-
1 сторонній
1) прикм. outside, unconnected, irrelevant; extraneous; unauthorized; accessory, secondary; ( чужий) strange, foreignбез сторонньої допомоги — unaided, without outside assistance
2) ч (як ім.) outsider, strangerстороннім вхід заборонений — no trespassers, no trespassing; no admittance except on business
3) -
2 сторонній
-
3 стороннє тіло
-
4 сторонній
-
5 сторонній
пабочнычужы -
6 сторонність
alienation, estrangement, indifference -
7 сторонність
-
8 чужий
czużyjприкм.cudzy, obcy (іноземний, невідомий)іноземна мова — język...
стороннім вхід заборонений —...ym wstęp wzbroniony
чужорідне / стороннє тіло — ciało...e
-
9 вплив
чinfluence; effect, impact ( про суспільні явища); authority ( over), ascendancy (on, over) (авторитет, влада)вплив на клімат — climate control, climatic effect, weather control
вплив шуму — noise exposure, noise impact
-
10 доступ
-
11 трафік
ч комп. -
12 чужий
1) ( який належить іншому) smb. else's, another's, other'sприсвоїти чужу думку — to borrow an idea; to plagiarize
чужий термінал комп. — visitor terminal
3) ч (як ім.) stranger, foreigner; outsider -
13 сильманаль
ru\ \ сильманальen\ \ silmanalde\ \ Sil(i)manalfr\ \ \ silmanal*пластичний магнітотвердий сплав без феромагнітних хімічних елементів; містить 86,8% Ag; 8,8% Mn; 4,4% Al; відзначається сталістю залишкової індукції Br при впливі сторонніх магнітних полів; Br — мала (≈0,06 Тл), а коерцитивна сила Hc — велика (≈500000 А/м); сплав дорогий, застосовується рідко, магнітна енергія (BH)макс мала -
14 екстерналізм та інтерналізм
ЕКСТЕРНАЛІЗМ та ІНТЕРНАЛІЗМ - альтернативні й впливові течії в історіографії та філософії науки, які розрізняються за відповіддю на запитання: які фактори - зовнішні чи внутрішні - відіграють вирішальну роль у розвитку науки. Екстерналізм (від лат. externus - зовнішній, сторонній) вирішальну роль у розвитку науки відводить зовнішнім факторам: економічним, соціально-політичним чи ідеологічним. У річищі такого підходу вважається, зокрема, що експериментальна наука виникла завдяки потребам виробництва (Бернал), а наука як соціальний інститут стала можливою внаслідок заміни конфронтації паралелізмом і навіть певним перетином сфер теології й науки (Мейсон); що виникнення протестантської етики - з її звеличуванням самовідданої праці та проповіддю тисячолітнього царства розуму, в якому людина стане володарем природи, - було серед найважливіших передумов зближення раціоналізму й емпіризму, і на цій підставі виникла природнича наука (Мертон, Вебстер та ін.). Прихильники екстерналізму не змогли, однак, конкретизувати дію зовнішніх чинників на рівні творчого пізнавального акту, хоча думка про те, що науково-пізнавальна діяльність не може розглядатися поза широким соціокультурним контекстом, пізніше знайшла підтвердження. Інтерналізм (від лат. internus - внутрішній) виходить з того, що не можна пояснити зміни в науково-інтелектуальній сфері чинниками виробництва і що інтерпретація наукової революції як побічної гілки промислової революції не коректна (Койре). Визнаючи певний паралелізм соціально-економічного, соціокультурного і науково-інтелектуального процесів, інтерналісти не вбачають тут прямої детермінації інтелектуальної сфери соціальною (Холл). Розвиток науки постає безпосереднім наслідком розвитку інтелектуальності та прогресу її форм, тому наука, згідно з інтерналізмом, - це розгорнута в часі цілісність, в якій дедалі більше утверджуються раціональність, продукційні ідеї про світобудову та прогностична потуга теорій і т.ін. Од 60-х рр. XX ст. гострота дискусій між прихильниками Е. та І. пішла на спад. Це виявилося, зокрема, в тому, що серед представників обох орієнтацій з'явилися впливові групи дослідників, схильних до думки, що розвиток науки не можна вивести лише із зовнішніх або лише із внутрішніх чинників (Ліллі, Россі, Гессе та ін.).Ф. КанакФілософський енциклопедичний словник > екстерналізм та інтерналізм
-
15 Камю, Альбер
Камю, Альбер (1913, Мондові, Алжир - 1960) - франц. філософ-екзистенціаліст, письменник, драматург. Отримав освіту і почав творчу діяльність в Алжирі. В роки Другої світової війни - учасник (разом із Сартром) франц. руху Опору, співр. і редактор газ. "Комба" ("Боротьба") - органу руху Опору; лауреат Нобелівської премії з літератури (1957). У перший період творчості (ЗО - 40-ві рр.) у загальній перспективі екзистенційного філософування К. розробляє ідеї т. зв. абсурду філософії. К. цікавиться не стільки змалюванням абсурду, скільки проблемою його подолання. Будь-які форми людської діяльності позбавлені раціонального змісту і тому є "рівноабсурдними" ("можна лікувати чуму, але можна й топити печі крематоріїв"), але рівноприйнятність альтернатив є такою лише з раціоналістичної точки зору. З позицій "життєвих" - екзистенційних, моральних - такі альтернативи зовсім не рівноцінні. Це дає підставу К. для висновку, що не все є абсурдним: дещо у світі "все ж має певний сенс, і це - людина... єдина істота, яка шукає цей сенс". Тим самим окреслюються певні спонуки, що дозволяють знайти твердий ґрунт для подолання абсурду, і формою такого подолання К. вважає "бунт". З цього висновку починається другий період творчості К. - період "бунту", що відкривається публікацією есе "Бунтівна людина" (1951), на сторінках якого К. робить спробу проаналізувати "бунтівну свідомість в Європі за останні два століття". К. різко протиставляє бунт і революцію. Остання, на його думку, лише замінює один порядок (раціональність) іншим, тому в ній обов'язково відбувається "переродження Прометея на Цезаря" (про це свідчить історичний приклад якобінців і більшовиків). Єдиний вихід - "бунт" як постійне тривання змін, творчості, свободи. Трагічна смерть К. перервала перехід до третього періоду творчості, що почав окреслюватись у повісті "Падіння" (1956).[br]Осн. тв.: "Міф про Сизифа" (1942); "Листи до німецького друга" (1945); "Сторонній"; "Чума" (1947); "Бунтівна людина" (1951); "Роздуми над смертним вироком" (1960) та ін.
См. также в других словарях:
сторонній — я, є. 1) Який не є членом даної родини, цього колективу і т. ін.; чужий. || Непричетний до кого , чого небудь. || Який прийшов, з явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо. || у знач. ім. сторо/нній, нього, ч.; сторо/ння, ньої, ж.… … Український тлумачний словник
сторонність — ності, ж. Абстр. ім. до сторонній … Український тлумачний словник
сторонній — [сторо/н :ій] м. (на) н :ому/ н :ім; ж. н :а; с. н :еи; мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
сторонній — (який не є членом якогось колективу, якоїсь родини, не пов язаний спільністю умов життя, праці тощо), чужий, побічний Пор. нетутешній … Словник синонімів української мови
сторонній — прикметник … Орфографічний словник української мови
сторонність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
домішка — и, ж. Те, що додається до чого небудь, змішується з чимось, входить до складу чого небудь. || Додавання, примішування чого небудь. || Сторонні речовини та мікроорганізми, розподілені чи розчинені в середовищі. •• До/мішка в атмосфе/рі розсіяна в… … Український тлумачний словник
збори — ів, мн. 1) Зустріч, зібрання членів якого небудь колективу, організації з метою обговорення або проведення чого небудь. || збірн. Присутні на таких засіданнях і зустрічах. •• Відкри/ті збо/ри зібрання членів якої небудь організації з допуском… … Український тлумачний словник
обчищати — а/ю, а/єш, недок., обчи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Знімати з чого небудь верхній шар, покриття (кору, шкуринку, лушпиння і т. ін.). 2) з чого, на чому. Знімати з поверхні чого небудь різні сторонні нашарування (бруд, грязь і т. ін.). || … Український тлумачний словник
очищати — а/ю, а/єш і рідко очи/щувати, ую, уєш, недок., очи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. || Звільняти кого , що небудь від різних сторонніх нашарувань. 2) Забирати звідкись усе зайве,… … Український тлумачний словник
прилюдний — а, е. 1) Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. || Який відбувається, здійснюється з допуском сторонніх осіб; відкритий, гласний. || Розрахований на ознайомлення сторонніми особами. || Признач. для публіки. 2) Те саме,… … Український тлумачний словник