-
1 текіла
ж -
2 текінці
-
3 текінський килим
-
4 текінець
- нцятеки́нец -
5 текінка
-итеки́нка -
6 текінський
теки́нский -
7 австралопітек
ч палеонт. -
8 дріопітек
-
9 австралопітек
-а; биол.австралопите́к -
10 галеопітек
-а; зоол.галеопите́к -
11 палеопітек
-апалеопите́к -
12 парапітек
-апарапите́к -
13 гігантопітек
hihantopitekч.gigantopitek зоол. -
14 дріопітек
driopitekч.driopitek зоол. -
15 палеопітек
pałeopitekч.paleopitek зоол. -
16 пропліопітек
propliopitekч.propliopitek зоол. -
17 паливно-енергетичний комплекс
скор. ТЕКУкраїнсько-англійський словник > паливно-енергетичний комплекс
-
18 антропогенез
АНТРОПОГЕНЕЗ ( від грецьк. ανθρωποζ - людина; γενεσιζ - походження, народження) - уявлення про еволюційний, філогенетичний процес виникнення і розвитку людини як біосоціальної істоти, органічно пов'язаний з трансформацією її початкової інстинктоподібної трудової діяльності, формуванням свідомості, мови та поступовим переростанням первісних спільнот стадного типу у форми людської колективності. Науково аргументоване вчення про А. було вперше створене Дарвіном, конкретизоване Гекслі та Енгельсом. У 60-ті рр. XX ст. тлумачення А. зазнало істотних модифікацій. На зміну уявленням про А. як низку послідовних рівномірних стрибків від антропоїда до Homo Sapiens (людини розумної) прийшла концепція А. як двох великих стрибків. Необхідність уточнення традиційної схеми А. була викликана також відкриттям проміжної ланки між антропоїдами та пітекантропами - Ношо Habilis (людини вмілої) - істоти, що за своєю морфофізіологічною організацією ще не відрізнялася від австралопітеків, але вже виготовляла знаряддя за допомогою знарядь, тобто їх виробляла (за 1 - 1,5 млн. років до виникнення свідомості та мови). Виявлення цих обставин змусило не тільки по-іншому порушувати і розв'язувати питання про співвідношення трудової діяльності, свідомості та мови, а й про характер і періодизацію А. в цілому, а також - про нові підходи до тлумачення людини як істоти, що виробляє знаряддя праці.
См. также в других словарях:
текә — (ТЕКӘЛӘНҮ) – с. 1. Җир өсте тигезлегенә вертикаль яки зур почмак ясап күтәрелгән; киресе; сөзәк. Вертикаль, тек (тән әгъзалары, гәүдә торышы тур.) 2. Горизонтка карата зур почмак ясап торган 3. Тар почмаклы, кискен (борылыш тур.) 4. күч. Кырыс,… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
әтек — етті. Әтек жасады, белсіздендірді. Қылмысы үшін ә т е к е т у (ақтау) жазасына өкім етілді (Егем. Қазақст. 31.07.2002, 8) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ТЕК — муж. (·стар. теке, козел) дикий, каменный козел Алтая, Capra sibirica. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
тек — сущ., кол во синонимов: 4 • козел (119) • теча (5) • течение (53) • тёк (1) … Словарь синонимов
тек — а, м. bois de tek, bois de teck. един. Индийский дуб. Многие дубы, теки, сикоморы и платаны скручены как липовые веточки, а некоторые расколоты так, что человек удобно мог бы пройти в них сквозь пень, как в двери. Сенковский Фант. путеш. барона… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
текіє — (текке/, такія) (тур.) Мусульманський монастир общини аскетів суфіїв, який був поширений у Туреччині та Середній Азії (порівн. завійа, ханака) … Архітектура і монументальне мистецтво
текіла — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
тек — I. Тропик һәм субтропик илләрдә үсә торган кыйммәтле агач, кораблар, зур көймәләр ясауга китә; рус. Тик. II. ТЕК – Вертикаль һәм туп туры тек басып торалар. III. ТЕК – 1. Нәр. б. үзенең төп сыйфатына лаек булуын раслап әйтелә корал тек корал… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
өтек — I. с. 1. Сәләмә, тузган, ерткаланган (кием һ. б. ш. тур.) 2. Арык һәм кечкенә; арык кыяфәтле. и. Ямьсез һәм шыксыз кешегә карата әйтелә 3. күч. Кимчелекле, тулы булмаган, җитешсезлекләре булган 4. диал. Кыска өтек койрык, өтек пальто 5. и. Бер… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
текәшү — 1. Бер берсенә караш текәү 2. сөйл. Берәр нәрсәнең каршына килеп төртелү 3. күч. Нәр. б. тартып сузып берәр вакытка җиткерү, очны очка ялгау (чыгымнар һ. б. тур.) бер пот он белән яңага килеп текәштек … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
текінці — ів, мн. (одн. текі/нець, нця, ч.; текі/нка, и, ж.). Одне з великих племен, що стало частиною туркменського народу … Український тлумачний словник