смирення

пакора

МОВЧАННЯ - утримання від вислову; в широкому антропологічному розумінні - відсутність або незадіяність настанови на словесне, знакове, екзистенційне вираження; в позитивному значенні - духовна зосередженість, яка звільняє суб'єкта від необхідності реалізації у сфері наявно існуючого, разом з тим докладаючи останнє як предмет його уваги і піклування ("мовчазна присутність", на відміну від безсуб'єктної тиші). М. - один з найглибших символів у багатьох культурах; так, у стародавньому Китаї М. асоціюється з недіянням (увей) і пустотою духу ("Дао де цзін", "Чжуан-цзи"); в християнському світі М. постає як онтологічна характеристика "безначальної" Першої іпостасі Бога, символізує жертовність, смирення, смиренномудрість людини, постає сутнісним виміром молитовно-духовної практики (зокрема в ісихазмі). Сучасна культура гостро артикулює тему М. в музиці, поезії (як "коротке слово поміж двох довгих мовчань" визначав поезію Мальро) - сферах, що стримують натиск галасливо-безтямного повсякдення.

Франциск Ассизький (1182, Ассиз - 1226) - релігійний діяч, мандрівний мораліст, засновник ордену францисканців. Природу розумів як світлий, втаємничений світ, як певну систему символів, за допомогою яких Бог звертається до людей. У 1220 р. Ф.А. був усунутий від керівництва орденом францисканців через суперечки його членів стосовно міри ретельності у дотриманні принципів цнотливості, вбогості та смирення. У наш час вважається покровителем екологів.