споріднювати

См. также в других словарях:

• споріднювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• споріднювати — юю, юєш, недок., спорідни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Тісно зв язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. 2) Робити подібними, схожими …   Український тлумачний словник

• споріднити — див. споріднювати …   Український тлумачний словник

• об'єднувати — ую, уєш, недок., об єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності… …   Український тлумачний словник

• об'єднувати — ную, нуєш, (об єднати, єднам), Пр. З єднувати в одне ціле; містити в собі, мати в своєму складі; споріднювати …   Словник лемківскої говірки