стремено

См. также в других словарях:

• стремено — е/на/, с. 1) Пристрій для упирання ноги вершника у вигляді металевої дужки, що підвішується до сідла за допомогою ременя. 2) анат. Одна зі слухових кісточок середнього вуха людини й тварин …   Український тлумачний словник

• стремено — [стреиме/но] на, м. (ў) н і, мн. е/на, е/н і [стреимеино/] на/, м. (ў) н і/, мн. е/на, е/н …   Орфоепічний словник української мови

• стремено — іменник середнього роду * Але: два, три, чотири стремена …   Орфографічний словник української мови

• местерон — стремено …   Краткий словарь анаграмм

• СТРЕМЯ — СТРЕМЯ, стремено ср., новг., сиб. стремна мн. (от стромить, втыкать) часть верховой конской сбруи: железная дуга, дужка с проушиной и с донцем, подвешиваемая к седлу на путлище (ремне), для упора ног всадника. Встарь бывали и серебряные стремена …   Толковый словарь Даля

• Стремя — У этого термина существуют и другие значения, см. Стремя (значения). Стремя Стремя, стремено  седельная принадлежность, помогающая всаднику сесть на коня и сохранять равновесие во время е …   Википедия

• Кириченко, Раиса Афанасьевна — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Кириченко. Раиса Кириченко Основная информация Полное имя Раиса Афанасьевна Кириченко …   Википедия

• путлиця — і, ж. Ремінь, яким прив язується стремено …   Український тлумачний словник

• стременний — а, е. 1) Прикм. до стремено 1). Стременні ремені. 2) у знач. ім. стреме/нний, ного, ч., іст. Конюх слуга, який доглядав за верховими кіньми свого господаря, а також супроводжував його під час полювання. || У Московській державі 16 17 ст. – слуга… …   Український тлумачний словник

• стременонько — а, с. Зменш. пестл. до стремено 1) …   Український тлумачний словник

• стремінце — і/нця/, с., анат. Зменш. пестл. до стремено 2) …   Український тлумачний словник