-
1 спорість
- остіспо́рость -
2 споріднення
с; = спорідненість -
3 споріднення
см. спорідненість -
4 спорідненість
жrelationship, kinship, affinity, connection, congeniality; ( схожість) likeness; connection, tie -
5 спорідненість
connection, alliance, relation -
6 спорідненість через шлюб
Українсько-англійський юридичний словник > спорідненість через шлюб
-
7 спорідненість до електрона
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > спорідненість до електрона
-
8 спорідненість
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > спорідненість
-
9 спорідненість
- остіро́дственность, родство́; сродство́ -
10 спорідненість
sporidnenist'ж. -
11 спорідненість
soydaşlıq, birleşme qabiliyeti -
12 духовність
ДУХОВНІСТЬ - категорія людського буття, що виражає його здатність до творення культури та самотворення. Прояснення природи людського буття через категорії "дух" та "Д." означає, що людина може не тільки пізнавати та відображувати навколишній світ, а й творити його. Творчі можливості людини як духовної істоти говорять про те, що окрім мислення вона має ще й вольове відношення до реальності. Дух як взаємодія мислительно-споглядальних та вольових процесів постійно об'єктивується в артефактах, створюючи світ культури. Д. постає як інтеґральна категорія, що виражає теоретико-пізнавальну, художньо-творчу та морально-аксіологічну активність людини. У християнській антропології Д. є виразом вищого моральнісного спрямування людського буття до Бога. Для Бердяєва головним атрибутом духовності є свобода, що споріднює людське та божественне і виявляється в творенні не лише об'єктів культури, а й власного життя. Креативно-трансцендуючий характер Д. дає підставу О. Лосеву трактувати її як міфотворення. В сучасній укр. філософії обрії Д. окреслюються через екзистенціали "віра, надія, любов" (Шинкарук, Кримський), що вияскравлює духовність як онтологічне осердя людини. Категорії "Д." у людському бутті певною мірою протистоїть категорія "душевність", яка виражає спрямованість людини передусім не до трансцендентного, а до ближнього, здатність до конкретно вираженої любові та співчуття. Цю різницю Д. та душевності укр. мова окреслює у контраверзі "духовна людина" - "душевна людина".Н. Хамітов -
13 гідрофільність
ru\ \ гидрофильностьen\ \ [lang name="English"]hydrophilicity, hydrophilyde\ \ Hydrophlliefr\ \ \ hydrophilieпоняття, що характеризує спорідненість речовин чи утворених ними тіл з водою; загальною мірою гідрофільності є енергія зв'язку молекул води з поверхнею тіла; гідрофільність поверхонь тіл може бути оцінена також за змочуванням їх водою; гідрофільними вважають поверхні, по яких вода розтікається повністю без утворення крайового кута змочування -
14 гідрофобність
ru\ \ гидрофобностьen\ \ hydrophobicityde\ \ Hydrophobiefr\ \ \ hydrophobieпоняття, що характеризує часткову спорідненість речовин чи утворених ними тіл з водою; гідрофобність слід розглядати як малий ступінь гідрофільності; на гідрофобній поверхні крапля води завжди утворює крайовий кут змочування -
15 близькість
ж1) (за місцем, тж.) nearness, closeness, proximity2) ( про спорідненість) propinquity3) ( про інтимні стосунки) intimacy -
16 біологічна спорідненість
Українсько-англійський юридичний словник > біологічна спорідненість
-
17 близька кровна спорідненість
Українсько-англійський юридичний словник > близька кровна спорідненість
-
18 близька спорідненість
immediate relationship, proximity of bloodУкраїнсько-англійський юридичний словник > близька спорідненість
-
19 законна спорідненість
Українсько-англійський юридичний словник > законна спорідненість
-
20 кровна спорідненість
consanguinity, blood relation, blood relationship, blood, godchildparenthood, kin, kind, kindred, kinship, natural cognation, natural relationship, relationshipУкраїнсько-англійський юридичний словник > кровна спорідненість
См. также в других словарях:
спорість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
спорість — рості, ж. Абстр. ім. до спорий 1) … Український тлумачний словник
спорідненість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
спорідненість — ності, ж. Абстр. ім. до споріднений. •• Спорі/дненість мов структурна подібність мов, зумовлена їхнім походженням від спільної прамови … Український тлумачний словник
споріднення — я, с. Те саме, що спорідненість. || Стосунки між родичами людей, що взяли шлюб, а також стосунки подружжя з їхніми кровними родичами; свояцтво … Український тлумачний словник
спорідненість — [споур’і/днеин іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
Причастя - співпричастя - сопричастя - спільність — (а не спілкування) бути причетним мати участь бути учасником брати участь Майже всі ці слова та вислови вживають, щоб передати грецьку терміногрупу κοινωνία, κοινωνός, κοινωνέω що походить від слова κοινός (спільний, звідки й назва елліністичної… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
отруйність — ності, ж. Властивість за знач. отруйний. Отруйність спор … Український тлумачний словник
кревність — ності, ж., розм. Те саме, що спорідненість … Український тлумачний словник
покревність — ності, ж., зах. Те саме, що спорідненість … Український тлумачний словник
патрилінійність — ності, ж. Визначення походження, спорідненості та успадкування по батьківській лінії при патріархаті … Український тлумачний словник
