-
1 совіти
Iсове́ть, солове́тьII -ів; ист.пренебрежительное название Советского Союза, большевицкого режима -
2 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко -
3 совість
жна совість (сумлінно) — conscientiously, well
нечиста совість — unclean ( guilty) conscience
чиста совість — good ( clear) conscience
докори (муки) совісті — compunction, remorse, pricks of conscience
-
4 сов'ятко
-а -
5 совість
-
6 совісний
-
7 совісний
со́вестливый; ( честно выполняющий свои обязанности) добросо́вестный -
8 совісність
- остісо́вестливость; добросо́вестность -
9 совісно
-
10 совістити
со́вестить, стыди́ть -
11 совіститися
со́веститься, стыди́ться -
12 совість
-ісо́весть -
13 совітський
сове́тский -
14 сов'ячий
сови́ный, со́вий -
15 совість
sowistж.sumienie, honor -
16 совість
ნამუსი -
17 совісний
сумленны -
18 совість
сумленнесумленьне -
19 совість
vicdan, insaf -
20 свобода совісті
СВОБОДА СОВІСТІ - одна з фундаментальних, загальнолюдських цінностей, важлива філософська, правова категорія. С. с. постає як суспільний феномен і перебуває в нерозривному зв'язку із сенсом, світоглядними координатами буття людини. Як поняття С. с. відбиває умови, за яких можливе вільне світоглядне самовизначення особистості, її духовне становлення, розвиток, самоактуалізація. В філософському аспекті С. с. - особлива якісна визначеність людського буття, яка відображає внутрішню здатність суверенного суб'єкта до вільного, не детермінованого зовнішніми силовими чинниками, а лише за велінням власної совісті самовизначення в духовній сфері. У філософській інтерпретації С. с. характеризується як специфічно вибіркова й узгоджена активність свідомості, совісті, волі індивіда, спрямована на його самовизначення в світоглядній сфері щодо граничних життєвосмислових засад свого буття. С. с. - атрибут особистості. Історично поняття С. с. конституювалося як категорія права і тісно пов'язане із становленням, розвитком суспільства, держави та їхнім ставленням до світоглядних орієнтацій людей і передусім релігії. В релігієзнавстві С. с. розглядається як право, що гарантує недоторканість совісті людини в питаннях її ставлення до релігії, тобто право особистості на свободу мати, приймати, змінювати релігійні вірування за власним вибором або ж дотримуватися нерелігійних переконань; свободу індивідуально або спільно з іншими, публічно або ж приватно сповідувати свою релігію чи вірування, брати участь у богослужіннях, обрядах, ритуалах, вільно поширювати свої релігійні чи арелігійні погляди та переконання. Право на С. с. проголошується в конституціях, інших законодавчих актах більшості держав світу. В Україні право на С. с. гарантується Конституцією України, законом "Про свободу совісті та релігійні організації", рядом інших нормативних актів.М. Бабій
См. также в других словарях:
СОВ — СОВС система оборотного водоснабжения СОВ стойкое отравляющее вещество стойкие отравляющие вещества Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003 … Словарь сокращений и аббревиатур
сов. — сов. совет св сов. совершенный вид св Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. сов. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Сов — (фр. Sow, фр. Sauve) французская фамилия. Известные носители: Сов, Мусса (род. 1986) сенегальский футболист, нападающий «Фенербахче» и сборной Сенегала. Сов, Шарлотта де Бон Самблансе (1551 1617) фрейлина Екатерины Медичи … Википедия
сов — (нов. офиц.). Сокращение, употр. в новых сложных словах и обозначающее: 1) совет в 6 знач. или отношение к совету, напр. совнарком, совдеп; 2) советский в 1, 2 и 4 знач., напр. соввласть, совреспублика, соваппарат, совторгслужащий. Толковый… … Толковый словарь Ушакова
сов… — (неол. офиц.). Сокращение, употр. в новых сложных словах и обозначающее: 1) совет в 6 знач. или отношение к совету, напр. совнарком, совдеп; 2) советский в 1, 2 и 4 знач., напр. соввласть, совреспублика, соваппарат, совторгслужащий. Толковый… … Толковый словарь Ушакова
совіт — 1 іменник чоловічого роду порада розм. совіт 2 іменник чоловічого роду взаємна дружба арх … Орфографічний словник української мови
сов — сущ., кол во синонимов: 2 • вещество (43) • яд (134) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
СОВ — СОВ, нескл., ср. (сокр.: стойкое отравляющее вещество) … Русский орфографический словарь
совіти — дієслово недоконаного виду соловіти розм … Орфографічний словник української мови
сов. п. — сов. п. советский патент СССР … Словарь сокращений и аббревиатур
Сов.ТУ — Советский телефонный узел филиал АО МГТС Москва, связь … Словарь сокращений и аббревиатур