIII a1) пустельний, безлюдний, ненаселений2) голий; безплідний; неродючий3) покинутий, кинутий; залишенийIV v1) кидати, залишати ( кого-небудь); втікати; залишати (про корабель, мужність)2) дезертирувати ( з армії); дезертирувати; залишати; зраджувати; ставати перебіжчиком; виходити ( з партії) -
20 fable
1. n1) байка2) небилиця; вигадка; казка; брехня3) улюблена тема4) легенда; міф5) фабула, сюжет* * *I n1) байка2) небилиця, вигадка; неправда3) предмет загальних пересудів, улюблена тема4) легенда; переказ5) фабула, сюжетII v; поет.
См. также в других словарях:
тема — ы, ж. thème, нем. Thema <гр. thema установленное; положение. 1. Круг жизненных явлений, событий, составляющих содержание произведения литературы, живописи и т. п. или лежащих в основе научного исследования, доклада и т. п. БАС 1. Вот вам тема … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Тема — ТЕМА основной замысел, основное звучание произведения. Представляя собой то неразложимое эмоционально интеллектуальное ядро, которое поэт каждым своим произведением как бы пытается разложить, понятие темы отнюдь не покрывается т. н.… … Словарь литературных терминов
ТЕМА — (лат. thema). 1) содержание. 2) главная мысль сочинения. 3) в музыке: главный мотив, который должен быть развит композитором. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ТЕМА [гр. thema] лингв. при актуальном… … Словарь иностранных слов русского языка
ТЕМА — ТЕМА, темы, жен. (греч. thema). 1. Предмет какого нибудь рассуждения или изложения. Сочинение на тему о наполеоновских войнах. Избрать темой рассказа колхозную жизнь. «Позвольте мне рассказать вам на эту тему небольшое событьице.» Лесков. ||… … Толковый словарь Ушакова
тема — См … Словарь синонимов
ТЕМА — «ТЕМА», СССР, Мосфильм, 1979, цв., 99 мин. Психологическая драма. «Тема», заявленная в предыдущей картине режиссера Глеба Панфилова «Прошу слова», нашла в этом фильме непосредственное продолжение. Панфилов подвергает глубокому исследованию… … Энциклопедия кино
ТЕМА — ТЕМА (в философии и истории науки) термин, введенный Дж. Холтоном в качестве ключевого понятия тематического анализа. Термин “тема” используется Холтоном в трех различных аспектах: тематических понятиях, гипотезах и методологиях. Холтон не… … Философская энциклопедия
Тема — [от греческого thema, буквально то, что положено (в основу)], 1) предмет описания, исследования, разговора и т.д. 2) В искусстве (литературе, театре, кино, живописи) объект художественного изображения, круг жизненных явлений, запечатленных в… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
Тема — предложенье, предмета обсужденья, разработки задача; основная мысль. Ср. «Не будемъ говорить на эту тему, мы вѣдь, говоримъ о матери». Да и вообще бросимъ ка пока всѣ темы. Au revoir. А. А. Соколовъ. Тайна. 20. Ср. Онъ... частными письмами...… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
ТЕМА — ТЕМА, ы, жен. 1. Предмет, основное содержание рассуждения, изложения, творчества. Перейти к другой теме. Т. рассказа. 2. Главный мотив музыкального произведения. Т. с вариациями. | прил. тематический, ая, ое (к 1 знач.). Тематическая линия романа … Толковый словарь Ожегова
ТЕМА — жен., греч. предложенье, положенье, задача, о коей рассуждается или которую разъясняют. | Мелодия, напев, музыкльное. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля