-
1 споріднюватися
= споріднитися -
2 споріднюватися
родни́ться, сродни́ться -
3 споріднити
= споріднитися; док. див. споріднювати, споріднюватися -
4 споріднитися
-
5 родниться
1) рідни́тися; родича́тися; диал. рода́тися2) ( сближаться) зближа́тися, збли́жуватися, -жуюся, -жуєшся, спорі́днюватися, -нююся, -нюєшся; (сживаться) зжива́тися
См. также в других словарях:
споріднюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
споріднюватися — ююся, юєшся, недок., спорідни/тися, ню/ся, ни/шся, док. Ставати близькими, спорідненими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближуватися, зріднюватися. || Звикати до чого небудь; зживатися, освоюватися … Український тлумачний словник
споріднитися — див. споріднюватися … Український тлумачний словник