-
1 корзина
кошик, (побольше) кіш (р. коша), (узкая, с двумя ручками) кошіль (-шеля), кошелина, кошар (-ра), кошівка, (из лозы) лозя[а]ник, сапет (-та), сапета (-ти), (из лыка, ремня) козуб (-ба); (только неподвижная, преимущ. для хранения зерна, фруктов и т. п.) кошівниця; специальнее: (соломенная) солом'яник, (из лозы, обмазанная глиной) стуга, стужка, (для ссыпки зерна) зсипа. [Носію! Скинь цього кошика, а я тут сам сяду (Крим.). Дев'ять кращих його творів підуть до редакційного коша (Грінч.). Ножик з кошеля виваливсь (Звин.)].* * *ко́шик, ко́шіль, -шеля и коші́ль, -шеля́, кіш, род. п. коша́; сапе́т, сапе́тка -
2 короб
1) короб (-ба), (из луба) козуб (-ба), (из лозы покрытой глиною) стуга, (из картона, футляр) шабатурка, (чаще множ.) шабатурки (-рок); срвн. Коробка 1. Наговорить три -ба - набалакати повен міх (Крим.); (наврать) набалакати три мішки (сім мішків) гречаної вовни (Приказка), розбити цілий глек брехеньки. Его свело -бом - його зсудомило (справчило). Ни из -ба, ни в -роб - ні туди, ні сюди; ані з коша, ані в кіш;2) (тележный лубяной кузов) короб, глабці (-бців и -бець); см. Кузов 1; (плетёная корзина на дрогах для возки угля и пр.) сапет (-та), сапета (-ти), куча;3) см. Пошевни.* * *ко́роб; ( из луба) ко́зуб, ко́зубень, -бня, уменьш. козубе́ць, -бця́, козубе́нькаце́лый \короб, с три ко́роба — ( очень много) по́вний міх (мішо́к)
-
3 Потуже
нар. тугшенько, тугше, тугіш(е), стуга.
См. также в других словарях:
стуга — 1 іменник жіночого роду козуб діал. стуга 2 прислівник стуга незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови
стуга — полоска, связь , др. русск. сътуга связь, скрепа , чеш., слвц. stuhа лента, шнурок , польск. wstęga, wstążkа лента , н. луж. stuga. Из *sъtǫga, связанного с тугой, тяга, тянуть; см. Брюкнер 635; Голуб–Копечный 359. См. растуга, сустуга … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
стуга — I и, ж., діал. Плетений з лози та обліплений глиною козуб, в якому зберігають зерно, муку. || Козуб, сплетений із лубу. II присл., діал. Тугіше … Український тлумачний словник
Стугна — приток Днепра, бывш. Киевск. губ., др. русск. Стугна (Пов. врем. лет, 988 г., и др., СПИ). Связано со стугнуть стынуть , стыгнуть – то же. •• [Иную этимологию выдвигает Мошинский ( Zasiąg , стр. 177–178), который объясняет Стугна, Востугна,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
сустуга — металлическая пряжка, застежка , только др. русск., также сустугъ, въстугъ м. – то же, въстуга ж. (Срезн. III, 628). Ср. стуга, растуга. Морд. sustukа большая застежка заимств. из русск. (Соболевский, ИОРЯС 30, 441) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Кавалеры ордена Святого Георгия IV класса С — Кавалеры ордена Святого Георгия IV класса на букву «С» Список составлен по алфавиту персоналий. Приводятся фамилия, имя, отчество; звание на момент награждения; номер по списку Григоровича Степанова (в скобках номер по списку Судравского);… … Википедия
стугенька — присл., діал. Те саме, що стуга II … Український тлумачний словник
стужка — и, ж. Зменш. до стуга I … Український тлумачний словник