сонний

См. также в других словарях:

• сонний — а, е. 1) Прикм. до сон I. || Пов язаний із сном. || Який буває, з являється, виникає вві сні. || Подібний до того, який буває вві сні. || Який здійснюється вві сні. || Здійснюваний тим, хто спить. || Признач. для сну. •• Со/нна арте/рія одна з… …   Український тлумачний словник

• сонний — [со/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і …   Орфоепічний словник української мови

• сонний — I (якого хилить до сну / який не зовсім прокинувся), напівсонний, сонливий, невиспаний II ▶ див. млявий, пасивний, тихий I, 3) …   Словник синонімів української мови

• сонний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• унісонний — а, е. Який звучить одночасно (про звуки однієї висоти або однакові звуки в різних октавах); побудований на такому звучанні. Унісонний спів …   Український тлумачний словник

• вісонний — а, е, заст. Прикм. до вісон …   Український тлумачний словник

• вісонний — прикметник іст …   Орфографічний словник української мови

• унісонний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• монодія — ї, ж. Одноголосий спів (сольний або унісонний) …   Український тлумачний словник

• оспалий — а, е, рідко. 1) Сонливий, сонний. || Заспаний, одутлий від сну (про обличчя). 2) Байдужий до всього; апатичний, в ялий, млявий …   Український тлумачний словник

• сонливий — а, е. 1) Який любить багато спати, схильний до сну. || Який хоче спати, охоплений сном; сонний. || Власт. тому або який буває в того, хто хоче спати. 2) Який викликає, навіває сон …   Український тлумачний словник