-
1 судити
1) юр. ( когось) to judge, to try, to pass judgement on2) спорт. to referee (in), to umpire (in)3) ( робити висновки про щось) to judge, to form an opinionнаскільки я можу судити — to my mind, in my opinion
4) ( призначати - про долю) to predestine, to preordain -
2 судити
-
3 судити
1) юр., спорт. суди́ть2) (выражать неодобрение кому-либо, чему-либо) осужда́ть; ( неодобрительно оценивать) суди́ть; ( недоброжелательно обсуждать) пересу́живать; ( относиться отрицательно) порица́ть3) (составлять мнение, суждение) суди́ть4) (що) ( предназначать) суди́ть (что); ( уготавливать) обрека́ть (на что)5) говори́ть, расска́зывать -
4 судити
-
5 судити
გასამართლება; მსაჯობა -
6 судити
судзьдзя -
7 судити воєнних злочинців
Українсько-англійський юридичний словник > судити воєнних злочинців
-
8 судити за злочин
-
9 судити заочно
-
10 судити злочинця
-
11 несправедливо
unjustly, unfairlyсудити несправедливо когось — to judge unfairly; to do one wrong, to do one an injustice, to wrong one
-
12 висуджувати
= ви́судитивысу́живать, вы́судить -
13 Епіктет
Епіктет (бл. 50, Гієраполь, Фригія - бл. 138) - давньогрецьк. філософ, представник пізнього стоїцизму. Раб одного з охоронців Нерона, деякий час був секретарем останнього, пізніше відпущений на волю. Заснувавши власну школу, проповідував стоїчну мораль у бесідах і вуличних суперечках. Вів украй аскетичний спосіб життя. Про вчення Е. можна судити лише із записів його учня - історика Флавія Аріана: "Роздуми Епіктета" (з 8-ми книг збереглося 4) і "Дружні бесіди Епіктета" (дійшли лише фрагменти з 12-ти книг). Основною ідеєю Е. є необхідність досягнення й утвердження людиною духовної свободи і моральної позиції за будь-яких зовнішніх обставин - рабства чи можновладності, злидарювання чи розкошів. Однак при цьому Е. засуджує рабство як моральне потворство, яке призводить до духовної вбогості, а то й ницості як раба, так і його господаря. Господар, що піддається сваволі власних примх, - навіть більший невільник, аніж раб, що стійко долає труднощі долі. Вище благо Е. вбачав в узгодженості дій, поведінки, бажань і думок людини з природою, універсумом (божественними законами); вищу мету людини вбачав у свідомому підпорядкуванні своєї життєдіяльності розумній, божественній (природній) необхідності, що єднає особистість як розумну істоту з Богом та дотримання якої і є справжньою свободою. Від природи всі люди рівні, і лише зовнішні, випадкові обставини порушують цю рівність, ставлячи їх у позірно різне, часто-густо діаметрально протилежне становище. Тому покликання людини полягає не стільки у виборі своєї життєвої ролі, скільки у внутрішньому, моральному самовдосконаленні. Чимало ідей філософії Е. були розвинені римськими еклектичними вченнями, християнством. Письмових творів після Е. не залишилося. -
14 Ісус Христос
Ісус Христос ( від грецьк. χριστόζ - помазаник (Божий) - згідно християнського віровчення, засновник віровчення, засновник християнства. Більшість християнських церков, окрім монофізитів, вшановують I. X. як боголюдину. В новозавітній літературі (зокрема в Євангелії від Матвія) говориться, що дружина тесляра Йосипа Марія чудесно зачала від Духа Святого і, залишившись непорочною, народила у Віфлеємі І.Х. Щоб зберегти дитя від переслідувань царем Іродом, сім'я, за порадою архангела Гавриїла, відправилася в Єгипет. Після повернення в Галілею І.Х. був хрещений Іваном Хрестителем і почав проповідувати своє вчення. Допомагали йому в цьому 12 учнів, названих апостолами. Зраджений своїм учнем Юдою, І.Х. був засуджений синедріоном (юдейським судом) до смерті - розіп'ятий на хресті, а опісля похований у печері. Після суботи він воскрес. Християни вірять у друге пришестя I. X. Проте не всі вони однаково уявляють Спасителя. Так, юдео-християни вважають його сином Йосипа, монофізити не визнають людську природу I. X. Уявлення про I. X. в християнській свідомості змінювалося протягом І - III ст. Якщо в Одкровенні Івана Богослова I. X. - небесна істота, то вже в Євангеліях знаходимо описання його земного життя. Окрім богословської існують інші версії І.Х. Посилаючись на суперечливість описання I. X. в новозавітній літературі, мовчання відомих діячів І ст. про I. X., ряд дослідників вважають його міфічною особою. Багато дослідників визнають історичну основу образу. Відома для свого часу особа - "праведна людина", "вождь бунту", проповідник - з часом здобула риси Спасителя, була наділена його шанувальниками надприродними властивостями. Додатково аргументи для історичної школи дали кумранські рукописи. Страчений "наставник праведності", згідно вчення есенів, воскресне і буде судити всі народи. З точки зору космічної концепції, І. X. - це прибулець з інших світів, якого земляни наділили надприродними властивостями. Про це свідчить, нібито, відсутність описання дитячих і юнацьких років його життя в ранніх Євангеліях, твердження І.Х. про існування на небі його "батька небесного" тощо. Багато інших космічних елементів містить Апокаліпсис та Євангеліє від Івана.А. Колодний
См. также в других словарях:
судити — Судить судити (1) 1. Править, управлять: Всеславъ князь людемъ судяше, княземъ грады рядяше, а самъ въ ночь влъкомъ рыскаше изъ Кыева дорискаше до куръ Тмутороканя. 36. Въ судьях же тѣх бысть старѣи, нарицаемыи именемь Июда, и сужаше людемъ лѣт 7 … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
судити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. (греч. κρίνειν) отделять, разделять, разбирать, решать споры … Словарь церковнославянского языка
Судити — осуждать, рассуждать, разузнавать … Краткий церковнославянский словарь
судити — суджу/, су/диш, недок. і док. 1) тільки недок., неперех.Складати думку про кого , що небудь, робити висновок щодо когось, чогось. || Міркувати. || рідко. Говорити, балакати. •• Не мені/ (нам і т. ін.) суди/ти я (ми і т. ін.) не хочу (не хочемо)… … Український тлумачний словник
судити — 1 дієслово недоконаного виду cкладати думку про кого , що небудь; оцінювати кого , що небудь, чиїсь учинки, поведінку; розглядати чию небудь справу в судовому порядку; у спортивних іграх – стежити за дотриманням правил і розв язувати суперечки… … Орфографічний словник української мови
оправливати — судити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Никейский Символ веры — Икона, изображающая святых отцов Первого Никейского собора, держащих Никейский символ веры Никейский символ веры (лат. Symbolum Nicaeum) христианский … Википедия
вънегда — (191) относит. слово и союз. I. Относит. слово. Употребляется в качестве союзного слова в придат. предлож., относящихся к слову с временным знач.: а на просвѣщениѥ до ·г͠і· генва(р) м(с)ца. въньгда праздьни(к) коньчѩѥть(с). сп(с). ны с҃не б҃жии… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Феодор Тимофеевич — боярин, а затем посадник новгородский XIV в. Первый раз упоминается в летописи под 1384 годом, когда он вместе с другими новгородскими боярами и житьими людьми в предвидении близкой войны ездил "Яму города ставити". Здесь он назван… … Большая биографическая энциклопедия
Тараканов, Василий Никитич — новгородский купеческий староста, 1512 1518 гг. В мае 1514 г. вместе с несколькими новгородскими боярами подписался на грамоте, закрепившей между Новгородом и Ганзою 10 летний торгово политический договор, по которому немцы за отказ от дружбы с… … Большая биографическая энциклопедия
Грамота — греч. слово, означающее письмо, письменный документ. К нам оно перешло во времена самых первых наших сношений с Грецией и до XV в. было исключительным термином для обозначения всякого рода письменных документов. Только в XV и XVI вв. появляются в … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
