Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

став

  • 1 став

    Русско-украинский политехнический словарь > став

  • 2 став

    Русско-украинский политехнический словарь > став

  • 3 став

    I диал.
    став, ставо́к, -вка́
    II
    1) ( устройство) спец. поста́в, -у; (стояк) стоя́к, -а
    2) горн. поста́в, ставня́, стоя́к

    Русско-украинский словарь > став

  • 4 став

    гидр. пруд

    Українсько-російський політехнічний словник > став

  • 5 конвейерный став

    конве́єрний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > конвейерный став

  • 6 рештачный став

    ришта́чний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > рештачный став

  • 7 толчейный став

    товчи́льний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > толчейный став

  • 8 конвейерный став

    конве́єрний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > конвейерный став

  • 9 рештачный став

    ришта́чний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > рештачный став

  • 10 толчейный став

    товчи́льний поста́в

    Русско-украинский политехнический словарь > толчейный став

  • 11 тыйнях

    став НМ.

    Урумско-украинский словарь > тыйнях

  • 12 staw

    [став]
    m
    1) ставок, став ( jeziorko)
    2) суглоб anat.

    Słownik polsko-ukraiński > staw

  • 13 stawisko

    [ставіско]
    n

    Słownik polsko-ukraiński > stawisko

  • 14 ტბორი

    став, ставок

    Грузинсько-український словник > ტბორი

  • 15 dam

    став, ставок; шашки

    Dansk-ukrainsk ordbog > dam

  • 16 тыйнах

    став, ставок, загата П, СМ, К, СГ; заплава, засуха, озеро, що лишається на місці розливу річки К; тыйнах башна біля ставу П; тыйнах тарама балка з озером К.

    Урумско-украинский словарь > тыйнах

  • 17 пристав

    пристав (-ва). Становой -став - становий (-вого), (стар. на Правобережьи) асесор. Судебный -став - судовий пристав, (стар.) возний (-ного).
    * * *
    ист.
    при́став

    ду́мский \пристав — ду́мський при́став

    участко́вый (ча́стный) \пристав — при́став ча́сті

    Русско-украинский словарь > пристав

  • 18 останавливаться

    и Остановляться остановиться спинятися, спинитися, зупинятися, зупинитися, ставати, стати, запинятися, запинитися, впинятися, впинитися, припинятися, припинитися, перепинятися, перепинитися, переставати, перестати, (внезапно) затинатися, затнутися, (о многих) поспинятися, позупинятися, поставати и т. д. Он шёл, не -вался - він ішов, не спинявся (не ставав). Велите кучеру -виться - накажіть візникові спинитися (зупинитися, стати). Говори, не -вайся - говори, не зупиняйся. Не -ваясь - не спиняючись (не зупиняючись), без відпочинку, без перерви. Он работает не -ваясь - він працює (робить) не спиняючись (без упину). Сердце (дыхание) в груди -вилось - серце (віддих) у грудях запинилося, дух забило. Часы -вились - годинник став. Я -вился здесь на несколько дней - я спинився тут на (де)кілька днів. Я -вился в гостинице - я став у готелі. -виться на ночлег - стати на ніч, стати ночувати. -виться лагерем, биваком - отаборитися, оташуватися, отакомитися, отокуватися, окошитися, кошем, табором стати. Войско получило приказание -виться - військо здобуло наказ стати (спинитися). -виться со стадом - отирлуватися. Работа -вилась - робота припинилася (запинилася, стала). Мельница -вилась, не работает - млин став, не меле (не працює). Разговор -вился - розмова стала (припинилася, перепинилася), (внезапно) затнулася, урвалася. Он -вился, не договорив слова - він затнувся (запинився), не доказавши слова. На чём мы -вились? - на чому ми спинилися (стали)? -вимся на этом подробнее - спинімося на цьому докладніше. Барометр -вился на хорошей погоде - барометр став на годині. Он на этом не -вится - на цьому він не стане. Он ни перед чем не -вится - він ні перед чим не спиниться (нічим не впиниться). [Шляхта не впинялася ні вірою, ні мовою (Куліш)]. -виться, наткнувшись на препятствие - затинатися, затнутися. -виться неподвижным (от страха) - прикипіти до місця. Остановись! остановитесь! - спинись! спиніться! стій! стійте! Остановленный - спинений, зупинений, запинений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - останов`иться
    зупиня́тися, зупини́тися, спиня́тися, спини́тися; упиня́тися, упини́тися; (прекращаться, прерываться) припиня́тися, припини́тися; (переставать двигаться, делать что-л.) става́ти, ста́ти и ста́нути и постава́ти; (приставать на время где-л.) пристава́ти, приста́ти и приста́нути и попристава́ти; (располагаться, становиться лагерем) ота́борюватися, ота́боритися, несов. окоши́тися

    Русско-украинский словарь > останавливаться

  • 19 націоналізм український

    НАЦІОНАЛІЗМ УКРАЇНСЬКИЙ - деяка сукупність ідей та уявлень, в яких наголошується цінність нації. Джерела Н.у. вбачають передусім у поезії. Шевченка, де Н.у. виступає як поєднання цінності особи та нації, самобутньої культури та державної незалежності. Принципи Н.у. політичного вперше були чітко сформульовані Міхновським, потім Н.у. виступає важливим складником "популізму" (у розумінні ідеалізації простого народу як основи нації - Грушевський), консерватизму - у наголосі на еліті як носії культури і національної єдності (Липинський), а також складником деяких варіантів соціалізму та комунізму (націонал-комунізм). Внаслідок поразки Української Народної Республіки та утвердження авторитарних і диктаторських режимів у сусідніх державах (Польща, Росія) та поширення ідей інтегрального націоналізму в Зх. Європі, в 20-ті рр. в Зх. Україні виникає інтегральний націоналізм, одним із впливових ідеологів якого став Донцов. Філософськими засадами його політичної публіцистики був ірраціоналізм, волюнтаризм, елітизм. Н.у. в формулюванні Донцова не став загальноприйнятою ідеологічною доктриною націоналістичного руху 20 - 30-х рр. у Зх. Україні; крім того, він зазнавав критики (часто нищівної) і в націоналістичних колах. Більш зважені та помірковані версії Н.у. розвивали Вассиян, Сціборський та ін. Загалом Н.у. інтегральний (військовий) становив реакцію на домінування сили в міжнародних і міжнаціональних взаєминах, коли єдиним способом виживання нації могла бути тільки орієнтація на силу в протистоянні агресивним диктаторським режимам. Такою силою стала Українська повстанська армія, котра в боротьбі за незалежну Україну від 1941р. до поч. 1950 р. змушена була вести боротьбу і проти нім. фашизму, і проти рос. імперіалізму, прихованого за вивіскою СРСР. У ході цієї боротьби ідеологія Н.у. зміщувалася в бік визнання важливих елементів демократії та відмови від тенденцій ксенофобії, наявних в русі в період його формування. У післявоєнний період тільки од кін. 50-х рр. (особливо в 60-х рр.) став можливим культурний, інтелектуальний та громадський рух, який наголошував цінність нації як культурної самобутності у поєднанні із цінністю особи. Цей рух містив також більш-менш приховані, рідше - відкрито висловлені політичні вимоги (від розширення автономії до незалежності). Провідними постатями руху були Василь Симоненко, Іван Світличний, Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Василь Стус, Михайло Брайчевський, Валентин Мороз та ін. Виникли також окремі нелегальні політично спрямовані групи (група Лук'яненка-Кандиби та ін). У 70-х рр. рух поступово набуває виразного правозахисного характеру, проте він не мав єдиної ідеології і об'єднував широкий спектр орієнтацій - від прихильників "соціалізму з людським обличчям" та націонал-комунізму до "чистих" демократів і таких, які вважали здобуття державної незалежності основною метою Ф. ілософське підґрунтя руху також включало різні інтелектуальні тенденції: найбільший вплив мав екзистенціалізм, ревізіонізм, почасти аналітична філософія. З кін. 80-х та в 90-ті рр. XX ст. наголос на нації як носієві культурної самобутності та державної незалежності став важливим складником ідеології укр. націонал-демократів - широкого політичного руху, що його від кін. 80-х рр. репрезентує низка громадських організацій та партій. Ідеологія націонал-демократизму зберігає наголос на цінності нації як носія культурної ідентичності та державної незалежності, з одного боку, та гаранта прав людини, з іншого. В умовах, коли зберігається загроза культурній ідентичності українців внаслідок експансії рос. мови і культури, ідеологія укр. націонал-демократів не може її ігнорувати і, відтак, мусить поєднувати в собі громадянський та культурний аспекти. Н.у. у вузькому розумінні слова (коли політичні організації використовують термін "Н.у." як самоназву) представлений низкою організацій та партій, найвідоміші з яких ОУН, КУН та ін. В їх ідеології більшою чи меншою мірою наявні опозиції щодо лібералізму та громадянського націоналізму. Попри початковий період досліджень націоналізму в Україні до певних здобутків у цій галузі слід віднести антологію "Націоналізм" (Київ, "Смолоскип", 2000), підготовлену групою вчених з дослідження світового та укр. націоналізму на базі Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > націоналізм український

  • 20 частный

    1) прива́тний

    ча́стная пра́ктика — прива́тна пра́ктика

    ча́стная со́бственность — прива́тна вла́сність

    ча́стное де́ло — прива́тна спра́ва

    ча́стное обвине́ние — юр. прива́тне обвинува́чення

    \частный пове́ренный — юр. дорев. прива́тний пові́рений

    ча́стным о́бразом — прива́тно, прива́тним спо́собом

    2) ( частичный) частко́вий; ( случайный) випадко́вий; ( отдельный) поодино́кий, окре́мий; ( изолированный) ізольо́ваний

    вся́кий \частный челове́к — ко́жна поодино́ка (окре́ма) осо́ба (люди́на)

    заключе́ние от ча́стного к о́бщему — ви́сновок від частко́вого до загального

    ча́стное определе́ние — юр. окре́ма ухва́ла (постано́ва)

    ча́стное явле́ние — окре́ме (поодино́ке, випадко́ве, ізольо́ване) я́вище

    \частный слу́чай — поодино́кий (окре́мий) випадок

    3) дорев. поліці́йний

    \частный дом — часть, -ті

    \частный при́став — при́став ча́сті

    4) в знач. сущ. дорев. при́став ча́сті

    Русско-украинский словарь > частный

См. также в других словарях:

  • став — став, а …   Русское словесное ударение

  • став — 1. СТАВ, а; м. 1. Устройство в виде рамы, коробки и т.п., служащее для установления каких л. орудий, механизмов или для закрепления чего л. С. пилы. Мельничный с. Конвейерный с. С. для крепления породы в шахтах. 2. Составная часть чего л. Невод в …   Энциклопедический словарь

  • СТАВ — СТАВ, става, муж. 1. То, что поставлено; укреплено (обл.). 2. То, на чем что нибудь поставлено, укреплено, напр. рама для пилы на лесопилке (обл., спец.). || Крестьянский ткацкий стан (обл.). 3. Часть водоотливной установки в руднике, подающая… …   Толковый словарь Ушакова

  • Став — I м. устар. 1. Устройство (рама, коробка и т.п.), служащее для крепления чего либо. 2. Крестьянский ткацкий стан. II м. местн. то же, что ставок Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Став — I м. устар. 1. Устройство (рама, коробка и т.п.), служащее для крепления чего либо. 2. Крестьянский ткацкий стан. II м. местн. то же, что ставок Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • СТАВ — и пр. см. ставить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • став — сущ., кол во синонимов: 5 • запруда (15) • пруд (14) • рама (32) • с …   Словарь синонимов

  • став — став, а (устройство для крепления; пруд, запруда) …   Русский орфографический словарь

  • став — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • став — 1) а, м. обл. Пруд или запруда на реке. Перед вечером все моются в речке или на ставах. Короленко, Судный день. 2) а, м. 1. Устройство в виде рамы, коробки и т. п., служащее для установления каких л. орудий, механизмов или для закрепления чего л …   Малый академический словарь

  • став — I а; м. 1) Устройство в виде рамы, коробки и т.п., служащее для установления каких л. орудий, механизмов или для закрепления чего л. Став пилы. Мельничный став. Конвейерный став. Став для крепления породы в шахтах. 2) Составная часть чего л.… …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»