-
1 маячить
промаячить1) (виднеться вдали) маячіти, промаячіти, манячити, проманячити, (неясно, в темноте, в тумане) бовваніти (-нію, -нієш и -ню, -ниш), пробовваніти, бовванячити, пробовванячити, (реять) мріти(ся), майоріти, промайоріти, (струясь, переливаясь, сверкая) леліти, пролеліти, бриніти, пробриніти; (мелькать) маяти, майнути; (торчать) стовбичити. [Внизу одкривалися чудові долини, а за ними маячіли вкриті лісом гори (Крим.). Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли (Н.-Лев.). На небі чистому ген хмара бовваніє (Греб.). Дивлюсь - щось бовванячить під селом (Сл. Гр.). А під лісом, край дороги либонь курінь мріє (Шевч.)];2) чем (подавать знак) - (по)давати, (по)дати знак (сигнал: гасло), показувати, показати рукою, головою, очима, (рукой, шапкой и т. п.) махати, махнути (рукою, шапкою и т. п.);3) -чить по свету - тинятися, поневірятися по світу (по світах);4) бідувати, перебідувати, перемагатися, перемогтися, калатати, перекалатати; срв. Перебиваться 2. -чить зиму - перекалатати зиму;5) см. Мешкать.* * *возвр. - ма`ячиться1) ( виднеться в отдалении) мая́чити и маячи́ти, маячі́ти, майорі́ти, майори́ти, боввані́ти, стовби́читимая́чить жизнь — поневіря́тися
-
2 Коломенская верста
перен. чугуївська или келебердянська верства (Котляр.), фі[хви]гура, гомила, гандрула, здоровило. Торчать -кой верстой - стовбичити.
См. также в других словарях:
стовбичити — чу, чиш, недок. 1) Стояти, різко підноситися над навколишньою поверхнею (про високі тонкі предмети). || Видаватися, виступати над поверхнею, вирізнятися серед навколишнього простору. 2) розм. Стояти, бути на ногах. || Постійно перебувати де… … Український тлумачний словник
стовбичити — (стояти, бути на ногах; бути присутнім, перебувати де н. недоречно, небажано, без діла тощо), стирчати, стовбеніти, стри[е]міти, манячити; топтатися, товктися, тупцювати, тупцяти (переступаючи з ноги на ногу, з місця на місце) … Словник синонімів української мови
стовбичити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бовваніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). 2) діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити … Український тлумачний словник
манячити — я/чу/, я/чи/ш і манячі/ти, і/ю, і/єш, недок., розм., рідко. Те саме, що маячити I; майоріти (у 1 знач.). ||Нерухомо стояти; стовбичити … Український тлумачний словник
стовбеніти — і/ю, і/єш, недок., розм. 1) Утрачати здатність рухатися, завмирати, ціпеніти від хвилювання, переляку, розгубленості і т. ін. 2) Те саме, що стовбичити 1) … Український тлумачний словник
стовбичення — я, с. Дія і стан за знач. стовбичити … Український тлумачний словник
топтатися — топчу/ся, то/пчешся, недок. 1) Переступати з ноги на ногу. || безос. Ходити по чомусь, наступати на щось. || розм. Ходити, пересуватися з місця на місце на невеликому просторі. 2) коло (біля) кого – чого, розм. Крутитися (у 3 знач.), проявляючи… … Український тлумачний словник
насторошувати — Насторошувати: висувати, стовбичити [16] … Толковый украинский словарь
стирчати — 1) (різко вирізятися на поверхні чогось, стояти сторч), стри[е]міти 2) див. стовбичити … Словник синонімів української мови
тупцювати — I (робити рухи ногами, залишаючись на місці), тупцяти, тупцюватися, тупцятися, переступати (перев. зі сл. ногами ), танцювати, переминатися, перетоптуватися (у нерішучості переважно зі сл. з ноги на ногу ) II ▶ див. годити, іти I, 1), стовбичити … Словник синонімів української мови