-
1 старий
2) ч (як ім. - про старика) old man; ( у фамільярному зверненні) old fellow ( bean), old thing, old boy3) -
2 старий
qart (про людину); eski (про речі); Старий Заповіт – Ahdi Atik -
3 старий
ancient, (в т. ч. про норму тощо) old -
4 старий
I прил.ста́рый; ( о человеке) престаре́лый; (о строениях, вещах, одежде) обветша́лый, ве́тхий; ( бывший в употреблении) поде́ржанный, изно́шенный; ( о животных) матёрый, матеро́йстари́й кавале́р (па́рубок) — ста́рый холостя́к
IIстарі́ ре́чі — ста́рые ве́щи, ве́тошь, старьё
(давний, давно существующий, давно известный) прил. ста́рый; ( предшествующий теперешнему)III (род. -ро́го); сущ.стари́к, ста́рец; ( о муже) благове́рный; ( в обращении) старина́ -
5 старий
vieux, vieillard -
6 старий
staryjприкм. -
7 старий
ძველი; მოხუცი, მოხუცებული -
8 старий
лядашчыстарыужываны -
9 старий документ
( якому більше 30 років) ancient document -
10 Старий віл борозни не портить
El buey viejo no estropea el surco // el buey viejo, surco derechoІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Старий віл борозни не портить
-
11 Старий друг лучше нових двух
El amigo viejo es mejor que dos nuevos // leña, libros, vino y amigos, los más viejos preferidosІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Старий друг лучше нових двух
-
12 Старий Вчитель
див. Лао-Цзи -
13 Не надовго старий жениться
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Не надовго старий жениться
-
14 біблія
БІБЛІЯ ( від грецьк. βιβλία - книги) - зібрання стародавніх священних книг юдаїзму і християнства. Б. існувала вже у старозавітний період. У ранньохристиянській літературі термін "Б." відсутній і починає вживатися від III - IV ст. н. е З. а структурою Б. поділяється на дві нерівні за обсягом частини - Старий Завіт і Новий Завіт. Назва "Старий Завіт" (зібрання священних книг юдаїзму) не зустрічається в юдаїзмі і започатковується лише християнською традицією, з метою розрізнити два союзи, які Бог укладав із людством у різні історичні періоди. Спочатку Бог уклав завіт з євреями, визначивши їх "богообраною" нацією, але цей завіт, згідно з християнським віровченням, був тимчасовим і діяв лише до пришестя Сина Божого (Месії) на землю. Месія (Ісус Христос) приніс "новий і досконалий закон", уклавши Новий Завіт з усім людством. Старий Завіт було написано в дохристиянський час на староєврейськ. мові, за винятком деяких уривків, написаних арамейськ. мовою. Новий Завіт - це християнська частина Б. (містить християнські священні тексти, написані грецьк. койне) Н. овий Завіт складають 27 книг - 4 Євангелія, Книга дій апостолів, 21 апостольське послання, Об'явлення Св. І. Богослова (Апокаліпсис). 39 книг Старого Завіту і 27 книг Нового Завіту опоряджують "канон" (від грецьк. κανών - правило, норма). Канонічними називали книги Б., які були ретельно відібрані впродовж тривалого часу з маси релігійних текстів та в яких вбачали відбиток істинного віровчення, його зразок. До найстародавніших і водночас визначних перекладів Б. належить грецьк. переклад Старого Завіту, відомий як "Септуагінта" (переклад сімдесятьох), здійснений не раніше III ст. до н. е. і не пізніше II ст. до н. е. Автори новозавітних текстів широко використовували старозавітні цитати саме з цього перекладу. Назагал і мова "Септуагінти" значною мірою вплинула на формування мови Нового Завіту. Найстарішим із латин, перекладів Старого Завіту вважається "Вульгата" (від лат. vulgata - загальновідома, доступна). Першим повним Слов'янськ, перекладом Б. вважається переклад братів Кирила і Мефодія (друг. пол. IX ст. н. е.), перше друковане видання Слов'янськ. Б. ("Острозька Біблія") було здійснене князем Острозьким в Україні (1581). -
15 Лютер, Мартин
Лютер, Мартин (1483, Ейслебен, Саксонія - 1546) - нім. релігійний мислитель і реформатор, ідеолог Реформації, 350 ляйвнщ один із творців загальнонім. літературної мови. Вивчав класичну літературу і філософію в Ерфурті. Магістр вільних мистецтв (1501), докт. теології (1512), проф. теологічного ф-ту Віттенберзького ун-ту (від 1512 р.). Монах-августиніанець (1505-1523), священик (1507), проповідник у Віттенберзькій церкві (від 1516 р.). Започаткував нім. Реформацію маніфестацією "95 тез" біля дверей Віттенберзької церкви (1517); опублікував у 1520 р. публіцистичну трилогію - "До християнського дворянства німецької нації", "Про Вавілонський полон церкви", "Про свободу християнина"; прилюдно спалив папську буллу і церковні декреталії (1520); безкомпромісно відстоював свободу совісті (і своє вчення) на Вормському рейхстазі (1521); відмежовувався від інших (не лютеранських) протестантських віросповідань (анабаптизму, кальвінізму та ін.). Переклав з оригіналів на нім. мову Новий (1522) та Старий (1534) Завіти, перетворивши тим самим Біблію на народну книгу, а її мову - на осердя літературної нім. мови. Написав численні твори (тлумачення текстів Біблії, духовні пісні, байки тощо). До гуманістів ставився неоднозначно - як до союзників, але вважав, що вони заклопотані "людським" значно більше, ніж "Божественним". Співпрацював з главою нім. гуманістів Гуттеном; полемізував з Еразмом Роттердамським: його "Діатрибі, або міркуванням про свободу волі" (1524) протиставив трактат "Про рабство волі" (1525). Людина, за Л., вільна (чи невільна) не тоді, коли може вибирати, а коли вибрана Богом (чи, відповідно, Сатаною). Підтримував ідею розмежування сфер (та істин) розуму і віри. Розум сприймав як орган осягнення того, "що нижче нас", віру - того, "що над нами" В. чення Л. підірвало монополізм католицизму ("папства") й започаткувало засади нової протестантсько-євангельської парадигми теології і церкви. Воно ініціювало поворот: 1) від католицького законоцентризму, орієнтованого на Старий Завіт, до новозавітного християнства (власне, до "первісного християнства"); 2) від засади "Папа вище Писання" - до ствердження пріоритету Св. Письма над церковними переказами й настановами; 3) від виокремлення духівництва у вивищений над усіма стан - посередник між Богом і людьми - до принципу "всезагальності священства" ("кожен християнин - священик") і верховенства Христа над усіма посередниками; 4) від віри в авторитет і спасенність освячених законом "добрих вчинків" - до "віри в віру" (принципу sola fide - спасіння "лише вірою"); 5) від церкви як бюрократичної (і економічної) інституції - до церкви як громади рівнодостойних вірян. Крім того, Л. виступав за реорганізацію монастирів, ліквідацію целібату священиків, звільнення світських судів від верховенства церковного права, за загальну (безкоштовну для бідних) освіту і всестанову народну школу. Реформація, однією з чільних постатей якої був Л., відкрила дорогу плюралізму тлумачень Св. Писання, дедогматизації ставлення до Біблії, теологічній реабілітації усіх форм суспільно-корисної праці, а в тенденції - зближенню профанічного і сакрального Х. оча Л. - насамперед церковний діяч, а не філософ, але його вчення торувало шлях як нім., так і всій новоєвропейській філософії.[br]Осн. тв.: Повне видання творів Лютера: нім мовою. У 67 т.; лат. мовою. У 38 т.; рос. мовою "Вибрані твори" (1994). -
16 дід
-
17 драндулет
ч( старий автомобіль) banger, jalopy -
18 друг
чдруг дитинства — childhood friend, playfellow
мій найкращий друг — my best friend, my bosom friend
нерозлучний друг — bosom friend, chum
близькі друзі — fast ( intimate) friends
бути нерозлучними друзями — to be inseparable friends; to be hand and glove with
-
19 жарт
чjoke, jest, fun, banter, sally, skit, sport, lark, pleasantry, prank, trick, game, drollery, japeстарий (відомий всім) жарт — Joe Miller
відбутися жартами — to laugh away smth.
облишмо жарти, без жартів — joking apart
-
20 завіт
ч(заповіт, настанова) precept, legacy; поет. behest
- 1
- 2
См. также в других словарях:
старий — а/, е/. 1) Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий. || у знач. ім. стари/й, ро/го, ч.; стара/, ро/ї, ж.; старе/, ро/го, с., розм. Людина, що прожила багато років. || у знач. ім. старі/, ри/х, мн.: а) те саме, що батьки 1); б) … Український тлумачний словник
старий — I 1) (який прожив багато років), похилий; перестарілий, перестаркуватий, старкуватий (дуже старий / старіший, ніж треба для чого н.); старезний (який дожив до глибокої старости) 2) ім. (чоловік, що прожив багато років), дід, старець, стариган(ь) … Словник синонімів української мови
старий — прикметник … Орфографічний словник української мови
Старий Крим — власна назва місто в Україні … Орфографічний словник української мови
Старий Самбір — власна назва місто в Україні … Орфографічний словник української мови
старий край — рого краю, Ол. Європа … Словник лемківскої говірки
ветхій — старий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вереття — (старий, подертий одяг), руб я, дрантя, рам я, лахи мн., лахмани мн., лахмання, лахманина, дранка, хламіття, шмаття, ганчірка, ганчір я, манаття; ланці мн. (перев. домашнього вжитку); недоноски мн. (кимось недоношений) … Словник синонімів української мови
List of cities in Ukraine — As of January 1, 2010 there are 459 cities (Ukrainian: мiсто, misto) in Ukraine. Below is the list of all cities by population as of 2001 Ukrainian Census. Contents 1 Cities in Ukraine 2 City status 3 See also … Wikipedia
Staryj Ostropil — (Старий Остропіль) … Deutsch Wikipedia
Staryi Krym — Старий Крим Escudo … Wikipedia Español