-
1 відв'язувати
= відв'язатиto untie, to unfasten, to unbind; to ( let) loose; мор. to unbend; ( прив'язану тварину) to untether -
2 загнаний
exhausted ( про тварину); downtrodden, persecuted ( про людину) -
3 зарізати
to kill, to stab to death; ( тварину) to butcher, to slaughter -
4 каструвати
to castrate, to emasculate; ( тварину) to geld -
5 некастрований
( про тварину) entire -
6 норов
ч1) (вдача, характер) obstinacy, capriciousnessз норовом — capricious, obstinate
2) ( про тварину) restivenessкінь з норовом — jibber, rearer
-
7 норовистий
( про людину) obstinate; ( про тварину) restive, jibbing, tetchy, skittish -
8 однорічний
one-year, one-year-old, one year old; anniversary, annual; yearling ( про тварину), of one year's duration -
9 попливти
= поплисти( про людину та тварину) to swim along; ( про плавця) to strike out, to start swimming; ( про неживі речі) to float, to drift ( along) -
10 потопляти
-
11 приблуда
ж( про тварину) stray animal -
12 приблудний
( про тварину) stray -
13 припинати
= прип'ястиto tie (to), to bind; to fasten; ( про тварину) to tether (to) -
14 прирізувати
-
15 присипляти
= приспатиto lull to sleep; ( гіпнозом) to hypnotize; ( хвору тварину) to put down -
16 пристрілювати
I = пристрелити( вбивати) to shoot ( down); ( про тварину) to destroyII = пристріляти; див. пристрілюватися -
17 рекордист
-
18 сказитися
1) ( про тварину) to go mad, to become rabid -
19 скиглити
1) ( про тварину) to howl, to whine2) ( про людину) to whimper -
20 жывёла
звірскотскотинатваринатвариннетвариннийтваринухудобахудобинахудобу
См. также в других словарях:
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
потвора — и, ж. 1) Страхітлива фантастична істота; страховище. || Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. || Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2) перен. Про люту, жорстоку і… … Український тлумачний словник
приблудний — а, е, розм. 1) Який випадково опинився де небудь, пристав до когось. || Який прибув звідки небудь; немісцевий, чужий. || Який не має постійного місця проживання. || Який прибився до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину). || Здичавілий … Український тлумачний словник
розумний — а, е. 1) Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий… … Український тлумачний словник
рости — I 1) (про людину, тварину, рослину збільшуватися у висліді життєвого процесу; вищати, довшати тощо), виростати, вирости, зростати, зрости, підростати, підрости, підійматися, підніматися, підійнятися, піднятися, підвищуватися, підвищитися,… … Словник синонімів української мови
сліпий — I 1) (про людину, тварину, очі який не бачить через пошкодження зору), незрячий, невидюч[щ]ий; темний (про людину); сліпонароджений (про людину, тварину який не бачить від народження); підсліпуватий (який майже не бачить) 2) ім. (той, хто не… … Словник синонімів української мови
безсловесний — а, е. 1) Який не має здатності говорити. || Який робиться, відбувається без слів. 2) Який завжди мовчить; мовчазний; який не заперечує, не протестує проти чого небудь; покірний. Безсловесна істота (про тварину) … Український тлумачний словник
богатир — я/, ч. 1) Оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн – людина велетень з надзвичайною силою і відвагою. 2) перен. Про дужу, кремезну, працьовиту, відважну людину. || Про велику, могутню тварину, рослину і т. ін … Український тлумачний словник
важкий — а, е; вищ. ст. ва/жчий. 1) Який має велику вагу; тяжкий; прот. легкий. || Який має вагу, більшу, ніж звичайно мають подібні предмети. || Вигляд якого (значні розміри, масивність, густина і т. ін.) свідчить про велику вагу. || Густий, щільний (про … Український тлумачний словник
ватажок — жка/, ч. 1) Керівник ватаги (у 1 3 знач.); отаман, верховода. 2) Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших. 3) Вожак стада (про тварину) … Український тлумачний словник
виродливий — а, е. Який має фізичні вади, зовнішньо потворний (про людину, тварину, частини тіла). || Який має порушення нормальної будови (про рослину) … Український тлумачний словник