сіпатися

осыпаться

1) обсипатися и сипатися, обсипатися (о мног. пообсипатися), висипатися, висипатися. [Вже грушки обсипались. Листя на дубові обсипалось. Жито сип(л)еться, об[ви]сипається];

2) (обваливаться) обсуватися, обсунутися, обвалюватися, обвалитися. [Земля в колодязі обвалилась];

3) (о тканях) об[ви]стріпуватися, обстріпатися, вистріпатися. Шерстяная материя -ется - шерстяна (вовняна) матерія вистріпується.

* * *

несов.; сов. - ос`ыпаться

1) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися; (усеиваться чем-л.) обсіва́тися и обсі́юватися, обсі́ятися и пообсіва́тися и пообсі́юватися; ( опадать) опада́ти, опа́сти и поопада́ти и попадати; ( облетать) обліта́ти, облеті́ти и пообліта́ти

2) (о земле, песке) осипа́тися, оси́патися, обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, обсува́тися, обсу́нутися, осува́тися, осу́нутися; ( обваливаться) обва́люватися, обвали́тися и пообва́люватися

3) (падать - о листьях, зерне) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися, несов. си́патися; ( высыпаться) висипа́тися, ви́сипатися и повисипа́тися; (несов.: о перезревшем хлебе) текти́

4) строит. (несов.) обсипа́тися, осипа́тися; обтру́шуватися; обсіва́тися, обсі́юватися; осипа́тися, обси́патися; засипа́тися; закида́тися; розкида́тися

1) (сражаться, состязаться) битися, братися. Биться об заклад - заставлятися, закладатися, іти об заклад. Биться яйцами - битися навбитки, товкатися яйцями;

2) (ударяться) битися, товктися, колотитися;

3) (стараться) битися, побиватися, поратися коло чого, з чим, над чим. [Довго я над тим бивсь];

4) (в лихорадке, в судорогах) тіпатися, тріпатися;

5) (барахтаться) битися, тріпатися, тріпотатися, трепетатися, бурхатися, пручатися (в руках),

6) (о сердце, пульсе) битися, калатати, колотитися, кидатися, тіпатися, тенькати, теленькати, тьохкати. [Перен. о чувствах: В грудях колотилося бажання… Тріпалось прикре почуття];

7) (лягаться) брикатися, хвицятися.

* * *

1) би́тися; ( сражаться) воюва́ти, воюва́тися

2) ( ударяться) би́тися, товкти́ся

3) (трепетать, содрогаться) би́тися, колоти́тися, ки́датися, ті́патися, трі́патися, побива́тися

4) ( трудиться через меру добиваясь чего-л) би́тися, стара́тися; (жить, тяжело работая, нуждаясь) поневіря́тися

5) ( пульсировать - о крови) би́тися, колоти́тися, сту́кати, стукоті́ти, стукота́ти; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, трі́патися, ки́датися, те́нькати, тьо́хкати

6) страд. би́тися

подёрнуться

1) (несов.) -ваться судорогой - сіпатися, смикатися, тіпатися. [Губи йому почали нервово тіпатися]. Лицо начало -ся - обличчя почало сіпатися (смикатися, тіпатися); мишка забігала по обличчю. Быстро -ся (об ушах у животных) - стригти. [Його підрізані вуха стрижуть (Коцюб.)];

2) затягатися, затяг(ну)тися, заволікатися, заволоктися, повиватися, повитися, пониматися, понятися чим. -ся тонким слоем чего - затягатися, затягтися плівкою, шкуркою. [Молоко затяглося плівкою. Кисіль затягся шкуркою]. -ся тонким слоем льда - зашерхати, зашерхнути, пришерхати, пришерхнути, затягатися, затягтися. Вода -лась льдом - вода зашерхла (пришерхла); воду затягло (вода взялася) кригою. Глаза -лись слезами - очі замружіли слізьми.

* * *

набросаться

I. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;

2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.

II. Набрасываться, наброситься -

1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;

2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].

* * *

1) накида́тися

2) накида́тися, накреслюватися, -люється

1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)

2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)

3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся

придраться чі[е]плятися, причепитися, учепитися кого или до кого, за що, сікатися, присікуватися, присікатися присіпатися до кого, скі[и]патися прискі[и]патися, наскі[и]патися до кого, на кого или проти кого, уїдатися, уїстися, угризатися, угризтися в кого и на кого, нападатися, напастися, налазити, накопуватися, накопатися, накасуватися, накасатися на кого. [Чіплятися до слів. Чеплявся за всяку приключку (Крим.). Тривайте, не дуже сікайтесь: є ще на-світі (люди), що вміють і люблять по-нашому читати (Квітка)]. Срв. Привязываться 2.

* * *

несов.; сов. - придр`аться

дёргиваться, дёрнуться сіпатися, сіпнутися, сіпонутися, смикатися, смикнутися, смиконутися, шарпатися, шарпнутися, шарпонутися, тіпатися, тіпнутися. [Обличчя йому тіпається; оце й нічого наче, а далі як тіпнеться, так аж дивитися страшно].

* * *

несов.; сов. - дёрнуться

1) сми́катися, сми́кнутися и усилит. смикону́тися; ( подёргиваться) сі́патися, сі́пнутися и усилит. сіпону́тися, ті́патися, ті́пнутися

2) страд. несов. сми́катися, ша́рпатися, сі́патися; скубти́ся, ску́батися; то́ргатися; сми́катися, ша́рпатися; рва́тися, вирива́тися; витяга́тися; бра́тися, вибира́тися

несов.; сов. - истреп`аться

1) ша́рпатися, поша́рпатися, трі́патися, потріпатися; обтрі́пуватися, обтрі́патися и мног. пообтрі́пуватися, обша́рпуватися, обшарпатися и мног. пообша́рпуватися, обстрі́пуватися, обстрі́патися; розтрі́пуватися, розтрі́патися и мног. порозтрі́пуватися, розша́рпуватися, розша́рпатися и мног. порозша́рпуватися; зно́шуватися, -шується, зноси́тися (зно́ситься) и мног. позно́шуватися, сов. поноси́тися; де́ртися и дра́тидя (дере́ться), поде́ртися и подра́тися, рва́тися, порва́тися; ша́рпатися, поша́рпатися; тріпа́тися, потріпа́тися; вимо́туватися, ви́мотатися, висо́туватися, ви́сотатися; висна́жуватися, -жуюся, -жуєшся, ви́снажитися

2) (сов.: нравственно опуститься) потріпа́тися

пристать

1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);

2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];

3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];

4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;

5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];

6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;

7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];

8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];

9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;

10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].

* * *

несов.; сов. - прист`ать

1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)

2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися

3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися

4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти

5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати

6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́

7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити

8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

несов.; сов. - расплеск`аться и однокр. расплесн`уться

1) розплі́скуватися, -кується и розпле́скуватися, розплеска́тися, -пле́щеться и -плеска́ється и однокр. розплесну́тися и мног. порозплі́скуватися, розхлю́пуватися, -пується, розхлю́патися и однокр. розхлю́пнутися и мног. порозхлю́пуватися, хлю́пати и хлю́патися, хлю́пнутися и хлюпну́тися и схлю́пну́тися; розплю́скуватися, розплю́скатися и однокр. розплю́снутися, розля́пуватися, -пується, розля́патися и мног. порозля́пуватися

2) (сов.: начать сильно плескаться) розплеска́тися, -плещу́ся, -пле́щешся -плеска́юся, -плеска́єшся, розхлю́патися; розплеска́тися, розля́патися

1. n

1) сіпання; смикання

2) судорога, судома; конвульсія

3) петля, дужка

4) гірн. раптове звуження жили

5) бот. повзучий пирій

2. v

1) сіпати, тягти (за — at); шарпати, смикати

2) смикатися, сіпатися

3) стягати; висмикувати

4) щипати; ущипнути

5) зав'язувати; закріпляти (вірьовкою)

* * *

1) різке смикаюче або таке, що тягне зусилля; смикання

2) петля, скоба ( для затискання морди коня під час хворобливої операції)

3) сурма, пережим жив

1) смикати, тягнути

2) смикати; a horse twitches his ears кінь пряде вухами; сіпатися his face twitched with emotion [with pain]у нього сіпалася особа від хвилювання [від болю]

3) зривати; висмикувати

4) щипати; ущипнути

5) мучити

6) дiaл. зав'язувати; закріплювати

забиться

1) куда - забиватися, забитися, зашиватися, зашитися, залазити, залізти, засунутися куди; см. Забираться, забраться. [Забилася в найдальший куток. А де ти так зашивсь, Іване? Хлопець засунувся під якийсь пліт і заснув (Франко)];

2) чем - забиватися, забитися, захаращуватися захараститися, заснічуватися, заснітитися, засмічуватися, засмітитися, (о мног.) позабиватися, позахаращуватися и т. д. чим. [Вушко в голці забилося. Греблі порозвалювалися, шлюзи позахаращувалися. Дірочки в чайникові чимсь позаснічувалися]. -ться мукой - заборошнитися. [Сито заборошнилося];

3) -ться (о сердце) - забитися, затьохкати, заколотитися, закалатати, закидатися, зат(р)іпатися, затріпотати, затріпотіти, затокотіти, застукотіти, (однокр.) тьохнути, кинутися, тіпнутися. [Серце затьохкало (тіпнулось) і замерло. Серце в батька й матери швидше застукотіло (Н.- Лев.)]; (о пульсе) забитися, затокотіти, закалатати, (однокр.) кинутися, тіпнутися. -ться в судорогах - затіпатися. -лся в судорогах кто - затіпався хто, корчі взяли кого, почало корчити кого. [Дико, проникливо крикнувши, затіпався мов у корчах (Л. Укр.)].

* * *

несов.; сов. - заб`иться

1) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. позабива́тися

2) (сов.: начать биться) заби́тися; ( о сердце) заколоти́тися, -ло́титься, закалата́ти, заки́датися, зате́нькати, заті́патися, затрі́патися

3) страд. несов. забива́тися; захара́щуватися, -щується; глуши́тися, -шиться, заглуша́тися, заглу́шуватися, -шується

несов.; сов. - забр`ызгаться

1) забри́зкуватися, -куюся, -куєшся, забри́зкатися и мног. позабри́зкуватися; (сов.: запачкаться) заля́патися и мног. позаля́пуватися, -пуємося, -пуєтеся, уля́патися; ( обрызгаться) обля́пуватися, -пуюся, -пуєшся, обля́патися и мног. пообля́пуватися; (сов.: облиться) захлю́патися и мног. позахлю́пуватися, -пуємося, -пуєтеся, диал. захлю́статися; ( грязью) заболо́чуватися, -чуюся, -чуєшся, заболоти́тися, -лочу́ся, -ло́тишся и мног. позаболо́чуватися, забо́втуватися, забо́втатися и мног. позабо́втуватися, убо́втатися сов., задри́пуватися, -пуюся, -пуєшся, задрипатися и мног. позадри́пуватися, забрьо́хуватися, -брьо́хуюся, -брьо́хуєшся, забрьо́хатися и мног. позабрьо́хуватися, сов. убрьо́хатися

2) (сов.: начать брызгаться) поча́ти бри́зкатися (бри́зкати, кропи́ти), забризкати, закропи́ти, -кроплю́, -кро́пиш

-ся затріпотіти (б. вр. -чу, -тиш), затріпотати(ся) (б. вр. -чу(ся), -почеш(ся)), затріпатися, затрепатися, затіпатися, закидатися, (задрожать) затремтіти, затруситися; срвн. Трепетать. Сердце -тало - серце затріпотіло (затріпотало, -талося), затріпалося, затіпалося, закидалося. [Її серце затріпалося в грудях, неначе з переляку (Н.-Лев.). Життям створіння всяке затріпоче (Самійл.)]. Он -тал - він затремтів, затрусився, (забился) затріпотався, затріпався. Берёза -тала листьями - береза листом залепетала, затріпотіла.

* * *

несов.; сов. - исцар`апаться

привязаться

1) прив'язуватися, прив'язатися, припинатися, прип'ястися. [Сиділа на сходах, що провадили до причалу, де прив'язувались човни (Л. Укр.)];

2) (пристать, не отходить) ув'язуватися, ув'язатися до кого, за ким, присотатися, навратитися. [Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Пішли ми в садок, і він до нас присотався (Чигир. п.). Навративсь як собака (Мнж.)];

3) (к кому, к чему: придираться, приставать, прицепиться) в'язнути, прив'язнути, ув'язнути, нав'яз(ну)ти, в'язатися, ув'язатися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, до чого, чіплятися, при[в]чепитися до кого или кого за що, налазити, налізти на кого или до кого, сікатися, присікуватися, присікатися, присіпатися, скіпатися, прискіпуватися, прискіпатися до кого; срв. Приставать, Придираться, Цепляться. [Чого ти в'язнеш до нас? (Звиног.). Чого вона прив'язла до мене? (Васильч.). Причепився, як реп'ях (Ном.). Ні з сього, ні з того за що-небудь учепиться (Звиног.). Учепився, як гріх села (Ном.). Присікалася наче оса (Кониськ.). Чого ви на нас налазите? (Мирн.). Чого се він до мене присіпався?]. -вязываться к каждому слову - чіплятися кожного слова, за кожне слово;

4) прихилятися, прихилитися, привертатися, привернутися до кого, до чого, прикладатися прикластися до чого. [Він до мене був прихилився всією душею (Крим.). Я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). З більшим запалом прикладався до науки (Франко)].

* * *

несов.; сов. - привяз`аться

1) прив'я́зуватися, прив'яза́тися, припина́тися, припну́тися и прип'ясти́ся и прип'я́стися

2) ( чувствовать расположение) прихиля́тися, прихили́тися, приверта́тися, приверну́тися, прив'я́зуватися, прив'яза́тися

3) (к кому-чему - неотступно следовать, приставать) причіпля́тися и причі́плюватися, причепи́тися, чіпля́тися, учепи́тися (до кого-чого) и начепи́тися (на кого), прив'я́зуватися, прив'яза́тися (до кого-чого), ув'я́зуватися, ув'яза́тися, в'я́знути, прив'я́знути и ув'я́знути, пристава́ти, приста́ти (до кого); ( придираться) прискі́пуватися, прискі́патися (до кого-чого)

несов.; сов. - расцар`апаться

1) роздря́пуватися, -пуюся, -пуєшся, роздря́патися и мног. пороздря́пуватися; (сов.: поцарапать себя) подря́патися

2) (драться, царапаясь; перен.) дря́патися, подря́патися; ( ссориться) свари́тися, -рю́ся, -ришся, посвари́тися, розсва́рюватися, -рююся, -рюєшсся, розсвари́тися

3) страд. несов. роздря́пуватися

1. n

1) задишка; важке дихання

2) зітхання

2. v

1) часто і важко дихати; задихатися

2) пихтіти, пихкати

3) говорити задихаючись; випалювати (звич. pant out)

4) палко бажати (чогось — for, after)

5) нудитися, нудьгувати (за чимсь — for, after)

6) битися, тіпатися, тріпатися (про серце)

7) зітхати

* * *

1) задишка

2) зітхання, подих

3) пихтіння ( про машину)

1) важко дихати; задихатися

2) пихтіти ( про машину); говорити задихаючись; випалювати ( pant out)

3) (for, after) палко бажати ( чого-небудь), тужити

4) здійматися ( про груди); тіпатися, сильно битися ( про серце)

1. n

1) хватка, захват (зубами); укус

2) різкий звук; тріск; клацання; брязкання

3) різке слово; різка мова

4) застібка; замочок; кнопка (для одягу)

5) засувка; клямка

6) моментальний знімок, моментальна фотографія

7) різке раптове похолодання (часто cold snap)

8) розм. жвавість, енергія; заповзятливість

9) розм. вогник, живинка

10) розм. яскравість; виразність

11) розм. частка

12) розм. несподівана удача

13) розм. хороше місце; гарна робота

14) театр., розм. короткочасний контракт; тимчасова робота

15) розм. поступлива людина

16) розм. іграшка в чиїхсь руках

17) діал. шматочок

18) діал. легка закуска

19) сухе хрумке печиво

20) тех. обтискач

2. adj

1) поспішний

2) парл. позачерговий

3. adv

1) раптом, раптово

2) з тріском, з шумом

4. v

1) хапати, кусати

2) кусатися

3) ловити; спіймати

4) ухопитися; хапатися (за — at) (тж перен.)

5) робити поспіхом

6) потягти; поцупити, украсти

7) різко обривати (переривати); обрізати (когось)

8) розмовляти різко (уривчасто, роздратовано); накидатися (на когось); огризатися; гаркати

9) клацати, цокати; ляскати; ляпати; трішати

10) закриватися, защіпатися з тріском

11) спускати курок без пострілу

12) робити моментальний знімок; фотографувати

13) заплющувати, закривати (дзьоб, рот)

14) закриватися (про дзьоб, рот)

15) ламати, рвати (з тріском)

16) ламатися, рватися (з тріском)

17) розривати, порушувати

18) різко погіршуватися (про здоров'я)

19) блискати (очима)

20) тех. заскакувати в гніздо

* * *

1) хватка, захоплення ( зубами); укус

2) різкий звук (чого-небудь, що раптово розірвалось, лопнуло або зламалось); тріск, клацання, брязкання, ляскання

3) різка, уривчаста мова; різке слово

4) застібка, замочок; кнопка ( для одягу)

5) засувка, клямка

6) моментальна фотографія, моментальний знімок

7) різке раптове похолодання ( часто cold snap)

8) жвавість, енергія, заповзятливість

9) "живинка", вогник; жвавість, яскравість, виразність

10) cл. несподівана удача

11) cл.; cл. гарне місце, гарна робота

12) театр. жapг. тимчасова робота; короткотерміновий контракт

13) cл. поступлива людина; іграшка в чиїх-небудь руках

14) сухе хрустке печиво ( часто з імбиром)

15) pl; cл.; = snapbeans

16) тex. обтискач ( для заклепок)

17) снап ( дитяча карточна гра)

1) скороспішний, поспішний

2) парл. позачерговий

3) зроблений без попередньої підготовки

4) який защіпається, із засувкою

5) простий, легкий

1) раптом, несподівано

2) з тріском, з шумом

1) хапати; кусати ( snap up); кусатися; хапатися

2) хапати, ловити; (at) хапатися, ухопитися

3) робити поспішно або наспіх

4) діяти швидко

5) схопити, вирвати, вихопити

6) різко переривати, обривати ( кого-небудь); розмовляти різко, уривчасто, роздратовано; накидатися ( на кого-небудь); огризатися, гаркати

7) клацати, брязкати, ляскати ( чим-небудь); клацати, брязкати, тріскотіти, тріщати; захлопуватися, защіпатися з тріском; спускати курок без пострілу; вмикати, перемикати

8) робити моментальний знімок; клацати, фотографувати

9) закривати (рот, дзьоб); закриватися (про рот, дзьоб)

10) ламати або рвати ( з тріском); ламатися або рватися ( зненацька або з тріском); надірватися, зірватися

11) рвати, порушувати

12) різко погіршуватися ( про здоров'я)

13) блискати ( очима)

14) тex. заскакувати в гніздо

15) ( into) приходити в потрібний стан ( для початку роботи); ( out of) виходити з якого-небудь стану; звільнитися, позбутися ( настрою)

1) різке смикаюче або таке, що тягне зусилля; смикання

2) петля, скоба ( для затискання морди коня під час хворобливої операції)

3) сурма, пережим жив

1) смикати, тягнути

2) смикати; a horse twitches his ears кінь пряде вухами; сіпатися his face twitched with emotion [with pain]у нього сіпалася особа від хвилювання [від болю]

3) зривати; висмикувати

4) щипати; ущипнути

5) мучити

6) дiaл. зав'язувати; закріплювати