-
1 -ста
част. диал. -
2 Лукаш з Нового Міста
Лукаш з Нового Міста (?, Нове Місто побл. Самбора - бл. 1542) - укр. філософ, педагог. Вчився у Краківському ун-ті (1513 - 1515). Згодом там же працював викладачем: від 1517 р.- бакалавром, від 1521 р. - доцентом філософії та магістром вільних мистецтв. В останні роки життя залишив викладацьку роботу і виїхав із Кракова, продовжуючи підтримувати контакти з Краківським академічним середовищем і гуманістичним гуртком, очолюваним Русином. 1522 р. Л. видав укладений ним для студентів ун-ту підручник з епістолографії, написав також філософський трактат, який залишився неопублікованим. Про філософські погляди Л. відомо небагато З. наємо лише, що він, викладаючи вчення Аристотеля у Краківському ун-ті, критикував бездумне схиляння перед його авторитетом, що вже само по собі мало велике значення для пробудження самостійного мислення у слухачів. Головною рушійною силою історичного розвитку і суспільного прогресу Л. вважав людей діяльних, творчих, розумних і освічених. -
3 двоїста бікатегорія
дво́йственная бикатего́рияУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста бікатегорія
-
4 двоїста діаграма
дво́йственная диагра́ммаУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста діаграма
-
5 двоїста категорія
дво́йственная катего́рияУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста категорія
-
6 двоїста система
дуа́льная систе́маУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста система
-
7 двоїста формула
дво́йственная фо́рмулаУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста формула
-
8 несамодвоїста функція
несамодво́йственная фу́нкцияУкраїнсько-російський політехнічний словник > несамодвоїста функція
-
9 самодвоїста функція
самодво́йственная фу́нкцияУкраїнсько-російський політехнічний словник > самодвоїста функція
-
10 берёста
луб (березовий).* * *тж. бер`естабе́рест, -у, [бере́зовий] луб -
11 постоянная времени
ста́ла ча́суРусско-украинский политехнический словарь > постоянная времени
-
12 постоянная времени
ста́ла ча́суРусско-украинский политехнический словарь > постоянная времени
-
13 стадия
ста́дія -
14 постоянная времени
ста/ ла ча/суРусско-украинский металлургический словарь > постоянная времени
-
15 старость
ста́рість, -рості; ( старые лета) ста́рощі, -щівглубо́кая \старостьть — глибо́ка ста́рість
по \старостьти лет — через ста́рощі, через ста́рість
под \старостьть — під ста́рість, на схи́лі ві́ку
\старостьть не ра́дость — посл. ста́рість не ра́дість
-
16 статься
ста́тися (ста́неться)что с ним \статься лось? — що з ним ста́лося?
от сло́ва не ста́нется — погов. від сло́ва нічо́го не ста́неться
мо́жет \статься ться — (вводн. сл.) мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во
с (от) него́ ста́нется — він мо́же
-
17 конюшенный
стаєнний. [На стаєннім порозі з'явився хурман (Коцюб.)].* * *1) прил. стає́нний, коню́шенний2) в знач. сущ. стає́нний, -ого, ста́йничий и стайни́чий -
18 заугрюметь
ста́ти (ста́ну, ста́неш) похму́рим -
19 прядь каната
ста́лка кодо́ли, ста́лка ли́нви -
20 станция управления
ста́нція управління, ста́нція керува́нняРусско-украинский политехнический словарь > станция управления
См. также в других словарях:
СТА — средний торпедный аппарат СТА стенд [моделирования] тяжёлых аварий НИТИ им. А. П. Александрова СТА стартстопный телеграфный аппарат в маркировке, истор., связь Пример использования СТА 2М … Словарь сокращений и аббревиатур
СТА — СТА, сте, вост. частица, привесок, усиливающий слово, или в роде указательного: то, эт, от, или означающий вводную речь: де, мол. Хозяйка ста не хочет; она баит: я ста и в дом не пущу его. Здорово ста! Спасибо ста! Эко ста дело! Два ста бодаста,… … Толковый словарь Даля
СТА — СТА, частичка (обл., старин.). употр. после слов для подчеркивания, усиления их варызительности. Все ли здесь? * * спросил незнакомец. « Все ли ста здесь? повторил староста. Все ста, отвечали граждане.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
ста́за — стаза, ы; мн. стазы, стаз(биол.) … Русское словесное ударение
стаёт — [ставать] (устар. и обл. к становиться) • не стаёт обиходца (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
ста́до — стадо, а; мн. стада, стад, стадам … Русское словесное ударение
стаєр — іменник чоловічого роду, істота бігун на довгі дистанції … Орфографічний словник української мови
стаї — стаїв, мн. Пр. Лан, рілля, ділянка землі, виділена з цілого … Словник лемківскої говірки
-ста — усилит. част., напр. пожалуйста; у Пушкина, История села Горюхина: Все ли ста здесь? – повторил староста. – Все ста , – отвечали граждане . Др. примеры у Халанского (ИОРЯС 4, 267 и сл.), Шлякова (РФВ 40, 125 и сл.). Этимология затрудняется… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
-ста — частица. устар. и обл. 1. Употребляется в прямой речи для усиления, подчеркивания слова, после которого стоит. Все ли здесь? спросил незнакомец. Все ли ста здесь? повторил староста. Все ста, отвечали граждане. Пушкин, История села Горюхина. Да,… … Малый академический словарь
СТА — Самарско Тольяттинская полицентрическая агломерация конурбация в расширительном определении имеет численность населения около 2,5 млн. чел.[1] и включает в себя: города Самара, Тольятти, Жигулевск, Новокуйбышевск, Чапаевск, Сызрань, Октябрьск,… … Википедия