-
1 татарва
собир., прен.татарва́ -
2 татарва
-
3 татарва
-ы θ. αθρσ., παλ. οι Τάταροι. -
4 дотла
до останку (до послідку), до решти, чисто, геть-чисто, геть-начисто, до ноги, до щаду (полон. до щенту), до накорінку, до пня, упень, (изредка) до тла. [Геть-чисто все згоріло. Військо до ноги вибито. Наскочила татарва і впень вибила людей. Городи один за одним до тла горіли (Куліш)].* * *нареч.дотла́, уще́нт, доще́нту, упе́нь, до пня, до оста́нку, до ре́шти; геть-чи́сто, до ноги́, до цу́рки -
5 набег
1) набіг (-бігу); см. Набегание, Набежка. -гом воды, ветра свалило дерево - набігом води, вітру повалило дерево;2) (нападение) напад (-ду), наскок (-ку), наїзд (-ду), набіг, забіг (-гу). [Татарські напади довго руйнували Україну (Сл. Ум.). Тієї ночи татари вибиралися в один з дуже сміливих наскоків на юрту заможнього якута (Короленко). Татарський наїзд половини XIII в. (Єфр.). Старі люди ще й досі переказують про татарські забіги (Звин.)]. Делать, производить -ги на кого, на что - робити напади (наскоки, наїзди, забіги), набігати, забігати, нападати, налітати на кого, на що. [Кримські татари почали набігати на Україну і дуже грабувати її (Драг.). А татарва як набігала, то вже я замужем була (Котл.). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів (Грінч. III)]. Произвести -бег на кого, на что - зробити (вчинити) напад (наскок, наїзд, забіг), наскочити, налетіти на кого, на що, наринути, впасти до кого. [Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.). Як тільки ти не вернеш мені скотини, то я нарину до тебе з тридцятьма козаками і двадцятьма кімликами (Мова). Слуги пані Монтовтової несподівано впали до Киселика і викрали господиню (Ор. Лев.)]. Пираты производят -ги на берега - пірати роблять напади (налітають, нападають, наскакують) на береги. -ги варваров - напади (наскоки, наїзди, забіги) варварів. Страна, подверженная неприятельским -гам - країна, що зазнає ворожих нападів; країна, відкрита ворожим нападам.* * *с \набег га, с \набег гу — з наско́ку, наско́ком
-
6 насмехаться
насмеяться над кем, чем сміятися, насміхати(ся) и (редко) насміватися, насміяти(ся) з кого, з чого, (редко) кому, чому, посмішкувати, посмішк(ов)уватися, напосмішкуватися, глузувати, поглузувати, глумувати, поглумувати, глумитися, наглумитися, кепкувати, покепкувати (пров.) кпити(ся), накпити(ся), закпити, (редко) шкилювати, шкилити з кого, з чого, (поднимать на смех) на глузи (на глум, на кпи(ни), на сміх) брати, взяти кого, що, сміхи збивати, збити з кого; сміх собі робити з кого. [Чи не люблю тебе щиро, чи з тебе сміявся? (Шевч.). Не чує, не бачить, як вороги сміються їй (Шевч.). Може демон який насміхається з мене? (Франко). Зневажливо насмівається з нього (Крим.). Насміялась татарва з бідного Микити (Шевч.). Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися (Зміївщ.). Стали з їх сусіди насміхати (Метл.). З мертвих насміхали (П. Тичина). Хотів я, мати, з сироти насміяти (Чуб. V). З наших сліз вони глузують (Самійл.). З хазяїна кепкує (Грінч. III). Було не кпити з бідного Микити (Номис). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Маруся з козака накпила (Грінч. III). З усіх моїх фантазій ти гарненько вмів закпити (Крим.). Любила шкилювати з школярів (Яворн.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Чернігівщ.). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Чого ти сміхи збила із моєї хати? (Гол. I)].* * * -
7 плен
полон (-ну), бран, неволя. [Чи її вбито, чи в полон занято. Салдат бере в бран ворожого генерала (Гр.). Татарва побрала в неволю (Стор.)]. Брать, взять в плен - брати, забрати, узяти, займати, за(й)няти в полон (у неволю).* * *поло́н, -у -
8 поречье
узріччя, поріччя, понадріччя. [Широко закочувала татарва по низових узріччях каспійських і чорноморських (Куліш)].* * *надрі́ччя, порі́ччя -
9 проба
1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), (реже) (с)пробунок, (гал.) стрібунок; (отведывание) (с)куштунок, покуштування; срв. Испытание, Опыт. [Напад сей був тільки пробою; по весні другого року татарва задумала поход усіма своїми силами (Куліш). Зірвали в чужому саду кільки ягід на спит (Черн.). Жито пускає сорок стебел житина: спиток був у мене (Борз.)]. Делать пробу - робити пробу, спробу, спиток и т. д. чому, брати на спробу, на спиток що. Делать -бу машине - брати машину на спробу (на спиток, на спробунок). Давать, брать, взять что-л. на пробу - давати, брати, взяти на (с)пробу, на спиток, на спит, на спробунок, (только о съестном) на (с)куштунок що. [Візьму оцієї заполочи на спиток - яка буде. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людям (Харк.)]. Для -бы - для проби, для спитку, для стрібунку. [За минуточку ми цілий приколоток соломи для стрібунку порізали (Франко)]. -ба драмы, комедии - проба драми, комедії. -ба голосов - спитування, проба голосів;2) (образец) проба, зразок (-зка), зразець (-зця). [Взяв пробу (зразок) пшениці]. Первые литературные -бы - перші літературні спроби (починки);3) проба. [Срібло 84-ої проби].* * *1) про́ба, ґату́нок2) (испытание, проверка) про́ба, спро́ба -
10 прокрадываться
прокрасться1) прокрадатися, крастися, прокрастися, (о мног.) попрокрадатися куди; срв. Вкрадываться, Закрадываться. [З того часу почала татарва крастись проміж наших чат малими купаки (Куліш). Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох (Шевч.). Крізь невелику щілочку прокрався до їх у темноту місяць срібною стежечкою (Мирн.)]. -ться откуда (выходя) - викрадатися, викрастися звідки. [Треба було так обережно викрастися в море, щоб вороги не зогледілися, як козаки нападуть на їх (Загірня)];2) (попасться в краже) прокрастися, (во множ.) попрокрадатися.* * *I несов.; сов. - прокр`астьсяпрокрада́тися, прокра́стися, украда́тися, укра́стися, закрада́тися, закра́стися, скрада́тися, скра́стисяII несов.; сов. - прокр`асться( совершать кражу) прокрада́тися, прокра́стися -
11 пылить
1) (вздымать пыль) пилити, курити, порошити, збивати пил (куряву, копіт), напилювати, накурювати, кушпелити. [Ой помалу, дружечки, ідіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала (Грінч. III). Не кури, бо так, вимітаючи (Манж.)];2) (быть пыльным, стоять, вздыматься пыльным облаком) пиліти, куріти (3 л. -рить и реже -ріє), кушпотіти, пилитися, куритися. [Сьогодні пилить надворі (Звин.). Кропить дощик доріженьку, да щоб не куріла (Макс.). Тепер не курітиме, - дощик пройшов (Грінч.). Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива (Г. Барв.). Курить щось по дорозі. Що воно біжить так прудко? (Коцюб.). З-під воза почина вириватись кіптяга, курить, обдає вас пилом (Мирн.), Поливайте доріженьку, щоб не курилася (Хвед.). То не кушпела кушпотить, то татарва мчиться на наших (Мирн.)];3) (сердиться) паленіти, гарячитися;4) (мотать из тщеславия) курити.* * *Iпили́ти, пороши́ти, кури́тиII( горячиться) гарячкува́ти, гарячи́тися -
12 татарьё
см. татарва
См. также в других словарях:
татарва — татарва, татарвы, татарвы, татарв, татарве, татарвам, татарву, татарвы, татарвой, татарвою, татарвами, татарве, татарвах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
татарва — ТАТАРВА, арх., собир. – Татары. Нежданный гость хуже татарвы (1. 177); С малой горсткой русских ратников он сломал хрип татарве (2. 81). См. Самотик Пасс. сл. 241: татарва «пренебрежительное название татар как врагов Руси» (арх.) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
татарва — сущ., кол во синонимов: 1 • татары (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
татарва — ы; ж. собир. Оскорбительное название татар. Т. проклятая. Биться с татарвой … Энциклопедический словарь
татарва — іменник жіночого роду збірн., арх., зневажл … Орфографічний словник української мови
татарва — B сущ; 81 см. Приложение II татарвы/ И за это, отец мой, мой друг и помощник мой грубый, Я непризнанный брат, отщепенец в народной семье, Обещаю построить такие дремучие срубы, Чтобы в них татарва/ опускала князей на бадье … Словарь ударений русского языка
татарва — ы; ж., собир. Оскорбительное название татар. Татарва/ проклятая. Биться с татарвой … Словарь многих выражений
татарва́ — ы, ж., собир. устар. Пренебрежительное название татар (во 2 знач.) как врагов Руси. Дай же боже, чтоб вы на войне всегда были удачливы! Чтобы басурманов били, и турков бы били, и татарву били бы. Гоголь, Тарас Бульба. Остри свой меч, Чтоб недаром … Малый академический словарь
татарва — татарв а, ы … Русский орфографический словарь
татарва — и/, ж., збірн., зневажл., заст. Татари (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
татарин — род. п. а, укр. татар, татарин, собир. татарва, др. русск. татары мн. (Лаврентьевск. летоп. под 1223 г., Смол. грам. 1229 г., DЕ; см. Напьерский 445 и др.), болг. татарин, сербохорв. та̀тар, та̀тарин, чеш., польск. tatar. Заимств. из тат., чагат … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера