стривожити

См. также в других словарях:

• стривожити — жу, жиш, док., перех. і без додатка. 1) Викликати, вселити почуття неспокою, хвилювання. •• Стриво/жити ду/шу чию порушити душевну рівновагу, схвилювати. 2) Порушити спокій, спокійний або звичайний стан кого , чого небудь. || Привести в рух,… …   Український тлумачний словник

• стривожити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• стривожити — вожу, жиш, Пр. Викликати тривогу, почуття неспокою …   Словник лемківскої говірки

• перетурбувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Дуже стурбувати, стривожити кого небудь. 2) Стривожити всіх чи багатьох …   Український тлумачний словник

• затривожити — жу, жиш, док., перех., діал. Стривожити …   Український тлумачний словник

• злякати — і рідко ізляка/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Викликати ляк, страх; перелякати. || Примусити здригнутися від несподіванки. || Стривожити, порушити. || Сполохавши, примусити полетіти (перев. комах, птахів) …   Український тлумачний словник

• переколошкати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) Перелякати, стривожити всіх чи багатьох. 2) Перебити, перенівечити всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

• перелякати — а/ю, а/єш, док., переля/кувати, ую, уєш, недок., перех. Викликати страх, боязнь; дуже стривожити, злякати кого небудь або всіх, багатьох …   Український тлумачний словник

• перетривожити — жу, жиш, док., перех., розм. Дуже стривожити кого небудь …   Український тлумачний словник

• потурбувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Викликати в кого небудь неспокій, хвилювання; занепокоїти, стривожити. 2) Порушити чий небудь відпочинок, відірвати від якихось занять. 3) Турбувати якийсь час …   Український тлумачний словник

• стривожений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до стривожити. 2) у знач. прикм. У якого викликали, якому вселили почуття неспокою, хвилювання. 3) у знач. прикм. Який виражає збентеження, неспокій, тривогу. •• Стриво/жена душа/ чия, у кого ; Стриво/жене се/рце …   Український тлумачний словник