-
1 спад
ч1) ( зменшення) fall, abatement, diminution, drop; (у торгівлі, економіці) recession, decrease, decline, downturn, slack, downswing, disruption; (різкий, раптовий) slumpспад виробництва — setback in production, downswing
спад ділової активності — business decline (slowdown, recession)
2) (похил, схил) slope, chute, rapid, declivity -
2 спад
I -у(действие, состояние) спад, убыва́ние, у́быль; опада́ние; паде́ние; ( отсутствие - о физических или духовных силах) упа́докII -у( наклон) склон, скат; ( с меньшей крутизной) пока́тость, пока́т -
3 спад
-
4 спад
recession; slump -
5 спад
spadч. -
6 спад
დაცემა -
7 спад катодного потенціалу
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > спад катодного потенціалу
-
8 економічний
економічний режим комп. — suspend mode
економічний розвиток — economic advancement, economic progress
-
9 падіння
с1) fall, drop; ( про літак) crash, collapse2) (зменшення, спад) decrease, decline, reduction; fall(ing), drop(ping), lowering, sinking; (цін, курсу, попиту тощо - різке) slump, tumbleпадіння напруги — voltage drop, voltrop
падіння попиту — recession in demand, reduction of demand
падіння цін — fall ( drop) in prices, landslide of prices
3) ( уряду) downfall, fall, overthrow4) ( моральний розклад) degradation5) фіз. incidence6) геол. dip -
10 світовий
world, world-wide, global, universal -
11 спадання
с див. спад I -
12 спадання
1) паде́ние; обру́шивание; оседа́ние; выпада́ние2) спад, убыва́ние, у́быль, убавле́ние; опада́ние; паде́ние -
13 спадок
I - дкуспад, у́быльII -дку; = спа́дщина, -и1) насле́дство; насле́диеу спа́док — в насле́дство; по насле́дству
2) (совокупность природных свойств организма, унаследованных от родителей) насле́дственность -
14 зниження
-
15 екстерналізм та інтерналізм
ЕКСТЕРНАЛІЗМ та ІНТЕРНАЛІЗМ - альтернативні й впливові течії в історіографії та філософії науки, які розрізняються за відповіддю на запитання: які фактори - зовнішні чи внутрішні - відіграють вирішальну роль у розвитку науки. Екстерналізм (від лат. externus - зовнішній, сторонній) вирішальну роль у розвитку науки відводить зовнішнім факторам: економічним, соціально-політичним чи ідеологічним. У річищі такого підходу вважається, зокрема, що експериментальна наука виникла завдяки потребам виробництва (Бернал), а наука як соціальний інститут стала можливою внаслідок заміни конфронтації паралелізмом і навіть певним перетином сфер теології й науки (Мейсон); що виникнення протестантської етики - з її звеличуванням самовідданої праці та проповіддю тисячолітнього царства розуму, в якому людина стане володарем природи, - було серед найважливіших передумов зближення раціоналізму й емпіризму, і на цій підставі виникла природнича наука (Мертон, Вебстер та ін.). Прихильники екстерналізму не змогли, однак, конкретизувати дію зовнішніх чинників на рівні творчого пізнавального акту, хоча думка про те, що науково-пізнавальна діяльність не може розглядатися поза широким соціокультурним контекстом, пізніше знайшла підтвердження. Інтерналізм (від лат. internus - внутрішній) виходить з того, що не можна пояснити зміни в науково-інтелектуальній сфері чинниками виробництва і що інтерпретація наукової революції як побічної гілки промислової революції не коректна (Койре). Визнаючи певний паралелізм соціально-економічного, соціокультурного і науково-інтелектуального процесів, інтерналісти не вбачають тут прямої детермінації інтелектуальної сфери соціальною (Холл). Розвиток науки постає безпосереднім наслідком розвитку інтелектуальності та прогресу її форм, тому наука, згідно з інтерналізмом, - це розгорнута в часі цілісність, в якій дедалі більше утверджуються раціональність, продукційні ідеї про світобудову та прогностична потуга теорій і т.ін. Од 60-х рр. XX ст. гострота дискусій між прихильниками Е. та І. пішла на спад. Це виявилося, зокрема, в тому, що серед представників обох орієнтацій з'явилися впливові групи дослідників, схильних до думки, що розвиток науки не можна вивести лише із зовнішніх або лише із внутрішніх чинників (Ліллі, Россі, Гессе та ін.).Ф. КанакФілософський енциклопедичний словник > екстерналізм та інтерналізм
-
16 соціологія знання
СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ - соціально-філософська концепція (дисципліна), що досліджує співвідношення знання і суспільства, соціальну зумовленість знання. З різних інтерпретацій понять "знання", "суспільство" і "відношення" філософськими течіями виникають різні варіанти С. з. Так, суспільство тлумачать як історичні епохи, класи, покоління, соціальні фактори, соціальне буття, соціальні структури, а знання - як знання взагалі, наукове знання, ідеологію, світогляд, категорії, цінності, ідеї. Порізному інтерпретується і відношення знання та суспільства - як жорстка чи послаблена детермінація, функціональний зв'язок, гармонія стилів, зв'язок частини і цілого та ін. Основні проблеми С. з.: дослідження характеру відношень між знанням і соціальним буттям, соціальними структурами і категоріями мислення; ролі цінностей у пізнанні, співвідношення знання і його соціальних носіїв, істинності і соціальної зумовленості знання та ін. С. з. виникла в 30-х рр. XX ст. Її засновники - Маннгейм ("Проблема соціології знання" 1925; "Ідеологія та утопія", 1929) і Шелер ("Форми знання і суспільство", 1926). її джерела - марксистське вчення про базис і надбудову, клас та ідеологію, дослідження Дюркгейма соціальної зумовленості категорій первісного мислення М. аннгейм і Шелер дещо конкретизували проблематику соціальної зумовленості знання, перевели її з ідеологічної в більш наукову площину. В 50-х рр. XX ст. виникає кантіанський варіант С. з. (Шелтинг, Штарк), що розвинув ідеї Вебера про зумовленість наукового знання цінностями. В цей же час формується "критична теорія" Франкфуртської школи, яка на запереченні концепції Маннгейма розбудовує свій варіант соціальної зумовленості знання, в якому поєднує неогегельянство і марксизм (Лукач). У 70-х рр. XX ст. формується феноменологічний підхід до С. з. (Шюц, Бергер, Лукман), що зосереджується на дослідженні конституювання соціальної реальності (сфери соціальних смислів) різними соціальними групами. До проблематики С. з. близька також історична школа філософії науки (Кун, Феєрабенд), яка розглядає розвиток науки в соціальному контексті. Інтенція С. з. - розвінчання автономності знання (істини, розуму), утвердження залежності його від позагносеологічних чинників. У цьому плані вона - одне з джерел філософії постмодерну. С. з. не є суто соціологічною дисципліною. Спроби надати їй емпіричної інтерпретації не мали значних успіхів О. станнім часом спостерігається спад інтересу до її проблем.Є. Причепій
См. также в других словарях:
спад — спад, а … Русский орфографический словарь
спад — падение, упадок, снижение, понижение, конец, сокращение, уменьшение, убывание, дефляция, застой, ослабление, кризис, развал, распад, нисхождение, рецессия, убыль, разложение, гниение, порча, загнивание; регресс, антиклимакс, свертывание,… … Словарь синонимов
СПАД — СПАД, спада, мн. нет, муж. Действие по гл. спадать (см. спасть во 2 знач.). После спада весенних вод. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СПАД — СПАД, а, муж. 1. см. спасть. 2. Ослабление хозяйственной деятельности или общественной активности. Экономический с. Политический с. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Спад — (SPAD, Soci(é)t(é) pour L Aviation et Ses Deriv(é)es) самолётостроительная фирма Франции. Основана в 1910 под названием «Депердюссен» (Soci(é)t(é) pour les Appareils Deperdussin). В 1914 слилась с фирмой Л. Блерио, которая до середины 30 х гг.… … Энциклопедия техники
спад — 1 іменник чоловічого роду зменшення; занепад спад 2 іменник чоловічого роду похила поверхня … Орфографічний словник української мови
Спад — м. 1. действие по гл. спадать 3., спасть 2. состояние по гл. спадать 4., спасть 3. Место падения воды с высоты (на водопадах, порогах и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
СПАД — уменьшение силы, ослабление функции организмов и т. д.; термин используется для описания снижения запасов (например, биомассы в экосистеме), активов, производства энергии. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция… … Экологический словарь
спад — а; м. 1. к Спасть спадать. С. давления. С. производства. С. активности. Экономический с. Политический с. Быть на спаде (на нижнем уровне, нижней точке понижения чего л.). Пойти на с. (начать спадать). 2. Место падения воды с высоты (на водопадах … Энциклопедический словарь
Спад — [recession] период падения экономической активности, стадия экономического цикла. См. Рецессия … Экономико-математический словарь
спадёт — [спасть] … Словарь употребления буквы Ё