-
1 совик
мсовикАлыҫ Төньяҡ халыҡтарында тиренән тегелгән ирҙәр кейеме -
2 совик
( одежда) сови́к, -а -
3 совик
-а α.ελαφόδερμα• ελαφόγουνα. -
4 лесовик
1) (житель лесов) лісовик, лісняк (-ка). [Може він поїхав до козаків-лісовиків (Н.- Лев.)];2) см. Леший.* * *1) ( о человеке) лісови́к, -а2) ( леший) миф. лісови́к, -а, гайови́к, -а, ще́зник -
5 лесопромышленник
лісопромисловець (-вця), лісовик (-ка). [Він лісовик: плоти жене, з того й розжився (Чернігівщ.)].* * *лісопромисло́вець, -вця -
6 леший
лісовик (-ка), полісун, лісун (-на), гайовик (-ка); (брань) чортяка, сатана, гаспид (- да). [Наші предки вірили в домовиків, лісовиків (Єфр.). У лісі живе полісун; ходить з великою пугою і ганяє вовків, бо він вовчий бог (Грінч.)]. Ну тебя к -шему! Убирайся к -шему! - а йди (піди) ти до дідька!* * *миф.лісови́к, -а, гайови́к, -а, ще́зниккако́го ле́шего [ну́жно, пришёл, сде́лал] — бран. яко́го ді́дька [тре́ба, прийшо́в, зроби́в], на яко́го ді́дька [прийшо́в, зроби́в]
-
7 житель
-ница житель, жителька, житець (р. -тця), мешканець (р. -нця), мешканиця (реже мешканка), (устар.) обиватель, обивателька; (местный ж.) краянин, краянка. Жители - люди, людність (р. -ности), краяни. [Убога людність того щиро-робітничого кварталу. Я волинський краянин. На радість усім київським людям. Це - село Соловіїха; мій новий знайомий на дозвіллі розказав мені дещо цікаве з побуту її житців. Знав у вічі трохи не всіх мешканців луцьких]. Ж. городской - городянин (ж. р. -янка; мн. городяни), містюк, (гал.) міщух. Ж. сельский - селянин (ж. р. -янка, мн. селяни), чоловік із села, селюк, селючка. Ж. слободской - слобожанин, слобожанка, сдободяник. Ж. предместья -передміщанин, передміщанка. Ж. береговой, прибрежный - бережанин, побережанин. Ж. противоположного берега реки - (того)бочанин (мн. бочани), зарічанин, -нка, тогобічний чоловік, -чна жінка. Ж. приморский - мешканець (чоловік) надморський. Ж. горы, возвышенной местности - горянин (мн. горяни), горянець (р. -нця), (горец) гірняк. Ж. подгорья - підгорянин. Ж. долин - долинянин. Ж. низин - низовець (р. -вця), подолянин, подоляк. Ж. степей, полей - степовик, польовик. Ж. пещер - печерник. Ж. леса, бора - лісовик, пущовик, боровик. Ж. полесья - поліщук. Ж. местности перед замком - підзамчанин (ж. р. підзамчанка). Ж. исконный - тубілець (см. Абориген). Ж. коренной - осадник. Ж. постоянный в сельском обществе - землянин. [Славне село Любчики, веселе. Ми сюди на селище прийшли, в земляни пишемось любчівські (М. Вовч.)]. Ж. известной части села, деревни, квартала, города - кутчанин. [Ми кутчани, на однім кутку живемо]. Ж. гетьманщины - гетьманець (р. -нця). Ж. приднепровья, приднестровья - дніпрянин, наддніпрянець (р. -нця), дністрянин, наддністрянець (р. -нця). Ж. заднепровья - задніпрянець. Ж. заграничный - закордонець, закордонник. Ж. приграничный - узгряничанин, узгряничник. Ж. ада - пекельник. Ж. Киева - киянин. Ж. Харькова - харківець, харков'янин. Ж. Чернигова - чернігівець (ж. р. чернігівка). Ж. Одессы - одесит, одесянин. Ж. Звенигородки - звинигородець (ж. р. звиногородянка).* * *жи́тель, -ля, ме́шканець, -нця, пожиле́ць, -льця́, жиле́ць; жите́ць, -тця́ -
8 лесник
1) (лесной сторож) лісник, лісовик (-ка), гайовий (-вого), (зап.) побережник (-ка), карбівничий (-чого). [Пан приділив батька за лісника і перегнав нас з села у пущу (М. Вовч.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову заняв? (Новомоск.). За гайового поставила мене громада: гаю доглядаю (Богодухівщ.). По лісі побережник ходить (Липовеч.). Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти (Шевч.)]. Служить -ком - лісникувати, карбівничити;2) см. Лесопромышленник;3) см. Лесовик 1.* * *лісни́к, -а; диал. лісови́к, -а; карбівни́чий, -ого, побере́жник, -а -
9 лесоторговец
лісоторговельник, лісовик (-ка).* * *лісоторго́вець, -вця
См. также в других словарях:
СОВИК — СОВИК, совика, муж. (обл.). У народов Севера: верхняя одежда из шкур, шерстью наружу, с наголовником и, иногда, пришивными рукавицами. Олений совик. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
совик — сущ., кол во синонимов: 2 • одежда (297) • сокуй (9) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
совик — вид самоедской шубы из оленьего меха , мезенск. (Подв.). Из ненецк. savik, энецк sоku᾽оtе, селькуп. sоk – то же, откуда (возм., через русск.) коми se̮vik – то же; см Вихман, FUF 2, 181; Вихм.–Уотила 232 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Совик — самоедская шуба из оленьей шкуры, шерстью вверх, с капюшоном; надевается с головы, поверх малицы … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Совик — м. Надеваемая через голову верхняя одежда северных народов с капюшоном из оленьих шкур шерстью наружу. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
совик — совик, совики, совика, совиков, совику, совикам, совик, совики, совиком, совиками, совике, совиках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Совик — традиционная верхняя оленья шуба у саамов севера России глухого покроя, в виде рубахи, мехом наружу, с капюшоном (см. Кухлянка) нередко с пришивными рукавицами, надевается на малицу. Названа так потому, что куколь придает лицу совиный образ.… … Энциклопедия моды и одежды
совик — сов ик, а … Русский орфографический словарь
совик — I сов ик а/, ч. У північних народів – верхній одяг з капюшоном, вигот. з оленячих шкур хутром назовні. II с овик а, ч., розм. Те саме, що совок … Український тлумачний словник
совик — а; м. [ненецк. савак] У народов Крайнего Севера: надеваемая через голову верхняя мужская одежда из оленьих шкур мехом наружу с капюшоном … Энциклопедический словарь
совик — а/; м. (ненецк. савак) У народов Крайнего Севера: надеваемая через голову верхняя мужская одежда из оленьих шкур мехом наружу с капюшоном … Словарь многих выражений
