спутаний

См. также в других словарях:

• спутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спутати. || спу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Неясний, плутаний (про думки, слова, мову і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• спутаний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови