смішкуватий

См. также в других словарях:

• насмішкуватий — 1) (який полюбляє насміхатися), глузливий, смішкуватий; іронічний (схильний до іронії); глумливий (який глумиться з кого / чого н.); єхидний (схильний до злісної, уїдливої іронії) 2) (який містить у собі / виражає насмішку), глузливий,… …   Словник синонімів української мови

• посмішкуватий — а, е, розм. Те саме, що насмішкуватий …   Український тлумачний словник

• смішкуватий — а, е, розм. 1) Який любить насміхатися, глузувати, схильний до насмішки; насмішкуватий. 2) Який виражає насмішку …   Український тлумачний словник

• напівнасмішкуватий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• насмішкуватий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• посмішкуватий — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

• усмішкуватий — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

• витрішкуватий — а, е. 1) Дуже опуклий, випнутий з орбіт (про очі). 2) Який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі …   Український тлумачний словник

• мішкуватий — а, е. 1) Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг). || Набряклий, опухлий, обвислий (про обличчя, щоки, живіт і т. ін.). 2) перен. Неспритний, незграбний у рухах, неповороткий …   Український тлумачний словник

• напівнасмішкуватий — а, е. Якому властивий відтінок насмішки …   Український тлумачний словник

• насмішкуватий — а, е. 1) Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок. 2) Який містить, виражає, виявляє насмішку …   Український тлумачний словник