соромно

диал. см. срамно

1) (физически) боляче, болько, дошкульно, жалко (от укуса). [Як-же жалко вкусила мене муха!];

2) (душевно) боляче, боліз[с]но, уразливо, тяжко. [Як соромно буде, як боляче! Прикрі спогади уразливо хвилювали його]. Больно (физ. и морально) кому от чего - болить кого що. [Боліла мене тая пуга. Те вікно його боліло (Коц.) = ему было больно от этого окна, это окно причиняло ему боль. Мене болить, що Римом зватись може така потвора (Л. Укр.)];

3) вельми, дуже, тяжко. [Хороший тута вельми очерет (Л. Укр.). Вареники? оце я тяжко люблю]. Не больно (не очень), не больно много - не гурт, не дуже, не надто. [Логіки має вона не гурт (Крим.)]. Он не больно умён - він не дуже (вельми, надто) розумний.

* * *

1) нареч. бо́ляче и боляче́

2) в знач. сказ. бо́ляче́, боли́ть

3) (в знач. сказ.: обидно, досадно) бо́ляче́, при́кро, ура́зливо и уразли́во; ( тяжело) тя́жко

нрч. надто, аж надто, занадто, аж-аж, край, вкрай, прикро, геть, притьмом, пробі, конче, ґвалт, гостро, надзвичайно. [Це аж надто пекуча потреба (Криж.). Мені було соромно аж-аж (Крим.). Тут край треба грошей (М. Вовч.). Книжок прикро було треба (Грінч.). Пробі треба (Сл. Гр.). А їсти притьмом хочеться (Котл.). Чи треба молотника? - Треба та ще й геть (Г. Барв.). Як зібралися до гурту члени Думи, то виявилося, що половина їх - гостро-ліва (Стебн.)]. -не нужное дело - аж надто, пильна справа. -не необходимо - аж надто (конче) треба, аж надто потрібно. -не разговорчивый - занадто балакучий (говіркий, балакливий).

* * *

1) (всё мерзкое, гадость) мерзота, гидота, бридота, мерзенство, паскудство, (гнусность) плюгавство, мерза, гид (-ду), гидь (-ди), огида, огидь (-ди), брид (-ду), бридь (- ди), гижа, погань (-ни). [Я все своє життя кохався в мерзоті (Самійл.). Яка гидота це! за віщо він мене образив? (Грінч.). Тьху, бридота! (Крим.). Несеш до мене свої страждання? своє мерзенство? (Коцюб.). Пхе, яке паскудство! (Н.-Лев.). Отаке плюгавство вчинив (Л. Укр.). Таку мерзу пустити! (Липовеч.). Ця погань мені органічно противна, мені про таку гидь соромно і помислити! (Крим.)]. -сти (мн. ч.) - мерзоти (-зот), всяка мерзота (гидота и т. п.). [Співає про мерзоти, про які апостол радить людям навіть не розмовляти (Крим.)]. -зость запустения - гидота (мерзота, торжеств. мерзість) запустіння. -зость из -стей - гидка гидота; (о человеке) гид-гидом. [Такий поганий - гид-гидом (Сл. Гр.)]. Устроить -зость кому - гидоту (мерзоту) учинити кому (Крим.). Погрязнуть, коснеть в -сти - мерзіти (Шевч.);

2) (мерзкое существо) мерзота, гидота, огида (общ. р.), гид (-да; м. р.), паскуда (общ. р.). [Чи ісправник, чи асесор, чи друга огида (Рудан.)];

3) (мерзкость) мерзенність, гидкість, огидність, бридкість, паскудність (-ости) чого; см. Мерзостность. -зость преступления - огидність злочину.

* * *

1) (качество, свойство) мерзе́нність, -ності, мерзо́тність; паску́дність

2) (то, что вызывает омерзение) мерзо́та; паску́да; ( гадость) гидо́та; паскудство

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

матюкнуть матюкати, матюкнути, матіркувати кого. [Тут кляли й матіркували у все, в що хочете (Коцюб.)]. -ться - матюкатися, матюкнутися, матюки (матюка) гнути (загинати), матюка загнути, москалів гонити, по-московському лаятися, вилаятися; срв. Ругаться по-матерному (под Матерный). [А він як почав матюка загинати, аж соромно слухати (Сл. Ум.)].